Новини клубу

У свої 15 років він один із головних снайперів своєї команди. Багато в чому від нього будується атака «Черкаських Мавп-97». Протягом цього сезону ВЮБЛ Іван Ткаченко у середньому здобуває більше 20-ти очок. До того ж він один з небагатьох вихованців «Черкаських Мавп»ю, який представляє не з Черкаси, а область. До вашої уваги інтерв’ю з лідером «Черкаських Мавп-97».

– Іване, розкажи, як ти почав займатися баскетболом?

– Баскетболом я почав займатися ще змалку. Мій дядько також займався цим видом спорту, тому він почав мене тренувати. Потім мене взяв на перегляд Анатолій Федоренко. Мені тоді було 8 років. Власне з того часу я й тренуюся в команді «Черкаські Мавпи-97».

– Чи допомагає тобі зараз дядько? Дає баскетбольні поради?

– Він зараз тренує кіровоградську команду «Моноліт», з якою ми вже зустрічалися у цьому сезоні. Ми з ним зустрічалися, він підтримав мене. А так, звичайно, що допомагає своїми порадами. Підказує, щоб я ставав кращим баскетболістом.

– Ти родом із Кам’янки. Як тобі було призвичаюватись до життя в Черкасах?

– Спочатку я їздив із Кам’янки до Черкас на тренування. Мені не подобалось. Потім Анатолій Федоренко взяв мене до себе в команду і я почав ґрунтовніше тренуватися. Зараз навчаюсь у черкаській ЗОШ № 34.

– Ти ще в юному віці залишив домівку і почав жити в Черкасах. Складно було жити без батьків?

– Та я вже звик. А раніше було доволі складно. Проте з часом все пройшло і вже в мене немає дискомфорту. До того ж, допомагає те, що я живу разом із хлопцями з дубля «Черкаських Мавп»: Юрієм Біляковим, Олександром Кобцем та Максимом Мірошніченком. Ми з ними товаришуємо, тому той період адаптації пройшов легше.

 
– Як можеш оцінити цьогорічний сезон?

– Цей сезон проходить вдало для нас. Це пов’язано з тим, що у нас новий тренер. Під керівництвом Олександра Ворони ми стали значно краще грати. Також тренування з цим тренером більш жорсткі. Можливо через це ми постійно додаємо.

– У цьому сезоні ви двічі зустрічалися з чемпіоном України, «Донецьком». В одній грі ви перемогли, в іншій – поступилися. Розкажи про свої враження від цих матчів?

– Це були складні матчі. У першій гри ми їм поступилися через те, перед грою відпочивали від переїзду лише півгодини. Тому це повпливало на гру. Проте, незважаючи на це, ми трималися три чверті, лише у четвертій поступилися. А в другому матчі ми зібралися з силами і здолали «Донецьк».

– З «Донецьком» у вас були складні матчі. Чи вважаєш цю команду головним вашим конкурентом?

– Так, це головний наш конкурент. Ми зараз з ними маємо однакову кількість очок й ділимо першу сходинку в чемпіонаті. Я вважаю, що нам реально буде в подальшому здолати команду Донецька й посісти перше місце.

– Чи не в кожному матчі своєї ти здобуваєш найбільше очок в команді. Чи не тисне на тебе відповідальність, що ти маєш набирати багато очок?

– Я вже звик до цього. Проте в кожному матчі кожен гравець може зіграти по різному. В одному матчі я найрезультативніший, в іншому – хтось інший. Коли в мене не йдуть кидки, я намагаюся грати на команду, десь віддати передачу, десь поставити заслін. Головне не особиста статистика, а щоб команда перемагала.