Кирило Погостінський: "Причини невдач потрібно шукати у собі"
Сезон, що закінчився: помилки, травми та проблеми у відносинах
Основним питанням у сезоні 2007/2008 була комплектація команди. І одразу постала проблема, оскільки ми розраховували на послуги Фесенка. Ми прагнули, щоб цей гравець потрапив в НБА, але коли він поїхав у літній табір, ми не очікували і до кінця не вірили, що його запросять вже цього сезону і він підпише контракт з командою Юта Джазз. Ми не перешкоджали цьому, а навпаки сприяли розвитку його кар’єри. Гравець поїхав грати до НБА, і перед нами стала проблема п’ятого номера на майданчику. Ми почали пошук гравців на цю позицію, але повністю успішними ці пошуки назвати не можна. Рівноцінної заміни Кирилу ми не знайшли. Гравці, які грали у нас на цій позиції, Амід Тамір та Родоєвіч, не впоралися із поставленими задачами. В середині сезону з’явився Джон Едвардс, гра якого вкрай нестабільна. Джон може класно зіграти одну гру і посередньо провести 10 наступних матчів. Таким чином, ми не змогли закрити позицію 5 номера.
Ми намагалися побудувати команду навколо зірок, тобто навколо лідерів. Ми очікували, що таким лідером зможе стати Леон Роджерс. У нього буди гарні показники у Кубку УЛЕБ, і ми розраховували на те, що він зможе повести команду за собою. Натомість, він виявився симулянтом і просто не виявив бажання грати за нас. Клуб розпрощався з ним без скандалу, хоча, можливо, і не треба було дозволяти йому піти так легко. Ця людина вчинила, м’яко кажучи, непорядно. Виявилось, що в новому клубі нога у нього вже не боліла. Це також стосується його агента, та гравців, яких «поставляв» цей агент.
Був також «азіатський тигр» Фаді Ель Хатіб. Гра в нього не пішла. Він більше апелював до судів, ніж грав. Тобто, не було людини, яка б повела за собою команду і стала її лідером. У підсумку ми втратили сильних 3 та 5 номерів, і 1 номера Стрейта, у якого були проблеми з дисципліною та спілкуванням у команді. Претензій щодо гри до нього не було, натомість були серйозні проблеми у комунікації. Також вплинуло положення про недопуск більше трьох неєвпропейців. Якби ми знали, що розпрощаємось з Роджерсом, ми б ніколи не відпустили Стрейта, і він би закінчив цей сезон у складі нашої команди.
Далі була зміна тренера, яка все таки не принесла очікуваного результату. Тренер не зміг на ходу підхопити гру. Зараз ведуться переговори, і ми майже дійшли згоди. Скоріше за все тренером “Черкаських Мавп” у сезоні 2008/2009 буде Йовіца Арсіч. Коли ми приймемо рішення, я зроблю офіційну заяву. Існує декілька кандидатур, проте я схиляюсь до кандидатури Арсіча.
Така кадрова політика звичайно не дала результат. Якось підсилитись після Нового Року протягом паузи у Чемпіонаті у лютому ми не змогли. В результаті вийшов такий «зім’ятий» сезон, до якого ще додались травми гравців. Ми програли деякі ігри, тому що інколи гравці виходили грати на майданчик без тренувань. Кадрова політика в цьому сезоні була повністю невдала. Це моя думка.
Щодо кадрової політики і участі в ній тренерів та менеджменту команди, я також хочу сказати, що жодне рішення не приймається одноосібно. Ми все обговорюємо, ділимось думками. Все ж таки думка головного тренера важить більше. Він аналізує гру, каже, на які позиції йому потрібні гравці і оцінює кваліфікацію гравців. Головний тренер може і взагалі не поставити гравця на гру, тому навіть будучі Майклом Джорданом можна просидіти на лаві і не зіграти жодного матчу. Взагалі, пошук гравців дуже складний процес. Ми дзвонимо не тільки агентам, але і своїм друзям, знайомим, колишнім гравцям і запрошуємо гравців до нас. Цього року ми хочемо організувати літні табори. Люди приїдуть, ми на них подивимось, проведемо медобстеження, побачимо як вони атакують, захищаються, рухаються, кидають. Я розумію, що це все буде не в повну силу, і ніхто не буде віддаватись на 100% не підписавши контракт, але це шанс для нас не допустити таких помилок, які ми допустили цього сезону. Такі табори нададуть нам змогу більше дізнатись про особистості гравців. На жаль, у цьому сезоні ми зіткнулись з проблемою відносин між людьми не тільки у форматі «гравець-гравець» чи «гравець-тренер», а і «гравець-адміністрація команди».
