04 березня 2018    Суперліга Парі Матч, 25-й тур
75:96

Олександр Кольченко: непросто знову поринути у роботу

 
 Новачок чоловічої збірної України з баскетболу 3х3 та лідер "Черкаських Мавп" Олександр Кольченко розповідає про новий досвід і новий виклик. Так, саме на ньому зупинив свій вибір головний тренер команди Олег Юшкін. Капітан Черкаських Мавп чемпіонського зразка тепер спробує проявити себе на чемпіонаті світу 3х3, який у червні відбудеться на Філіппінах. 

- Довго не думав над пропозицією. Мені підійшов цей розклад на літо. Для мене це новий виклик. 3х3 – у вільний час від класичного баскетболу, чому б ні? Знаю, минулого року збірна України 3х3 показувала високі результати (бронзові призери чемпіонату Європи – ред.). Є бажання допомогти команді утримати цю високу планку а може досягнути і більших результатів.

- Як швидко знайшли ви спільну мову з новими партнерами, як швидко відбувся перехід від 5х5 до 3х3?
- З цими хлопцями я грав раніше. З деякими грав в одній команді, а з деякими грав проти них – це Тимофеєнко, Закурдаєв. З Липовцевим був в одній команді. Відтак усі вони мені знайомі. Не чужі. Знайти спільну мову з ними – не проблема. 

- Підготовка в Одесі, поблизу від рідної домівки, наскільки це полегшує Вам життя?
- Вдома завжди приємніше тренуватися і грати, готуватися до ігор. Тим більше, Одеса – напрочуд гостинне, веселе місто. Нам створено відмінні умови для підготовки, для тренувань. Ми живемо у гарному готелі, жодних нарікань на харчування. Тренувальні зали надані і просто неба, і у приміщенні. У плані підготовки усе – на найвищому рівні. 

- Усе створено для того, аби на чемпіонаті світу на Філіппінах ви показали високий результат.
- Ми сподіваємося, так воно і буде. Ми не вдаримо лицем у багно і покажемо гідний результат, якого від нас чекають.

- Бачили вже розклад ваших матчів на чемпіонаті світу?
- Ще не переглядав. Бо є ще чимало ігрових нюансів. Поринув у правила, а щодо суперників поки нічого не можу сказати. Для мене це дійсно новий досвід і новий виклик. Я мало уявляю, якими будуть суперники. Зараз у нас буде підготовчий турнір у Польщі. Сподіваюся, що після підготовчого турніру настане певна ясність і я вже матиму більше уявлення щодо того, що очікує мене на корті. 

- Виступи на чемпіонаті світу ви розпочнете з матчу проти збірної Нігерії. В класичному баскетболі це зовсім невідома команда, може у 3х3 навпаки?
- Я не став би порівнювати класичний баскетбол 5х5 і 3х3. Тут зовсім різні підходи до гри. Є чимало нюансів. 3х3 більш швидкий, динамічний вид баскетболу. 12 секунд на атаку, з того моменту, як ти заволодів м’ячем. Треба за цей час вивести його за три очкову лінію, розіграти якусь швидку комбінацію. Часу на роздуми, на якусь побудову дуже мало. Атаку треба проводити дуже швидко. У 5х5 часу на підготовку більше. Є час і видихнути, перевести подих, перепочити. У 3х3 його практично нема – це дуже швидкий ритм, високий темп. Цим і цікавий 3х3.

- Старт у чемпіонаті світу запланований на 8 червня. Ви встигнете підготуватися?
- Сподіваюся, часу, що залишився, вистачить для підготовки. Важливу роль відіграватиме мій фізичний стан. Ми тільки першого травня закінчили сезон 5х5 і я, відверто кажучи, не очікував виклику до збірної 3х3. Відтак, для мене головне зараз – повернути свої фізичні кондиції. 

- Отже, замість того, щоб організму дати відпочинок, ви його знову навантажуєте.
- Так. Усе для країни (посміхається – ред.). Звісно, це важко. Налаштовувався на відпочинок, але кардинально інша ситуація склалася. Треба було дати інші установки собі, змусити працювати знов. Фізично насамперед, з дня у день. Відмовитися від відпочинку з сім’єю. Поринути у роботу. Але такий спортивний шлях – зараз треба попрацювати, щоб потім відпочити. 

- А з сім’єю бачитеся часто (Сім’я у Кольченко живе у Южному – ред.)?
- Практично щодня. Вдається і тренуванням час присвятити, і сім’ї. З цим усе гаразд. Коли вихідний день, я їду до Южного, або ж сім’я до мене приїздить. Де зупинитися – з цим проблем немає. Одеса для мене теж рідне місто. 

- Хоча насправді Ви з Тирасполя.
- Так я поїхав з дому у 13 років – до Одеси і Южного. І усе моє життя, баскетбольне також, пов’язане з Україною.