Що необхідно Черкасам для втілення мрії стати баскетбольною столицею?
Із початку свого заснування «Черкаські Мавпи» прагнуть до розвитку широкої інфраструктури дитячого баскетболу. Ми вже досягли результатів. На базі черкаського клубу створена низка юнацьких команд, які грають як на міському рівні, так і на всеукраїнському. Щоб допомогти Черкасам втілити мрію стати баскетбольною столицею, керівництво клубу запросило експерта – тренера національної молодіжної збірної Італії Крістіана Федріго.
- Крістіане, як ви визначите мету Вашого перебування у Черкасах?.
- Основною метою є зрозуміти середовище. Однак за короткий термін, який я перебуваю, тут неможливо все побачити. Проте найголовнішим є те, щоб оцінити можливості для реалізації наміченого проекту. І нашою метою є те, щоб перша команда Черкас, команда суперліги, могла через деякий час мати у своєму складі тих молодих гравців, які б виросли і вийшли б із юнацької ліги. Однак можу сказати одне, висновок із мого перебування тут такий. Коли розвивають проекти такі як наш, це доводить, що Україна справді має державність, є країною, яка зростає, і зростає великими кроками, інвестується і ці інвестиції тільки покращать загальнодержавну ситуацію, навіть з точки зору розвитку баскетболу.
- Крістіане, як ви визначите мету Вашого перебування у Черкасах?.
- Основною метою є зрозуміти середовище. Однак за короткий термін, який я перебуваю, тут неможливо все побачити. Проте найголовнішим є те, щоб оцінити можливості для реалізації наміченого проекту. І нашою метою є те, щоб перша команда Черкас, команда суперліги, могла через деякий час мати у своєму складі тих молодих гравців, які б виросли і вийшли б із юнацької ліги. Однак можу сказати одне, висновок із мого перебування тут такий. Коли розвивають проекти такі як наш, це доводить, що Україна справді має державність, є країною, яка зростає, і зростає великими кроками, інвестується і ці інвестиції тільки покращать загальнодержавну ситуацію, навіть з точки зору розвитку баскетболу.
- Крістіане, зараз на ниві українського дитячого баскетболу зростає покоління молодих перспективних гравців. Наскільки зростає перспектива входження молоді до команд української суперліги чи до європейських команд суперліги із розвитком інфраструктури дитячого баскетболу?
- Я ще раз можу повторити, що незважаючи ні на що, необхідно розвивати дитячий баскетбол. Скажімо, із черкаської команди, яка брала участь у європейському Кубку Виклику, суперліги для європейських команд найбільш цікавим був би Кирило Фесенко, адже наразі всі команди зацікавлені саме у молодих гравцях, які грають в Європі і не тільки. Тому важливо розвивати юнацьку школу, і думаю, що в Черкасах і загалом в Україні є можливість росту і виховання своїх професійних гравців, адже саме принципи фізичного виховання і самі по собі фізичні дані юнаків у Східній Європі вже є підгрунттям для розвитку баскетболу. Єдиною проблемою досі є те, що багато років ніхто не інвестував і не вкладав кошти у розвиток юнацького спорту, щоб молоді люди могли стати баскетболістами.
- Що ви, як тренер національної збірної Італії, можете визначити пріоритетами у роботі із вихованням молодих баскетболістів?
- Нашою задачею є виховати і виростити гравця, який міг би увійти до будь-якої команди як своєї країни, так і на вищі рівні. Для тренера найголовнішою метою є підготувати гравця до його росту, фізично і тактично підготувати команду, перш ніж розпочинати ставити перед нею завдання виграти матч. Тому що на прикладі Італії я знаю багатьох тренерів, які переживають лише за перемогу, замість того, щоб займатися вихованням гравця. Тут має значення кожна дрібниця. Скажімо, є багато юнаків у секціях, які дуже високі, але коли вони ще маленькі за віком, то відчувають у звичайному оточенні себе не завжди комфортно. Тому тренер у юному віці для гравця повинен виступити не лише з боку спортивних тренувань, а і з боку людських факторів: підтримки, розуміння. Щоб гравець міг зростати не лише за ростом, а і як особистість. Якщо у молодої людини з цього приводу виникає комплекс, то незважаючи на фізичні дані гравець і на паркеті не відчуватиме себе впевнено і замість нього гратимуть ті, хто більш вільно почуває себе у буденному житті. Таким чином ми втрачаємо дітей, які могли б увійти до суперліги. Важливо розпочати виховання чемпіонів із виховання їх педагогів.
