Максим Міхельсон: «На ринку віддаємо пріоритет перевіреним членам нашої родини»

Головний тренер «Черкаських Мавп» дав інтерв’ю прес-службі клубу. Максим Міхельсон розповів про роботу клубу у міжсезоння, перше підписання та поділився думками про переходи на українському ринку. Також Максим Сергійович оцінив прогрес Дмитра Скапінцева та інших молодих гравців клубу та вихованців баскетбольної школи, висловився про найближчу перспективу «Мавп».

– Як проходить міжсезоння для «Черкаських Мавп»?
– Зараз тільки починає прокидатися ринок. Ми зараз побачили підписання досить дорогих, ключових українських гравців. Зараз починається рух на українському ринку. Ми на сьогодні теж ведемо переговори по деяким українським гравцям, не скажу, що дуже активно. Більше ведемо роботу по тих людях, які були у нашому складі у попередньому сезоні. Хочемо розуміти, хто з цих людей залишиться. Адже для мене – це кістяк команди, що є визначальним фактором у побудові команди. Як тільки закриємо питання по всіх людях, які були у попередньому сезоні та тих, хто нам цікавий, тільки після цього почнемо активно працювати на українському ринку. Зараз пріоритет віддаємо перевіреним і рідним членам нашої родини. Це я говорю не лише про українців, а й легіонерів. Багатьох гравців хотіли б бачити у наступному сезоні.

– Першим підписанням став Макс Конате, який повернувся у клуб.
– Ми повернули в наші ряди якісного виконавця нашого чемпіонського складу. Мало того, про Макса можна сказати, що він в якійсь мірі вихованець нашого клубу, як мінімум ми вклали в його розвиток не малу частку, оскільки старшу школу він закінчував саме в Черкасах, куди його запросили в ранньому віці до складу дублюючої команди. Саме в нашому клубі відбувся його перехід з дитячого баскетболу в дорослий і починалася його професійна кар'єра. Від роботи з Максом у мене залишилися тільки позитивні емоції, він проявив себе не тільки як якісний і дисциплінований гравець, але і як позитивна людина і чудовий партнер по команді в роздягальні, а для мене ця складова є найбільш пріоритетною! Вірю, що він стане тією частиною командного механізму, якої нам не вистачило в минулому сезоні, щоб перемогти у фіналі Кубка України і пройти 1/4 плей-оф Суперліги! Радий, що в цьому році ми змогли повернути Макса в наш склад і вірю в нього!

– У сезоні 2020/21 підібрався досить непоганий склад легіонерів, які проявили себе якісно не лише в ігровому плані, а показали хороші людські якості. Як із ними прощалися і чи плануєте когось із них повернути?
– Цього сезону у нас були хороші легіонери у плані людських стосунків. Ми не помилилися з жодним із гравців, навіть із тими, з ким довелося прощатися – це і Лакі Джонс і Сеад Хаджифейзович. Це були чудові хлопці, не було претензій по людським якостям. Завдяки людським якостям ми і пройшли такий складний сезон. Стосовно легіонерів, баскетбол – це бізнес, з точки зору роботи гравців, агентів і менеджерів клубів. Звісно, кожен гравець, як бізнесмен, адже баскетбол його робота, за яку він має отримувати гроші. Звісно, кожен хоче заробити більше, ніж у попередній сезон чи період. Якщо у гравця немає такого бажання чи амбіцій, то, скоріше за все, прогрес у баскетбольному плані буде таким же. Те, що гравці, хочуть більше грошей – це нормальна практика. З американцями є ще цікавий момент, вони, якщо відіграли сезон, то наступний контракт хочуть заключити із зарплатнею, хоч на 1 долар, але більше. У цьому плані – це правильна позиція.

Американці, які їдуть сюди на заробіток, а не за якусь патріотичну ідею, звісно, вони хочуть отримати більше. Але, якщо говорити про наших легіонерів, то помітьте, Сеад заключив з нами контракт на другий сезон, Діон Райт теж приїхав на другий сезон. Причому ми з ним домовилися про контракт ще до старту сезону, йому лише потрібно було вирішити свої питання і ми не заплатили йому набагато більше, ніж минулого року. Він приїхав практично на ті ж самі гроші. Це свідчить про те, що в цьому плані у нас все добре. Діон – гравець високого рівня, який при бажанні міг би знайти роботу в інших, можливо більш економічно розвинутих країнах. З усіма прощалися, як з друзями. Діон ще подорожував країною, йому допомагали наші гравців і якщо я буду летіти в Лос-Анджелес, то неодмінно з ним зустрінемося. З Кемероном Джонсом так само попрощалися, він теж був задоволений і подякував нам за все.

