Наталія Євтушевська: «Мета в нас одна- зберегти жіночий баскетбол в Черкасах»
На тренувальній
базі «Венето-Черкаси» іде підготовка до наступних змагань. Клубна пресслужба
завітала на тренування і поспілкувалась з головним тренером Наталією
Євтушевською.
- Наталіє Борисівно, на сам початок хотілось би
почути вашу оцінку ігор що вже відбулись і команди зокрема. Ви задоволені
виступами своїх підопічних?
- По-перше, хочу сказати слова вдячності ЗСУ,
завдяки яким ми почали Чемпіонат України та продовжуємо грати пори всі
труднощі.
Ми зіграли
вже майже 3 тури (одна гра в 3 турі не була дограна через проблеми зі світлом).
Дівчата всі стараються як на тренуваннях, так і під час ігор. Я не можу
сказати, що не задоволена ними, але знаю, що вони можуть більше.
- Чи важко було зібрати команду?
- Ні, це не було важко, дівчата самі хотіли
тренуватися. Ми почали влітку тренування на вулиці, потім зайшли в зал. Прикро, що почали майже з нуля, команда
більше ніж пів року була без тренувань. Але я бачу в них бажання вдосконалювати
та боротися в кожній грі.
Більшість гравчинь команди вихованки баскетбольної
школи «Черкаських Мавп». Тому мені б хотілося сказати слова вдячності Михайлу
Бродському, який є засновником баскетбольної школи в Черкасах. Багато хлопців
та дівчат виступали й маю надію в майбутньому виступатимуть в ВЮБЛ, вихованці
нашої школи грають в професійних клубах. В нашій баскетбольній школі побудована
правильна система багаторічної підготовки молодого покоління, які за підтримки
Михайла Юрійовича виходять на вищий рівень. Завдяки таким
меценатам в нашого баскетболу є майбутнє. Наша баскетбольна школа підтримує в
цей нелегкий час багато хлопців та дівчат, які продовжують займатися
улюбленим видом спорту.
- Які цілі команда ставить перед собою в цьому
сезоні? І чи може щось їм завадити?
-
Мета в нас одна – зберегти жіночий баскетбол в Черкасах, тому, що в нас є
покоління молодих баскетболісток, які в майбутньому зможуть виступати за
команду «Венето-Черкаси». Наша мета здобувати досвід з кожної грою, вчитися у
більш досвідчених команд.
- Цьогоріч в чемпіонаті беруть участь доволі
змішані команди. «Венето-Черкаси» юна за складом команда, дівчатам часто
доводиться протистояти суперницям старшим і досвідченішим. То чи можна говорити
по рівну боротьбу?
-
Інколи в нас виходить грати на рівних умовах з більш досвідченими командами,
але в нас немає ротації, що є великою проблемою. На початку чемпіонату було
помітно, що дівчата, слабі фізично, тому вони зараз займаються додатково з
тренером по ЗФП.
Для
нас кожен матч – це досвід. Програш – це теж досвід, який в майбутньому
допоможе нам стати сильнішими. Наші ігри показали, що треба працювати над
реалізацією, інколи допускаємо дитячі помилки. Але в команди є прагнення
ставати сильнішими та вигравати в кожній половині грі, є розуміння, що треба ще
більше працювати.
- Під час першого домашнього бабла матчі
переносились через повітряні тривоги, а останнього разу гра була перенесена
через відключення світла. Це дестабілізує команду?
-
Це складно як морально, так і фізично. Під час першого домашнього туру ми майже
три години чекали на продовження гри, яку все ж таки потім догравали на
наступний день. Для мене це було дуже важко і можу уявити як для дівчат. Адже
більшість з них чекаючи на гру, замерзли й потім було дуже важко розігріватися.
- Другий тренер команди Елеонора Чек, як відомо,
не проживає в Черкасах. Як часто їй вдається відвідувати тренування. Який її
внесок в тренувальний процес?
-
Елеонора Анатоліївна досвідчений тренер. Вона мені дуже допомагає в тренувальному
процесі. Приїжджає за 4-5 днів, підказує індивідуально дівчатам, на що треба
звернути увагу, а мені допомагає в розборі відео. Ми з нею постійно підтримуємо
контакт в телефонному режимі. Я їй дуже вдячна за допомогу та людяність.
- У команди дуже сильна підтримка в соціальних
мережах. Нещодавно навіть з'явилась фан-сторінка «Венето-Черкаси» в Instagram.
А чи комунікує команда з прихильниками та, чи впливає відсутність живої
підтримки під час змагань на настрій команди?
-
Сторінку в соціальних мережах створили юні баскетболістки. Це наше молоде
покоління, яке займається баскетболом і яке дуже любить баскетбол. На
фан-сторінці нас вітають з перемогами, підтримують при поразках, вітають з Днем
народження та інше. Вони дивляться кожну нашу гру, роблять фото та вчаться на
наших іграх. Мені це дуже приємно. Майбутнє у нашого баскетболу обов’язково
буде. Дуже б хотілося, щоб ці діти були на наших іграх, жива підтримка на
матчах важлива для команди.