- Які шляхи реалізації даного проекту ви бачите зважаючи на ваш досвід роботи у молодіжній збірній Італії?
- Перш за все необхідну інфраструктуру дитячого баскетболу зробити такою, яка б давала можливість тренерам і молодим гравцям вкладати всі сили саме у тренування, а не на інші проблеми, такі як забезпечення фінансування, баскетбольного устаткування тощо. Відсутність такої інфраструктури, це те саме, що прийшовши на роботу ви не знайдете у офісі ані столу, ані стільця чи тим паче телефону чи факсу.
Зазвичай такі речі досить легковажно сприймаються, а це не вірно, тому що для кожного учасника навчальної баскетбольної інфраструктури починаючи від гравця і завершуючи адміністрацією – ті умови, які я зазначив, це їх середовище, в якому вони живуть, це можливість для тренерів виконувати свою безпосередню роботу. Таким чином створивши умови праці для всіх учасників кожен буде чітко розуміти поставлені перед ним завдання.
По-друге, Важливо, знайти тренерів, які при всіх обставинах, де б не проходили тренування юнацька чи суперліга, усвідомлювали, що головне у їх роботі – це гравець, а не амбіції тренера, вигравати матчі.
По-третє, дуже важливим є селекція гравців. Щоб здійснювати відбір юнаків необхідна структура селекціонерів, які б оперативно відшукували талановитих, здібних, цікавих баскетболістів. Тому що важливо у всьому бути першим і щоб досягти цього команді необхідні кращі гравці.
Отже, як підсумок можу сказати, що коли організатори усвідомлять важливість зазначених факторів і працюватимуть у цьому напрямку, то всі і тренери, і гравці, і адміністрація працюватиме в інтересах своєї організації. Неможливо створити сильний баскетбольний клуб і досягти поставлених завдань, якщо тренерський склад не буде перейматися відбором і підбором гравців. Адже наразі у баскетбольному середовищі в тому числі і в Україні з’явилася жорстка конкуренція
- Однак як впливає конкуренція між клубами на загальну ситуацію в баскетболі?
- Я думаю, що позитивно, адже довіра до організації виникає від тих, результатів, які вона може отримати. Вона дає поштовх до розвитку. І якщо в один прекрасний день у Черкасах з’явиться школа, в якій зростатиме молоде покоління спортсменів, то в них буде можливість грати і у вищій лізі, і в суперлізі, і навіть у Європі. Таким чином багато хлопців мріятиме тренуватися в Черкасах, адже така школа виховуватиме баскетболістів вищого рівня. А це головний аргумент організації, яка запрошує до своїх рядів молодих спортсменів.
- Наскільки ви оцінюєте сили черкаського клубу втілити амбіційну мету створити інфраструктуру з професійної підготовки молоді до великого баскетболу?
- Думаю, що в Черкас є всі можливості втілити ваше головне завдання. Не думаю, що зусилля, які вже вкладені у справу залишаться марними. Доказом цього є моя присутність. Головне, що я зрозумів, що у керівництва черкаських баскетбольних команд розвиток дитячої юнацької баскетбольної школи, щоб дати місту виховувати своїх спортсменів, є справжньою метою, до втілення якої клуб вкладає максимальні зусилля
- Я ще раз можу повторити, що незважаючи ні на що, необхідно розвивати дитячий баскетбол. Скажімо, із черкаської команди, яка брала участь у європейському Кубку Виклику, суперліги для європейських команд найбільш цікавим був би Кирило Фесенко, адже наразі всі команди зацікавлені саме у молодих гравцях, які грають в Європі і не тільки. Тому важливо розвивати юнацьку школу, і думаю, що в Черкасах і загалом в Україні є можливість росту і виховання своїх професійних гравців, адже саме принципи фізичного виховання і самі по собі фізичні дані юнаків у Східній Європі вже є підгрунттям для розвитку баскетболу. Єдиною проблемою досі є те, що багато років ніхто не інвестував і не вкладав кошти у розвиток юнацького спорту, щоб молоді люди могли стати баскетболістами.
- Що ви, як тренер національної збірної Італії, можете визначити пріоритетами у роботі із вихованням молодих баскетболістів?
