Новини клубу

Американський баскетболіст Кемерон Янг провів у Черкасах не повну частину сезону. Баскетболіст відіграв у складі «Мавп» 21 матч у Суперлізі Паріматч. У середньому за гру здобував 13.8 очка та робив 2.1 підбирання. Янг був одним із важливих гравців команди та проявив себе як талановитий скорер. Після повернення до США ми зв’язалися із Кемероном та запитали його про враження від сезону в Україні.

– Перш за все, дякуємо тобі за сезон. З якими емоціями залишив Україну?
– Однозначно, я буду сумувати. Я встиг звикнути до життя в Україні і відчував себе досить комфортно з командою. І я вдячний за час, проведений у вашій країні, хоч і тривало це лише три місяці.

– Ти прийшов у команду посеред сезону. Наскільки важко було одразу включитися в роботу та вивчити всі ігрові схеми за досить короткий період часу?
– Насправді, не було аж занадто важко розпочати роботу одразу. Я постійно займався і тому, перед приїздом до України, був у гарній фізичній формі. Звичайно, мені знадобився час, щоб призвичаїтись до гри, до нових гравців та тренерів, але вже через кілька тренувань та ігор відчував себе досить впевнено.

– Що можеш сказати про досягнення команди? Задоволений результатом?
– Однозначно ні. Ніхто не хоче програвати свою останню гру. Я переконаний, що ми можемо пишатись нашими досягненнями у Кубку України, навіть незважаючи на те, що команда поступилася у фіналі. Враховуючи те, як «Мавпи» стартували на початку сезону через ковід, я не думаю, що хтось очікував побачити нас у фіналі, або навіть у плей-оф. Тому чи задоволений я? Ні. Але чи пишаюсь тим, чого ми досягли? Так.

– Як щодо оцінки твоєї власної роботи цього сезону? Є на що звернути увагу?
– Не задоволений тим, як я себе проявив. Якщо говорити загалом, то я грав непогано, але я знаю, що можу значно краще в порівнянні з тим, що я продемонстрував в команді. Не знаю, чому так сталось. Але треба робити висновки з того, що маємо. Тепер я маю достатньо часу, щоб працювати над вдосконаленням своєї гри.

– З ким з команди встиг потоваришувати? Чи плануєш підтримувати зв'язок в майбутньому?
– Не буду виділяти когось одного, оскільки майже з усіма в гарних та теплих дружніх стосунках. Одразу зафоловились з гравцями в соцмережах, тому думаю, будемо підтримувати зв'язок і надалі. Хочеться слідкувати за життям кожного і спостерігати, як розвиваються їхні кар’єри.

– Чим українська Суперліга відрізняється від чемпіонату Італії, де ти провів минулий сезон?
– Український чемпіонат однозначно інший. Мій попередній сезон закінчився передчасно, через спалах коронавірусу в Італії, тож у нас не було можливості дійти до стадії плей-оф. Тут все було інакше. Я мав змогу відчути важливість ігор наприкінці сезону, і загалом – це мій перший досвід участі в професійній серії плей-оф.

– 3 факти про Україну, що ти дізнався.
– Чудова грузинська кухня; майже кожен в країні має однакові 3 імені; занадто багато ям на дорогах.

– Ти приєднався до команди, коли уряд дозволив фанам бути присутніми на іграх (за виключенням деяких ігор). Які відчуття від гри у пустій залі та в залі з вболівальниками? Що можеш сказати про фанів Мавп?
– Грати з фанами довкола – набагато легше. Натовп підтримує, жене тебе вперед. Згадаємо першу гру серії плей-оф в Києві. З нами не було наших фанів поруч і ми програли з величезною різницею. І порівняємо дві наступні гри, де ми відчували неймовірну підтримку від фан-сектора та майже наблизились до заповітної перемоги. Звичайно що гра команди в першому випадку та в двох наступних відрізнялась, ми працювали  над помилками та постійно вдосконалювались. Але не можна відкидати важливість фанатського запалу на майданчику. Скажу чесно, я мав змогу грати за заповнених трибун інших команд Суперліги, тому можу з впевненістю сказати, що фани Мавп – найкращі. Дякую їм!

– Чи відчував ти себе комфортно у спілкуванні з українцями?
– Деякі люди знають англійську (хоч таких і небагато), тому в цьому плані було простіше. На жаль, я не вивчив жодного слова українською, тому інколи траплялись курйози, коли доводилось пояснювати по декілька разів. Але не можу сказати, що це була проблема для мене.

– Не жалкуєш, що вирішив все-таки закінчити цей сезон, граючи, а не залишаючись вдома?
– Не дивлячись на карантин, обмеження та певні страхи через ковід, я справді хотів грати цього сезону. Тому радий, що все-таки прийняв рішення приїхати до України, хоч і на три місяці. Зміг і команді допомогти, і додати певний досвід до своєї власної кар’єри.

– Перше місце, яке відвідав, повернувшись до Лос-Анджелеса?
– Одразу ж поїхав до ресторану Brolly Hut. Культове місце для мене, відвідую його ще з дитинства і кожного разу замовляю одну і ту ж страву – сирна картопля фрі з соусом чілі. Смакота!

– Твій другий сезон професійної кар’єри завершено. Які уроки виніс для себе?
– Я думаю, що мій другий професійний сезон однозначно навчив мене залишатись терплячим, настирним та завжди готовим. Через те, що пропустив майже половину сезону, не було часу на «розкачку». Треба було одразу включались в роботу та пристосовуватись до нового середовища.

– Плани на літо?
– Нічого особливого не планую. Максимальний час з родиною, вдосконалення себе та своєї гри, можливо – подорожі, хоча я ще не думав над тим, куди б хотів полетіти.

– Можемо розраховувати на те, що побачимо тебе в Суперлізі наступного сезону?
– Я не знаю напевно, що майбутнє готує для мене. Мій досвід в Україні був точно позитивним, тому з радістю повернувся б сюди знову. З нетерпінням очікую на свій перший повний професійний сезон, не залежно від того, в якій країні буду грати.