Новини клубу

Нещодавно найстарші резервісти «Черкаських Мавп» повернулись із Латвії з чергового туру Європейської Юнацької баскетбольної ліги. «Фортеця-94» під керівництвом Максима Міхельсона привезла додому три перемоги та дві поразки:

 

BC Kraina Basketbolia (Cherkasy, Ukraine) - STK Wilki Morskie (Szczecin, Poland) 62:37

SC Sportkunda (Kunda, Estonia) - BC Kraina Basketbolia (Cherkasy, Ukraine) 26:83

BC Kraina Basketbolia (Cherkasy, Ukraine) - BS Keizarmezs (Riga, Latvia) 44:54

BC Pyrinto (Tampere, Finland) - BC Kraina Basketbolia (Cherkasy, Ukraine) 59:61

BC Kraina Basketbolia (Cherkasy, Ukraine) - BS VEF (Riga, Latvia) 60:62

 

Із запитаннями про ігри, стан команди прогрес та перспективи ми звернулись до тренера Максима Міхельсона.

 

Це був останній тур Євроліги в цьому сезоні. На жаль, у вищий дивізіон ми за підсумками цього сезону не проходимо. Якби не декілька прикрих поразок у турі в Росії, коли нам забили разом з сиреною, то могли б поборотись. Ми ось, наприклад, програли на останніх секундах команді VEF, яка є одним із фаворитів. З фінами Pyrinto у нас взагалі така м’ясорубка була! Виграли в овертаймі. Коротше кажучи, боролись.

 

Якщо порівнювати з минулим сезоном в Євролізі, то можу сказати, що сезон нинішній ми провели впевненіше. Звісно, не мені про це судити, суперникам нашим видніше. Єдине, що можу сказати, так це те, що до нас стали по-іншому відноситись. Якщо минулого сезону ми були просто учасниками Євроліги і хорошими хлопцями, то зараз до нас відносяться як до серйозного суперника. До ігор з нами готуються, продивляються наші ігри. Нас стали запрошувати на турніри.

 

Наприклад, в Ризі кожного року проводиться крупний міжнародний турнір. Нас ніколи туди не запрошували, і коли я минулого року запитав місцевих тренерів, чи можна якось і нам взяти участь, то вони ввічливо мене «відшили». А ось коли ми зіграли з  VEF, то їх тренер запросив нас на цей турнір. Тепер, коли ми запрошуємо якісь команди до нас, то вони погоджуються за умови, що ми відвідаємо їхні турніри. Скажу, що на турнірі в Ризі будуть такі команди як ЦСКА, школи Сабоніса і т.д., тобто рівень дуже високий. І нас запрошують на такий турнір. Я вважаю, що це про щось говорить. За два роки ми заслужили повагу в цій лізі. Ми стали біль психологічно загартовані і тепер можемо перемагати тих же фінів, які всього-то програли 2 гри.

 

 

 

Слід також сказати, що з усіх команд наша команда має найменший тренувальний досвід. Паралельно з іграми ЄЮБЛ проходили різноманітні матчі першості Латвії, товариські зустрічі. Так от, там, наприклад був матч між хлопцями і дівчатами 2001 року. У нас в Україні навіть і думок немає набирати дітей 2001 року. Тобто цим дітлахам зараз по 8 років. Ми граємо як команда лише три роки. Звичайно, додати сюди ще кількість матчів, яку грають команди в Латвії та Литві, а це близько 80, і маємо перевагу в досвіді. Звичайно, не слід забувати і про фінансову підтримку команд, які мають змогу літати на різноманітні турніри.

 

 

Якщо і треба на когось рівнятись, то треба рівнятись на Вентспілс. В місті 40 тисяч жителів, але який там олімпійський комплекс! Це щось неймовірне. Ми побували в баскетбольному раю. Та що там говорити, це спортивний рай. У мене було таке враження, що усі мешканці міста займаються спортом. 17 видів спорту, і всі на найвищому рівні!

 

 

У Всеукраїнській юнацькій баскетбольній лізі скоро пора фіналів. І «Фортеця-94» і «Лавіна-96» беруть участь і цих фіналах. У випадку з «Фортецею» нам потрібно зберегти сили. Якщо першу половину сезону у нас не було міцних суперників, то з лютого почалась Євроліга, матчі проти Одеси, Дніпропетровська, Києва. Звісно, хлопці втомились. Цього року, фінал обіцяє бути іще складнішим, принаймні для нас. Ми вийшли до фіналу з 3 місця і одразу виходимо на сильного київського суперника. Проте, ми не женемось за медалями. Головне показувати змістовний баскетбол.

 

Така ж історія і з «Лавіною». Деякі гравці просто не знають, що таке сильний суперник. Були ігри, коли я казав, ось це сильна команда, і в результаті ми вигравали +28. Дуже важко стимулювати гравців. До того ж, у нас були проблеми зі станом здоров’я лідерів Михайлюка, Кісілішина та Канівця. На додачу, фінал буде знову проходити в Одесі, яка приймала фінальні ігри минулого року. Ну, тут вже політика втрутилась. Фінал мав відбутись в Черкасах. Скажу так: хорошій бойовій команді все одно, де вигравати.   

 

P.S. Не можу не сказати, як нам не вистачало основного розігруючого Глущенка Андрія, який не зміг поїхати в Латвію. Але причина в нього поважна: Андрій брав участь в всеукраїнскькій олімпіаді з французської мови і виборов 4 місце! Вітаємо!