- Нашою задачею є виховати і виростити гравця, який міг би увійти до будь-якої команди як своєї країни, так і на вищі рівні. Для тренера найголовнішою метою є підготувати гравця до його росту, фізично і тактично підготувати команду, перш ніж розпочинати ставити перед нею завдання виграти матч. Тому що на прикладі Італії я знаю багатьох тренерів, які переживають лише за перемогу, замість того, щоб займатися вихованням гравця. Тут має значення кожна дрібниця. Скажімо, є багато юнаків у секціях, які дуже високі, але коли вони ще маленькі за віком, то відчувають у звичайному оточенні себе не завжди комфортно. Тому тренер у юному віці для гравця повинен виступити не лише з боку спортивних тренувань, а і з боку людських факторів: підтримки, розуміння. Щоб гравець міг зростати не лише за ростом, а і як особистість. Якщо у молодої людини з цього приводу виникає комплекс, то незважаючи на фізичні дані гравець і на паркеті не відчуватиме себе впевнено і замість нього гратимуть ті, хто більш вільно почуває себе у буденному житті. Таким чином ми втрачаємо дітей, які могли б увійти до суперліги. Важливо розпочати виховання чемпіонів із виховання їх педагогів.
- Які шляхи реалізації даного проекту ви бачите зважаючи на ваш досвід роботи у молодіжній збірній Італії?
- Перш за все необхідну інфраструктуру дитячого баскетболу зробити такою, яка б давала можливість тренерам і молодим гравцям вкладати всі сили саме у тренування, а не на інші проблеми, такі як забезпечення фінансування, баскетбольного устаткування тощо. Відсутність такої інфраструктури, це те саме, що прийшовши на роботу ви не знайдете у офісі ані столу, ані стільця чи тим паче телефону чи факсу.
Зазвичай такі речі досить легковажно сприймаються, а це не вірно, тому що для кожного учасника навчальної баскетбольної інфраструктури починаючи від гравця і завершуючи адміністрацією – ті умови, які я зазначив, це їх середовище, в якому вони живуть, це можливість для тренерів виконувати свою безпосередню роботу. Таким чином створивши умови праці для всіх учасників кожен буде чітко розуміти поставлені перед ним завдання.
По-друге, Важливо, знайти тренерів, які при всіх обставинах, де б не проходили тренування юнацька чи суперліга, усвідомлювали, що головне у їх роботі – це гравець, а не амбіції тренера, вигравати матчі.
По-третє, дуже важливим є селекція гравців. Щоб здійснювати відбір юнаків необхідна структура селекціонерів, які б оперативно відшукували талановитих, здібних, цікавих баскетболістів. Тому що важливо у всьому бути першим і щоб досягти цього команді необхідні кращі гравці.
Отже, як підсумок можу сказати, що коли організатори усвідомлять важливість зазначених факторів і працюватимуть у цьому напрямку, то всі і тренери, і гравці, і адміністрація працюватиме в інтересах своєї організації. Неможливо створити сильний баскетбольний клуб і досягти поставлених завдань, якщо тренерський склад не буде перейматися відбором і підбором гравців. Адже наразі у баскетбольному середовищі в тому числі і в Україні з’явилася жорстка конкуренція
- Однак як впливає конкуренція між клубами на загальну ситуацію в баскетболі?
- Я думаю, що позитивно, адже довіра до організації виникає від тих, результатів, які вона може отримати. Вона дає поштовх до розвитку. І якщо в один прекрасний день у Черкасах з’явиться школа, в якій зростатиме молоде покоління спортсменів, то в них буде можливість грати і у вищій лізі, і в суперлізі, і навіть у Європі. Таким чином багато хлопців мріятиме тренуватися в Черкасах, адже така школа виховуватиме баскетболістів вищого рівня. А це головний аргумент організації, яка запрошує до своїх рядів молодих спортсменів.
- Наскільки ви оцінюєте сили черкаського клубу втілити амбіційну мету створити інфраструктуру з професійної підготовки молоді до великого баскетболу?
- Думаю, що в Черкас є всі можливості втілити ваше головне завдання. Не думаю, що зусилля, які вже вкладені у справу залишаться марними. Доказом цього є моя присутність. Головне, що я зрозумів, що у керівництва черкаських баскетбольних команд розвиток дитячої юнацької баскетбольної школи, щоб дати місту виховувати своїх спортсменів, є справжньою метою, до втілення якої клуб вкладає максимальні зусилля
222.jpg)