– В останні сезони рівень Суперліги постійно підвищується, це помітно по рівню гравців, які приїздять сюди, по силі команд. Зараз, по перших літніх підписаннях чи можна сказати, що сезон буде ще сильнішим?
– Я думаю, що чемпіонат дуже сильно зміниться. Хоча ринок ожив лише кілька тижнів тому. Але ми вже зараз бачимо, що є серйозні зміни на ринку. З «Київ-Баскета» в «Дніпро» перейшли гравці, які займали далеко не останні ролі. Сергій Павлов – це один із основоположних гравців у будь-якій команді, де гратиме. З «Хіміка» перейшов Віталій Зотов – це був дуже цінний гравець для Южного. Обидва гравці опиняються в одній команді і вони досить сильно змінять її гру. Цікаво, яким буде «Дніпро», туди також прийшов Павло Крутоус, який з одного боку не демонструє домінуючу статистику, але коли граєш проти нього, то завжди з ним рахуєшся. Враховуючи ці підписання, «Дніпро» стає ще більш цікавою командою, ніж була минулого року.

В свою чергу Київ підписав дуже якісного молодого гравця Войналовича. Він дещо інший гравець аніж ті, що були в Києві в цьому сезоні. Тому навіть з цим підписанням команда Києва змінюється, але все тільки починається. «Хіміку» доведеться шукати заміну Войналовичу та Зотову і вони її обов’язково знайдуть! В інших командах також відбуваються зміни і це все при тому, що зараз лише починається рух на українському ринку гравців, поки ще не було підписання легіонерів. Дуже цікаво, як все буде розвиватися.

– Чи є розуміння, що новий сезон буде сильнішим за попередній?
– Я не знаю, чи буде сезон сильнішим. Коли ми побачимо бюджети, коли побачимо, які будуть підписання легіонерів. Зараз підписання український гравців – окей, але це рух всередині українського ринку. Переходи всередині українського ринку бувають гучними чи неочікуваними. Але рівень чемпіонату і рівень конкуренції, особливо, коли ми зменшили ліміт на легіонерів, ми зможемо бачити після підписання іноземців гравців.

– Дмитро Скапінцев здійснив головний ривок у своїй кар’єрі. Як оціните його сезон?
– На сьогодні Скапінцев – це результат багаторічної роботи і віри клубу в нього. Тому що Дімі 23 роки і він тільки зараз почав реалізовувати той потенціал, який ми бачили в ньому весь цей час. Я, як тренер, свято вірив у нього. Мені вірило керівництво клубу і це дуже важливо! Адже були розмови, що йому 19 років і нічого, що йому 20 років і нічого. Були деякі проблеми зі станом його здоров’я та інші фактори які не давали йому зробити цей прорив. Але я вірив, що це хлопець розвинеться пізніше, що ми зараз і побачили. На мою суб’єктивну думку, можливо з цим хтось не погодиться, у 23 роки він вийшов на рівень топового українського гравця, заслужено отримав виклик до збірної України. Я впевнений, що у цьому сезоні національної збірної, якщо він отримає більше можливостей і часу, то доведе, що він не просто гравець заявки, а зможе приносити користь національній команді.

Наявність такого гравця як Дмитро Скапінцев на українському ринку може впливати і на розклад сил в українському чемпіонаті. Дуже хотілося б, щоб він доріс до рівня гравця, наявність якого на баскетбольному ринку в цілому буде впливати на рівень будь-якого чемпіонату. Все в його руках. Я з Дмитром працюю з юного віку і зараз межі у його розвитку поки не видно. Я вірю, що його потенціал – гравець рівня НБА. Якби не було травм, які супроводжували його три останні роки і він провів ті сезони, які в цілому пропустив, то минулого року його б обрали на драфті. Я впевнений у цьому. Але сталося так, як сталося і зараз ми повинні зробити все, щоб все одно потрапити туди (НБА прим.), але вже іншим шляхом. Зараз в нього дуже важливий етап кар’єри, тому хочу лише побажати йому терпіння та розуміння, що його майбутнє залежить від того, що він буде вкладати в свій розвиток зараз, нехай все в нього вийде якомога краще! Це хлопець, який своєю працею та своїми людськими якостями заслуговує на найкраще!

