Світ не без добрих людей!

Створення нової команди з дітей 1997 року народження стало логічним продовженням у формуванні професійних дитячих баскетбольних команд у нашому місті. Партнером нової команди під керівництвом Анатолія Миколайовича Федоренка стала торгівельна марка «Тясмин» підприємства «Альфа-Етекс».
 
Баскетбольна команда – це не лише гравці і тренер. Це батьки, друзі, нові знайомства та безліч нових і старих життєвих історій.
 
Так, після повернення команди з відкритого чемпіонату київської області зі стріт-болу, який вона і виграла, Саєнко Віталій - батько одного із гравців Андрія, поділився своїми думками щодо розвитку баскетболу на Черкащині та особистих ініціатив у розвитку спорту.
 
Віталій Саєнко розказав нам, як він із невеличкою групою однодумців облаштував двір та практично власноруч побудував спортивний майданчик.
 
“Ідея зробити спортмайданчик у нас з’явилась на пару із сусідом. Почалось усе 1 травня. Усі на свято, а ми працювати. Так у дворі з’явився турнік. Це був початок. Згодом побачили, що вистачить місця для баскетбольного майданчику чи поля для міні-футболу. Почали збирати кошти з жителів дому, проте назбирали небагато.
 
Наступного дня після колективного рішення робити майданчик, катком розрівняли землю. Працювали на вихідних, коли з’являвся вільний час. Невдовзі постало питання огорожі. Вирішили робити її с сітки. Грошей вистачало лише на одну третину необхідної довжини. Проте, почувши, що огорожа потрібна для спортивного майданчика, приватний підприємець, до якого ми звернулись, подарував нам її. Так приємно було бачити, що ще є люди, які люблять дітей та спорт і просто довіряють іншим людям.
 
За баскетбольними щитами звернулись до Президента МГО «Країна Баскетболія» Олександра Нагорного. Щити були оформлені на фірму, де працює мій сусід-однодумець. Після цього нам допомогли з футбольними воротами. Так от ми і завершили цю справу.
 
Про баскетбол в Черкасах можу сказати наступне. Уявіть собі – більш ніж 1000 дітей задіяні у цій структурі! Це просто здорово. Коли ми приїхали до Білої Церкви, команди ДЮСШ та інтернатів не особливо зважали на нас. А потім вже боялись, мовляв: “У-у-, на Черкаси потрапили».

З тренером Анатолієм Федоренко чудово товаришуємо. Він прекрасний спеціаліст та гарна людина! Вже на рибалку домовились з ним. Довіряємо йому наших чад!”