У підсумку знову повторюсь, та скажу, що сезон вийшов невдалий. Причини цих невдач потрібно шукати перш за все у собі. Тут і невдалий менеджмент, і підбір гравців, і травми, що постійно переслідували команду, і небажання деяких гравців працювати. З іншого боку, причинами це назвати важко. Ми повинні були це передбачити. Це наша помилка. Ми програли. Але все ще попереду. На помилках вчаться.
Про дубль, дитячі та жіночі команди
Що стосується дубля, то ми братимемо участь у змаганнях по дублю, якщо такі змагання будуть. У разі відсутності таких змагань, подамо заявки до команд вищої або першої ліги. Будемо брати участь у всіх дитячих вікових категоріях, 1994 рік дограватиме в Євролізі, 1995 рік – чемпіонів України - заявимо в Євролігу, 1996 та 1997 роки гратимуть в чемпіонаті України. Продовжать свої виступи і жіночі команди. Дещо підсилимо склад команди «Марель». Сподіваюсь, на відкриття власного спорткомплексу з власними залами. Тоді питання про розвиток жіночого баскетболу в Черкасах стане дуже гостро. На базі 1993 року, у дещо підсиленому складі, ми зможемо створити сильну жіночу команду, яка в майбутньому боротиметься за медалі. На мою думку, жіночий баскетбол не повинен відставати від чоловічого, який почав підніматись. Шукатимемо спонсорів, які допомагатимуть розвитку жіночого баскетболу. Я думаю, що спонсор обов’язково знайдеться. Зацікавити людей та знайти кошти на трансляції – це робота федерації. Обов’язково потрібно фінансувати дитячий баскетбол, інакше не буде хороших українських гравців. В таких баскетбольних центрах, як Дніпропетровськ, Київ існують проблеми з набором дітей, з тренерським складом. Якщо в інших містах не буде такого набору дітей, як в Черкасах, Одесі, то складно буде підняти і український баскетбол загалом. Добре, якщо з одного міста і з одного віку в команді буде хоча б один учасник певного віку. Якщо їх буде двоє чи троє – то це взагалі чудово. Гравці команди “Фортеця” це потенційні претенденти на дубль. Будемо поповнювати команду черкаськими і , можливо, приїжджими гравцями. В цьому нам допоможе створення обласного інтернату.
Що стосується дубля, то ми братимемо участь у змаганнях по дублю, якщо такі змагання будуть. У разі відсутності таких змагань, подамо заявки до команд вищої або першої ліги. Будемо брати участь у всіх дитячих вікових категоріях, 1994 рік дограватиме в Євролізі, 1995 рік – чемпіонів України - заявимо в Євролігу, 1996 та 1997 роки гратимуть в чемпіонаті України. Продовжать свої виступи і жіночі команди. Дещо підсилимо склад команди «Марель». Сподіваюсь, на відкриття власного спорткомплексу з власними залами. Тоді питання про розвиток жіночого баскетболу в Черкасах стане дуже гостро. На базі 1993 року, у дещо підсиленому складі, ми зможемо створити сильну жіночу команду, яка в майбутньому боротиметься за медалі. На мою думку, жіночий баскетбол не повинен відставати від чоловічого, який почав підніматись. Шукатимемо спонсорів, які допомагатимуть розвитку жіночого баскетболу. Я думаю, що спонсор обов’язково знайдеться. Зацікавити людей та знайти кошти на трансляції – це робота федерації. Обов’язково потрібно фінансувати дитячий баскетбол, інакше не буде хороших українських гравців. В таких баскетбольних центрах, як Дніпропетровськ, Київ існують проблеми з набором дітей, з тренерським складом. Якщо в інших містах не буде такого набору дітей, як в Черкасах, Одесі, то складно буде підняти і український баскетбол загалом. Добре, якщо з одного міста і з одного віку в команді буде хоча б один учасник певного віку. Якщо їх буде двоє чи троє – то це взагалі чудово. Гравці команди “Фортеця” це потенційні претенденти на дубль. Будемо поповнювати команду черкаськими і , можливо, приїжджими гравцями. В цьому нам допоможе створення обласного інтернату.
