Гравці сезону

Про 16-річного Святослава Михайлюка нині говорить уся Україна. Перспективний черкаський баскетболіст неабияк «засяяв» на кадетському чемпіонаті Європи, чим прикував до себе увагу не лише європейської баскетбольної спільноти, а й світової. У бесіді з нашим сайтом Святослав поділився, як він ставиться до цієї хвилі уваги, пригадав найкращі моменти сезону та «заглянув» у майбутнє своєї кар’єри.

– Святославе, перш за все, поділися враженнями від чемпіонату Європи.
– По-перше, це організація чемпіонату. Все було організовано на високому рівні: рівень гри, проживання, харчування. Все було на максимальному рівні.

– Пригадай свій найпам’ятніший момент Євробаскету.
– Було багато якісних моментів. Мабуть, коли я у матчі зі Швецією утік у відрив та дав «млина». У той момент трибуни неабияк завелися, це мені додало сил. До того ж, не пам’ятаю, коли я з гри виконував такого роду слем-данк.

– Пам’ятаєш скільки всього зробив данків чи для тебе вже звична річ?
– Ой, я їх зробив досить чимало, тому навіть не пам’ятаю кількість.

– Дивлячись із боку, враження від твоїх слем-данків неймовірні. Чи складно їх робити тобі і чи намагаєшся ти якось вдосконалити це своє вміння?
– Звичайно складно, але з часом та з віком це стає робити легше. Оскільки фізичні якості покращуються, тому з кожним разом стає все легше.

– Ти був беззаперечним лідером команди, вся увага суперників, уболівальників, камер була прикута до тебе. На скільки складно тобі було з цим впорюватися у психологічному плані?
– Іноді це серйозно тиснуло на мене. Проте я старався не звертати на це увагу та робити свою справу. У цьому плані мені дуже допомагала підтримка вболівальників. Часто ситуація вимагала, щоб я брав ініціативу на себе та вирішував питання, так у ці хвилини підтримка дуже допомагала.

– Також ти потрапив до символічної збірної чемпіонату. Що це значить для тебе?
– Це дуже не очікувано для мене. Я здивувався, оскільки до символічної збірної потрапляють гравці, команди яких, як мінімум, потрапили до плей-офф. Тому я дуже здивувався. Проте мені було дуже приємно.  


– Який матч Євробаскету був найскладнішим для тебе?
– Було багато складних матчів. Проте найважче було у матчі проти Сербії та проти Італії. Ці команди є добре підготовленими, тому нам було дуже складно з ними.

– У тебе склалися товариські стосунки з лідером Сербії, Стефаном Пено. Розкажи як ви потоваришували і чи підтримуєте зв’язок і зараз?
– Я з ним потоваришував, коли був у таборі «Jordan Brand Classic». Ми з ним грали в одній команді, нам дуже сподобалося. Після цього ми почали спілкуватися і зараз ми підтримуємо зв’язок, переписуємося у соціальних мережах. Я з багатьма гравцями інших збірних товаришую, у мене є друзі у збірній Сербії, Італії, Хорватії.

– Після чемпіонату Стефан Пено говорив, що хотів би пограти з тобою в одній команді на професійному рівні. Чи взаємне це бажання?
– Так звичайно. Гадаю, якби ми потрапили в одну команду, то разом демонстрували б красивий баскетбол.

– Після Євробаскету про тебе говорять не лише в Україні, а й в усій Європі, і не тільки. Як з цим живеш? Чи дуже тисне це на тебе?
– Це дуже приємно, але я стараюся не звертати на це увагу. Я продовжую і далі працювати над собою та вдосконалювати свої вміння.

– Більшість баскетболістів мріють грати в НБА. Чи хотів би ти пограти в студентському американському чемпіонаті, NCAA, щоб потім потрапити в НБА?
– Зараз я не готовий фізично грати в NCAA, проте через рік, я думаю, міг би спробувати. Дуже цього хочу. Мрію грати в НБА, проте знаю, що потрапити туди буде дуже складно.

– Цей сезон був дуже насичений для тебе. Був тривалий чемпіонат дублюючих складів, юнацька Євроліга, потім все літо – табір збірної. Зараз у твоєму житті дуже багато баскетболу. Як відпочиваєш від нього, та як відволікаєшся?
– Люблю відпочивати з друзями. Прогулююся по місту у вільний час. Особливих хобі не маю. Також гуляю з дівчиною.