– «Черкаські Мавпи» традиційно велику увагу приділяють розвитку молодих гравців, які постійно отримують шанси в основній команді. Цьогоріч ця філософія була підкріплена чи не найкраще. Як оціните розвиток молоді цього сезону?
– Я вважаю, що наші молоді гравці отримали дуже багато шансів. Я зараз говорю і про 15-річного Влада Єфіменка, який побив рекорд Михайлюка і став наймолодшим гравцем «Черкаських Мавп», котрий дебютував у Суперлізі, так і про 23-річного Скапінцева та інших гравців. Давайте візьмемо цей великий відрізок від 1998-го року народження до 2005-го року – це 8 років, це кілька поколінь молоді. Всі ці діти отримали величезну можливість тренуватися з основною командою, десь зіграти у Суперлізі, десь у Кубку України. Так, це було в більшій міри обумовлено пандемією, але це не змінює того факту що це однозначно корисний сезон для нашої молоді. До того ж ми дуже омолодили команду Вищої ліги, де основу команди формували гравці 2004-05 років народження. Так, більшість матчів програли, але ті матчі, які я мав можливість спостерігати, справили на мене досить хороше враження. Хлопці мали достойний вигляд. По-перше, було приємно поглянути навіть зовні на команду. Зараз підібралися хлопці 2004-05 років народження з хорошими ростовими даними. Виходить п’ятірка, яка схожа на баскетболістів, середній зріст понад два метри. З іншого боку Дмитро Скапінцев вийшов на топ-рівень українського баскетболу. Інші гравці заграні в складі Суперліги показали досить якісний рівень. Більшість з них дуже достойно впорались з тими завданнями, які ми ставили перед ними.

– Що скажете про вихованців клубу, які отримували чимало часу в Суперлізі – Ткаченка, Бондаренка, Сергеєва, Руслова?
– Ваня Ткаченко нарешті показав стабільну і змістовну гру, адже до цього у нього місцями траплялися юнацькі помилки. Так, йому є куди рости і розвиватися, але він показав досить хороший баскетбол цього сезону, при тому, що він починав сезон після операції, не одночасно з усіма та не мав можливості повноцінно підготуватися до сезону. Олег Бондаренко через травму Кемерона Джонса першу половину провів у стартовій п’ятірці. Це молодий хлопець, йому всього 21 рік, він отримав дуже багато ігрового досвіду, багато відповідальності і тиску. Він грав по 30+ хвилин, у його розвитку цей сезон однозначно можемо зарахувати в актив. Я задоволений його прогресом. Ще був ряд зовсім молодих гравців, які дивували нас не лише на тренуваннях, а й в іграх теж. Більшість хлопців, яких ми випускали, в цілому не знітилася, використовували кожну секунду, які отримали. Можливо, цього сезону я більшого прогресу очікував від Ігоря Сергеєва, адже до цього він демонстрував шалений зріст та перспективу. Можливо, цьогоріч після того, як його на старті сезону підкосив коронавірус, йому було складно втягнутися. Можливо є інші фактори, але він видав кілька чудових матчів, а в деяких був невиразним. Знов-таки, він ще зовсім молодий хлопець і, можливо, в силу свого віку не може ще показувати стабільно високий рівень гри протягом усього сезону. Але були дуже якісні матчі в його виконанні. Він дуже допоміг нам переграти «Хімік» у чвертьфіналі Кубка України. Шикарно відіграв у баблі проти «Київ-Баскета». Допоміг виграти ще кілька ігор. Неможна сказати, що провалив сезон, але я вірю, що він може прогресувати далі і це моє головне очікування найближчого часу у цій команді.

