Профайл
Гравця Рєвзін
Павло
Павло
12
захисник
02.10.1983
194 см
-
-
-
-
Про гравця
1999-2003 р.р. "Феро" (Запоріжжя), вища ліга,
2003-2007 р.р. МБК "Миколаїв" Суперліга.
з 2007-ого року гравець "Черкаських Мавп"
«Я як м’ячик, що котиться по житті…але цей м‘ячик направляю також я!» Цю фразу баскетболіст «Черкаських Мавп» поміж іншим сказав на завершення зустрічі. Але я виношу її епіграфом, оскільки це є найточніша ілюстрація особистості Павла Ревзіна.
«Я ніколи не створював собі кумирів. Єдиний авторитет, єдиний вчитель і єдиний суддя - мій батько. Він проста людина, без якихось космічних досягнень, але він усі чесноти та якості, які мають бути у справжнього чоловіка виховував у мені.
Батьки взагалі ростили мене правильно. Давали велику степінь свободи та любові. Було кумедно, коли мама якось поставила мене у куток. Я, щось, трохи постояв…набридло…підійшов до неї і відрапортував, що «я пішов!».
Зараз, звичайно, відстань. Не вистачає рідних поруч.
Батьки взагалі ростили мене правильно. Давали велику степінь свободи та любові. Було кумедно, коли мама якось поставила мене у куток. Я, щось, трохи постояв…набридло…підійшов до неї і відрапортував, що «я пішов!».
Зараз, звичайно, відстань. Не вистачає рідних поруч.
Своїх дітей також буду виховувати демократично. Хоча все, що стосується моральних аспектів, із-під контролю не вийде ні в якому разі. Все інше: вподобання, інтереси – залишиться на їх розсуд. Той самий спорт…нехай хоч у підводні дротики грають. Щоправда, дівчинці не пораджу професійний спорт. По-перше, це справді не легка справа. По-друге, ризик. По-третє, спорт в Україні – це ненадійний засіб заробляння грошей. Сьогодні ти на хвилі – завтра…буде завтра.
Я мав думки і нагоду поїхати закордон. Але реальні умови, на сьогодні, мене цілком влаштовують. І взагалі, інша країна – це інше середовище, а не лише мова.
Пам’ятаю жахливу американську кухню. Я б ніколи не звик до неї. Натура така – консерватор. Обираю те що мені вже відомо, і за всім новим не женуся. До постійних змін та переїздів, пов’язаних з баскетболом, вже адаптувався. Адже не потягнеш на виїзд своє ліжко.
Я мав думки і нагоду поїхати закордон. Але реальні умови, на сьогодні, мене цілком влаштовують. І взагалі, інша країна – це інше середовище, а не лише мова.
Пам’ятаю жахливу американську кухню. Я б ніколи не звик до неї. Натура така – консерватор. Обираю те що мені вже відомо, і за всім новим не женуся. До постійних змін та переїздів, пов’язаних з баскетболом, вже адаптувався. Адже не потягнеш на виїзд своє ліжко.
Свідомо по можливості обираю безпечність та постійність. Себе щодня організовую та систематизую все довкола.
На майданчику я зовсім інший! Заводжуся і тоді здається, що можу все в цьому світі.
Істина в тому, що ми самі є авторами своєї долі. Вибір та вчинки лише за нами. На цю тему мій улюблений фільм «Обережно, двері зачинаються!». Всім рекомендую.»
На майданчику я зовсім інший! Заводжуся і тоді здається, що можу все в цьому світі.
Істина в тому, що ми самі є авторами своєї долі. Вибір та вчинки лише за нами. На цю тему мій улюблений фільм «Обережно, двері зачинаються!». Всім рекомендую.»
222.jpg)
