Войдан Стояновскі: «Задля того, аби вивчити комбінації, мені потрібно два дні»
Учора ввечері до Черкас приїхав Войдан Стояновскі. Гравець збірної Македонії й один із творців сенсації на Євробаскеті вже встиг заїхати в квартиру, де житиме в Черкасах, і навіть зробити невеличку прогулянку вечірнім містом. А вдень розглядати центр міста захисника «Черкаських Мавп» запросив наш сайт. Під час прогулянки містом та під-стопу в одному із закладів Войдан дав перше інтерв’ю на українській землі. Говорив про черкаський вибір, збіг менталітету та, звісно, Євробаскет. Перше враження від хлопця дуже позитивне: компанійський, веселий і, головне, впевнений у реалізації власних амбіцій в черкаській команді.
– Войдан, насамперед, раді вітати тебе в Черкасах, тебе тут уже зачекалися. Як переїзд?
– Та нібито все нормально. За останній тиждень довелося трохи поїздити: спершу з Литви до Македонії, а тепер ось з Македонії, з пересадкою в Угорщині, до України. Вчора був дещо стомлений, але вже відіспався і почуваюся прекрасно. Тим більше, судячи з того, що я побачив, Македонія і Україна – доволі схожі. Поки що відчуваю себе як удома.
– Та нібито все нормально. За останній тиждень довелося трохи поїздити: спершу з Литви до Македонії, а тепер ось з Македонії, з пересадкою в Угорщині, до України. Вчора був дещо стомлений, але вже відіспався і почуваюся прекрасно. Тим більше, судячи з того, що я побачив, Македонія і Україна – доволі схожі. Поки що відчуваю себе як удома.
– Чому в це міжсезоння відгукнувся саме на пропозицію «Черкаських Мавп»?
– По-перше, за всіма прогнозами цьогорічна українська Суперліга буде дуже сильною. Тут багато клубів із гарним бюджетом і серйозними завданнями. По-друге, в Черкасах працювали двоє моїх знайомих – це колишній тренер збірної Македонії Йовіца Арсіч та гравець збірної Георгі Чековскі. Вони говорили про те, що організація в клубі «Черкаські Мавпи» на високому рівні, а в самому місті дуже люблять баскетбол.
– Збірна Македонії – це однозначно найбільша сенсація Євробаскету-2011. У чому секрет вашої збірної?
– Суть в тому, що склад цієї команди виступає разом вже майже п’ять років. Ми дуже добре знаємо один одного, крім того, в нас неймовірно дружній колектив – ми одне ціле. Якщо граємо, то один за одного, якщо гуляємо, то завжди разом, і готові підставити плече один одному як на майданчику, так і в житті. Окрім того, у нас був прекрасний захист, фактично в кожному матчі ми не пропускали більше 65-ти очок. Ці складові і стали запорукою успіху.
– Пригадай, які відчуття були після того, як в 1/4 ви пройшли господаря змагань – Литву, причому ти в цій грі забив 5 із 5 дальніх?
– Це були неймовірні емоції: ми розуміли, що нам вдалося зробити майже неможливе і в будь-якому разі гратимемо за нагороди. Тоді в переповненій залі після гри було дуже тихо, литовські вболівальники були просто шоковані, а тишу переривали тільки наші вигуки і поодинокі вболівальники з Македонії. Матч проти Литви для нас дійсно був найважливішим, також дуже важливу перемогу ми здобули в грі проти Греції.
– В Македонії після Євробаскету вас зустрічали, як національних героїв. На вулиці вийшло 100 тисяч людей, аби привітати вас. Ти очікував на таке?
– Відверто кажучи, ні. Це було щось неймовірне. Уявіть собі: Іспанія стала чемпіоном Європи – і їх прийшло привітати 5 тисяч вболівальників, ми стали четвертими – і до нас прийшло привітати 100 тисяч, а то й більше! Це було незабутньо, одні з найкращих емоцій в моєму житі. Відразу після приїзду нам організували зустріч з президентом Македонії, тобто в нашій країні цей успіх прийняли дійсно з визнанням.
Войдан Стояновскі на черкаських вулицях
– На чемпіонаті Європи ти грав виключно атакуючого захисника. В Черкасах від тебе хочуть бачити якісну гру на позиції плеймейкера. Ти готовий до цього?
– Так, звісно. В чемпіонаті Македонії в минулому сезоні я постійно грав на позиції першого номера. В тому сезоні «Фені Індастріал», за який я грав, став чемпіоном країни і я себе комфортно почуваю на цій позиції. Я можу зіграти і першого, і другого номерів, все залежатиме від рішення тренера.
– Так, звісно. В чемпіонаті Македонії в минулому сезоні я постійно грав на позиції першого номера. В тому сезоні «Фені Індастріал», за який я грав, став чемпіоном країни і я себе комфортно почуваю на цій позиції. Я можу зіграти і першого, і другого номерів, все залежатиме від рішення тренера.
– За свою кар’єру ти пограв у багатьох клубах, однак всі вони мали прописку колишньої Югославії. Цьогоріч тебе вже по-справжньому можна назвати легіонером. Не жалкуєш, що залишив рідний край?
– Поки що я не відчуваю себе чужинцем. Можливо, тому що зараз мені в усьому допомагає Мільян Пуповіч, до того ж мені говорили, що наш менталітет доволі схожий з українським. А щодо переїзду – це моє рішення – і значить я готовий до цього. Зараз найголовніше для акліматизації, аби команда демонструвала гарний результат.
– До першого матчу в чемпіонаті залишилося лише шість днів. Вже в суботу ви приймаєте «Політехніку- Галичину». Цього часу тобі вистачить, аби награти взаємозв’язки з партнерами.
– Я думаю, що проблеми не буде. Задля того, аби вивчити комбінації, мені потрібно два дні, далі все піде легше. Окрім того, тижня, думаю, буде достатньо, аби зрозуміти можливості партнерів. Знаю, що нещодавно до команди також прийшли два новачка, отож будемо проходити «обкатку» разом, а це завжди легше – і для тренера, і для команди.
222.jpg)