Наступний сезон: плани, перспективи, цілі…
Я вже писав на форумі і під час зустрічі команди з фанами, що зараз ми відкриті до пропозицій, порад та просто точок зору. На жаль, топові українські гравці вже мають контракти, і за умовами своїх контрактів вони не зможуть покинути рідні клуби. Це і Корнієнко, і Кривичі. Переговори з ними не дали результатів. Слід зазначити, що ми не можемо набрати достатню кількість професійних українських гравців на всі позиції. Якщо ми наберемо достатню кількість українських гравців, то додамо іноземних баскетболістів в обойму, які не будуть диктувати свої умови, а будуть так само наполегливо працювати над собою. Я вважаю, що основа команди має бути українською, а краще черкаською. На жаль, зараз це неможливо, тому будемо одомашнювати українських баскетболістів, запрошувати з інших міст. Приклад тому, Павло Ревзін, який на зустрічі з фанами заявив про плани осісти в Черкасах.
Про гравців, з якими будуть продовжені контракти, можна буде дізнатись на офіційній зустрічі адміністрації з командою. Можу сказати, що склад буде змінено відсотків на вісімдесят. Будемо робити ставку на молодих гравців. Шукатимемо гравців по Україні. Нажаль, наші фінансові можливості не такі як у БК “Київ” та “Азовмаша”. Таких українських гравців як Гладирь та Сільковський бажає мати кожен клуб, але переговори з ними поки що безрезультатні. Можливо, ситуація зміниться наступного року. Я б хотів бачити в нашій команді і Гладиря і Сільковського.
Про гравців, з якими будуть продовжені контракти, можна буде дізнатись на офіційній зустрічі адміністрації з командою. Можу сказати, що склад буде змінено відсотків на вісімдесят. Будемо робити ставку на молодих гравців. Шукатимемо гравців по Україні. Нажаль, наші фінансові можливості не такі як у БК “Київ” та “Азовмаша”. Таких українських гравців як Гладирь та Сільковський бажає мати кожен клуб, але переговори з ними поки що безрезультатні. Можливо, ситуація зміниться наступного року. Я б хотів бачити в нашій команді і Гладиря і Сільковського.
Щодо участі команди у Кубку ФІБА, можу сказати, що шанси у нас будуть, якщо буде якийсь платний відбірковий раунд, або хтось із шістки відмовиться від участі. Але давайте, все ж таки, дочекаємось положення про проведення турнірів ФІБА та Євроліги, УЛЕБ на наступний сезон. Зараз немає сенсу гадати на кофейній гущі. Клуб розуміє, що участь у ФІБА це додатковий плюс при підписанні контрактів з новими гравцями. І гравці, і їх агенти цікавляться, чи виступає Клуб у Кубку ФІБА. Участь у Кубку ФІБА є умовою майже кожного хорошого гравця. Це зростання його спортивної кар’єри, це його показники на міжнародному рівні, це його статистика.
Завдання та плани на наступний сезон – як мінімум грати у півфіналі. Рівень українського баскетболу значно зріс за останні роки. Пройшли ті часи, коли було тільки 2 сильні команди. Підтягнулись і бюджети команд і рівень гравців. Іноземні гравці вже не бояться приїжджати до України. Тому і боротись за медалі стає все важче.
222.jpg)
