Максим Міхельсон: "Міжнародний досвід можна здобути тільки закордоном"
Останні півроку виявились дійсно гарячою порою для головного тренера «Черкаських Мавп-Фортеці-94» та «Черкаських Мавп-ЧПК-96» Максима Міхельсона - фінал Всеукраїнської юнацької баскетбольної ліги, поїздка у Францію, тренерський семінар у Вільнюсі…
По поверненню із Вільнюса Максим Сергійович поділився своїми враженнями щодо цих подій.
Про культурну складову поїздки майже неможливо написати в словах. Більшість хлопців вперше потрапили до Європи. А тут не просто Європа, а мальовнича Франція. «Побачити Париж і не померти» - таким було гасло для українського десанту у Франції. Прогулянки, екскурсії, активні ігри та спілкування з однолітками з усієї Європи духовно збагатили наших хлопців. Тепер черкасцям є що написати у творах «Як я провів літо?», а враження від вечірнього Парижу не забудуться ніколи! Крім Парижу хлопці відвідали Ліон та Сент-Ет’єн. За цей час наша команда встигла помандрувати потягом, автобусом та літаком, що для багатьох також було вперше.
Максим Міхельсон про Францію:
«Про Францію розказувати марно. Там треба бути, треба все бачити і пережити. Пригод було стільки, що всі і не перелічиш. Все було просто пречудово. Емоцій і вражень - безліч. Такий досвід є неоціненим для хлопців!
Хочеться поговорити про баскетбольну складову поїздки. Міжнародний досвід не можна нічим замінити. Хлопчаки не здобудуть його тут в Україні, граючи ігри ВЮБЛ. Там були сильні баскетбольні школи Боснії, Франції, Польщі.
Обмін досвідом – це завжди позитивно! Слід зазначити, що хлопчаки 1996 року грали проти 1995 року. Більш того, у нас не було достатньої кількості гравців 1994 року народження, тому їх молодші товариші із «ЧПК» допомагали своїм старшим товаришам. У нас було по 5 ігор на день. І деякі ігри ми програли частково через втому. Ми дещо засмутились, коли дізнались, що по 1996 року не буде змагань. Проте, коли ми почали нашу культурну програму, всі тривоги пішли геть! До того ж, коли ми обігравали старші команди, то отримували підтримку глядачів, навіть коли грали проти хазяїв турніру – французів.
А як польський тренер реагував на техніку наших хлопців!!! Ми відчували різницю між баскетбольними школами. Але ми були на рівні. Завели стільки знайомств, контактів. Нас запрошують на турніри в європейських країнах. Я вважаю, що саме так хлопці матимуть змогу розвиватись, вчитись новому та виходити на новий професійний рівень.
Звичайно, всім нам сподобалась охайна Франція. Коли ми їхали на турнір, то переймались результатом виступу, та мали якісь амбіції. Але відпочинок та хороший настрій взяли гору. Я дуже радий, що у нас з’явилась можливість відвідати такий захід, який був дуже добре організований!»
222.jpg)
