Олександр Нагорний та Максим Міхельсон про семінар у Вільнюсі

Вчора Олександр Нагорний та Максим Міхельсон повернулись із семінару баскетбольних тренерів, що проходив у Вільнюсі. Одразу по приїзду ми поспілкувались з Максимом Сергійовичем, який охоче поділився враженнями та думками з приводу семінару.
 
"Перше, що вразило – так це рівень організації цього заходу. Все було просто бездоганно, чітко та цікаво сплановано. Семінар складався з лекцій та практичних занять. Були присутні дуже сильні тренери з усієї Європи. Тут були, як тренери клубів, так і національних збірних команд. Сказати, що лекції та практичні заняття були цікавими – це не сказати нічого. У кожного тренера були якість свої системи занять, методики. Так, в Литві, вони приділяють увагу найменшим деталям та дрібницям, яким тут у нас не приділяють стільки уваги. А дарма! Можна багато чого навчитись, наприклад, від тренерів Літовос Рітаса чи Жальгіриса.
 
Кажуть, зо баскетбол – це друга релігія в Литві, хоча жартома подейкують, що це основна релігія країни. Але, литовські тренери не дуже охоче діляться досвідом між собою через високу конкуренцію. Тому, для нас було дуже корисно і цікаво долучитись до такого семінару. Самовдосконалення – вірний шлях до перемоги. Я пам’ятаю, як один чудовий тренер, який справив на всіх просто незабутнє враження, конспектував виступи усіх гостей. Він постійно у пошуку, що і дає йому можливість бути одним із кращих.
 
Я вважаю, що як тільки тренер сказав, що він знає і уміє геть усе, то він миттю має написати заяву на звільнення. Такі слова – це перший крок до поразки та регресу. Баскетбол змінюється, змінюються і тенденції, і ми маємо слідувати цим тенденціям.
 
Ми завели багато знайомств. Якщо все буде добре, то до нас завітає прекрасний тренер з Європи і поділиться досвідом з нами. Такі семінари – річ дуже корисна!"
 
Олександр Нагорний про дитячий баскетбол в Литві
 
«Звичайно у них зовсім інший рівень! Там існує багато дитячих баскетбольних шкіл, деякі з них – приватні. Як наприклад, школа Марчюльоніса. Діти грають там до певного віку, а потім, агент, який співпрацює зі школою, знаходить для них клуби. Протягом навчання в школах діти юнаки грають у литовській лізі (щось на зразок нашої першої ліги), міських чемпіонатах, кубках. Якщо хтось проявляє себе, то такому гравцю відкриті двері у клуби Литви та Європи. І таких шкіл дуже багато, і вони конкурують між собою.»