"Спогад про те, як "Мавпи" турків били, а фани асимілювали :-)"

Пройшов рік з тої події, яка залишила найприємніші спогади. 7-9 січня 2008 року – дата першого єврокубкового виїзду фанів «Черкаських Мавп». Гра з турецьким "Банвітом" запам’яталась усім, бо тоді нам пророчили -20 і "винос тіла". А наша команда, нагадаю, виграла +2, хоча по ходу поєдинку лідерство "Мавп" не підлягало будь-якому сумніву.
 
Я була серед тих щасливчиків, які мали змогу подивитися цю гру вживу і підтримати свою команду. Я так і не змогла залишитися осторонь і не написати про ті події у "МАВПОМАНІЮ". :) Багато було написано і до мене, тому я пригадаю те, що не згадувалося у "офіційному" :-) звіті на mavpabasket.com.
 
Дєд та Тарас
 
Один з фанів, Тарас (не той, що Kolym, а той, що по сумісництву є моїм дядьком)), має дуже.. як би так сказати правильно.. неукраїнську зовнішність. Ще в Черкасах його плутали з різними грузинами і їм подібним)) Коли ми приїхали в Туреччину, Тарас пожартував, що приїхав на Батьківщину!)
 
Пригода почалася відразу, як ми сіли в автобус до Бандірми. До нас забіг якийсь турок з мобільним телефоном (мабуть, це був той, що координував наше перевезення), швидко оглянув салон і передав слухавку Тарасу, типу "на, поговори". Тарас, недовго слухавши дивний говір у мобільному, скрикнув: "Так я ж нічого не розумію!". Виявилось, що турок прийняв Тараса за свого земляка і вирішив, що українець зможе допомогти у вирішенні якогось питання)))  Згодом ми виявили, що наша Оля теж чимось нагадує туркеню. В день гри, гуляючи містом, до нас підходило багато турків і турченят) Саме тоді "народилася" ця світлина під кодовою назвою "Батько, мати і діти". Як, схожі?)
 
У некурортному місті, де мало хто володіє навіть англійською, довелося зустріти російськомовне населення. Ні, це були не тільки наші баскетболісти) Коли гуляли по набережній, зустріли бабусю, родом із Запоріжжя. А ось - Галя з Болгарії, що володіє своїм магазином шкіряного одягу:
 
Галя – з жовто-блакитним прапором
 
Але найбільше мене вразило інше. На грі у наш сектор підійшов турок і.. заговорив чистою українською мовою. Як він розповів, він викладав у Львівському університеті. Правда чи ні – не знаю, але такої щирої української мови я не чула навіть від львів’ян) (на жаль, ніякої світлини з цим чудовим чоловіком не було зроблено).
 
Жовто-блакитні наші прапори! (з вболівальниками турецького "Банвіту")
 
Головний персонаж – місто Бандірма
 
Хочеться вірити, що скоро "Черкаські Mавпи" знову здобудуть собі право на участь у Єврокубку. А ми, фани, свою улюблену команду без підтримки не залишимо – це точно!
 

Marink (Марина Клименко)