Андрій МАЛИШ - сильний, розумний, відвертий

- За часів гри у “Будівельнику” в тебе були значно красивіші показники статистики. Наприклад, 27 очок у корзину “Харьківського Політехніка”, або 13 +6 підбирань в грі проти Кривого Рогу. Зрозуміло, що нинішній суперник став сильнішим, але якщо аналізувати лише твою гру, то, що змінилося?
“Тренер іноземець і гравці його. Цим все сказано.
Звичайно бракує ігрового часу. Візьмемо останню гру, де за 11 хвилин я виходив тричі і нормально грав, проте більше часу все одно не отримав. Моя функція виходити, аби дати змогу комусь відпочити.”
- В чому причина череди поразок “Черкаських Мавп”? Твоє бачення?
“Ми не команда. Я можу погодитися з тим, що гравці не забов’язані приятелювати, поза майданчиком. В кожного своє життя та характер. Але у грі все ж таки має бути пріоритет – спільні інтереси. Якщо помилився і тебе підбадьорили, то вже у наступній ситуації ти виправляєшся. В нас же навпаки – тобі залюбки розкажуть, хто ти є.”
- Але ж нам ще грати. Що можна змінити?
“Нічого. Попри логічне розуміння та усвідомлення клімату у команді, залишається лише щоразу налаштовуватися і сподіватися, що наступна гра буде кращою”
- В тому ж “Будівельнику” ти працював з Євгеном Мурзіним? В цьому сезоні він також працює у Черкасах. Ви товаришуєте?
“Коли бачимося то досить таки по довгу розмовляємо. Але навряд чи гравця та тренера можна назвати аж друзями.”
- А взагалі в баскетболі маєш друзів?
“З усіма кого зустрічав впродовж кар’єри маю нормальні стосунки, але найбільше підтримую контакт з Юрієм Зозулею з Дніпродзержинська. Минулого року ми у Сумах разом грали”
- В тебе дуже потужна статура. Напевно в тренажерці працюєш з солідною вагою?
“Та взягалі-то своїх рекордів не відзначав… Для себе помітив, що з кожним роком у баскетболі, вчишся краще себе відчувати, готувати, оцінювати. Коли була травма, то я все літо ходив на бруси, а до Нового року двічі-тричі на тиждень штангу тягав. Потім дійшов висновку, що з великою вагою краще працювати влітку. Бо коли в сезоні продовжуєш працювати з тою ж вагою, то погіршується чутливість м’яча.
Ну, до Нового року 130 кг жав тричі від грудей. Робоча вага для підтримання напрацювань - це 70-80 кг. Якось, 3-4 роки тому, присів зі штангою 200 кг. Але що стосується навантаження на нижню частину тіла, тут дещо по-іншому ніж з торсом. Якщо я поприсідаю, то відчуваю енергію в ногах. Наче легшим робишся.”
- Чому саме баскетбол? Були інші варіанти у спорті?
“Ще в школі була історія. На урок фізкультури у першому чи другому класі прийшов тренер з регбі. В принципі я зацікавився. Але коли мав їхати на тренування, сів на автобус в іншому напрямку (посміхається). Слава Богу на тому моя кар’єра в регбі і скінчилася : )
Займався плаванням. Оскільки в дитинстві досить часто хворів бронхітом, батькам порадили віддати мене до басейну. Тренувався з 6-ти до 13-ти років. Виконав якийсь дорослий розряд… точно не пам’ятаю який. Тренера також казали, щоб я серйозно цим зайнявся. Але в мене душа не лежала до того.
Як раз у 13 років по одному з каналів почали показувати НБА. Це було щось неймовірне, мене одразу захопило і я пішов до баскетбольної секції.”
- Як людині, що прочитала більше ніж передбачено у шкільній програмі, запитання про останню книгу?
“Так, я справді багато читаю. Подобається фентезі, але до того “підсів” на Лук’яненка. Раніше він ще не був такий розкручений, як став після “Нічної” та “Денної варти”. З останнього прочитав всього Олеся Бузину, зокрема “Шевченко – вурдалака”. Зараз хочу перечитати та освіжити в пам’яті “Тараса Бульбу”, бо вже на днях буде прем’єра одноіменного фільму.”
- А робив спроби щось писати: щоденник, статтю, вірші?
“Були кілька віршів! (сміється!) Після школи в період першої закоханості : ) Але пізніше перечитав свою поезію та зрозумів – це не моє.”
- Хто твої співрозмовники у команді?
“Найбільше розмовляємо з Максом Пархоменко. Також з Корочкіним, Ревзіним… ”
- Чи слідкуєш ти за політикою?
“Дивлюся новини зазвичай коли готую. У період помаранчевої революції мені було більш цікаво і за подіями слідкував уважно. Зараз не бачу в тому маразмі жодного сенсу.”
- Чи є щось в твоєму житті, що ти хотів би змінити?
“Вцілому ні. Але в собі є певні нюанси, що вже змінюються. Мені здається раніше я був більш м’яким з людьми. З часом переконався, що є чимало людей, що прагнуть використати тебе, або елементарно вилазять на голову. Поступово робишся жорсткішим.”
- Продовжи фразу «Я люблю…» за такими параметрами: місто, їжа, час року.
“Відпочивати завжди краще вдома, тобто в Києві. Для роботи, тренувань - Черкаси дуже зручне місто. Майбутнє бачу в Києві і з України нікуди не поїхав би жити. Єдине, що хочеться мати можливість кудись час від часу виїжджати.
В харчуванні категорично не прийнятною є оселедець! В усьому іншому не вибагливий. До солодкого також спокійно ставлюся. З перших страв солянка подобається.
Люблю літо.”
- З нагоди Дня гумору згадай кумедний випадок, що з тобою траплявся.
“Це було вчора. Про те що тренування о 18-тій я знав, а коли казали, що о 16-тій буде перегляд та аналіз відео останньої гри, зізнаюся – не чув. Коли о 16-тій подзвонив Макс та спитав де я, то відповів йому, що вдома лежу. Він мені: «Так тут же перегляд гри!» Кажу йому: «Макс, 1 квітня лише завтра!» Тоді він дав слухавку Корочкіну і той підтвердив.”




















222.jpg)