Все ще чекаємо, що свій потенціал повною мірою реалізує Нікіта Руслов. З розряду молодих і перспективних він вже за віком вийшов, вже чекаю від нього, що ві,н як Іван Ткаченко може дати стабільно хороший сезон. Цього сезону у нього були класні ігри, які він чергував із невиразними. Так, він десь програв конкуренцію Олегу Бондаренку, але це здорова ситуація. Така конкуренція і має бути в спорті. Добре що ми маємо с
итуацію, коли наші гравці конкурують із нашими ж вихованцями. Це свідчить про те, що робота в клубі йде, це не лише тренувальний процес. Це і рекрутинг і скаутинг гравців, ми шукаємо цікавих молодих талановитих гравців не лише в Черкасах, а і на території всієї країни! На жаль, зараз у Черкасах немає інтернатів чи спеціалізованих місць, куди б ми могли селити приїжджих юнаків. Тому, перед тим, як когось запросити до Черкас, ми тисячу разів зважуємо всі нюанси. Адже запросити дитину з іншого міста для нас це досить проблематично та відповідально, хтось повинен взяти на себе персонально контроль та опіку над цієї дитиною. Тому ми повинні бути впевнені, що це того варте. Але час від часу, коли ми знаходимо дійсно талановиту дитину ми запрошуємо її до лав нашого клубу.

– У червні ви провели табір для молодих гравців «Мавп» та дублерів клубу. Як вони працюватимуть далі?
– Останнім часом займалися із молодими гравцями дубля, також у певний момент з нами тренувався Святослав Михайлюк. Зараз переглядали гравців дублюючого складу та кандидатів до цієї команди. Деякі хлопці 2004 року народження цього року закінчили школи і нам треба було передивитися їх, щоб зрозуміти, що робити далі. Досить непогано попрацювали. На жаль, лише декілька тижнів, адже вважаю, що така команда має займатися ціле літо. Молодим гравцям не можна втрачати час в цьому віці! На останньому тренуванні я зібрав усіх хлопців і дав їм пораду, сказав, - у вас зараз півтора місяці до того, як збереться команда. Вам вирішувати як провести цей час! Ви можете піти на пляж і відпочивати, а можете ці 6-7 тижнів витратити на себе. Цього часу вдосталь, щоб створити своє тіло, базу фізичного розвитку і підготуватися до сезону. Адже така ситуація як у вас є лише у кількох клубів в України, де є основна команда, дублююча і ціла структура юнацьких команд.

У нас так склалася ситуація, що дуже молодий дубль, дуже молода основна команда, куди ми постійно залучаємо юних дублерів. Таким чином, ми маємо ситуацію, де школярам доводиться грати у Вищій лізі, де вони грають із ветеранами, з командами, які борються за вихід до Суперліги, проти легіонерів та гравців високого рівня, які ще вчора грали в Суперлізі. Це шанс та можливість цим хлопцям відчути рівень контакту і рівень боротьби, який має бути на рівні Суперліги. Зараз деяких юних хлопців дубля я б міг би залучати 10-11-12-им гравцем в основі. Вони місцями розуміють, що я від них вимагаю в плані тактики, мають непоганий рівень технічної підготовки. Але ці хлопці на сьогодні не готові фізично, не відповідають тому рівню контакту, який є у Суперлізі.


Знову, приклад Олега Бондаренка. Він потрапив до нас на перегляд команди Вищої ліги, йому було 18 років. У певний момент у нас на тренуванні основи не вистачало гравця для якоїсь вправи. Я вирішив залишити цього хлопця на нашому тренуванні. І він вже у перших взаємодіях і вправах не поступився і вперся у боротьбі із Сашею Кольченком. Я побачив, що його рівень контакту відповідає цьому рівню, я сказав, нехай це хлопець тренується з нами. У контакті і жорсткості він не поступався, він цілеспрямований, а решту недоліків можна виправити. Так він залишився в нашому клубі у складі Вищої ліги, а згодом закріпився в основному складі і це все у досить юному віці. Це чудовий приклад для інших вихованців нашого клубу. За півтора місяці можна трансформувати своє тіло, щоб на початку тренувальних зборів Суперліги показати себе та отримати шанс. Традиційно кілька тижнів першого збору ми долучаємо деяких гравців дублю до тренувань основи, де вони мають шанс проявити себе і довести, що вони можуть вийти на цей рівень. В той же час їм ще треба довести та поборотися за місце в дублюючому складі, тому що ми обов’язково в серпні проведемо перегляд гравців в цю команду, в якому зможуть взяти гравці з усієї країни. І не факт що ці хлопці залишаться в складі і за місце в ньому однозначно треба буде поборотися. Дуже сподіваюся, що вони нас почують, тому що є дійсно дуже цікаві і перспективні хлопці.