Черкаський діамант

  
   Діамант – один із найдорогоцінніших каменів світу. Полювання за цим мінералом почалося ще з 15-го сторічча нашої ери. А задля того, щоб отримати якісний продукт, потрібно затратити чимало зусиль та часу. Спочатку треба знайти родовище цього дорогоцінного каміння, потім дістати із глибоких недр матеріал, відшліфувати та відполірувати його.
   Схожу процедуру потрібно зробити аби виховати майбутнью баскетбольну зірку. Тільки замість родовища шукають талант, подолання сотень метрів замінюють виснажливими тренуваннями, а шліфують задатки спортсмена великою кількістю офіційних матчів. Такий шлях вже не перший рік проходять сотні гравців, які тренуються під опікою МГО «Країна Баскетболія», однак лише одиниці виростуть у знаних майстрів. Задля того, аби збільшити цей відсоток , в Черкасах почали набирати хлопчаків до баскетбольних секцій з десятирічного віку.
    Значно раніше кортіло почати тренування одному з наймолодших вихованців черкаської баскетбольної школи – Динилу Кузебному. Цей десятирічний хлопець вже два місяці займається в секції юнаків 1999-го року народження. Не зважаючи на невисокий зріст, в новоствореній команді Данило – одна з надій «Черкаських Мавп». Завітавши на тренування до першої гімназії  м. Черкас (в її спортзалі відбуваються тренування цієї вікової категорії), в очі відразу кидаються швидкі переміщення невеличкого юнака, який, здається, лише втричі більший, ніж баскетбольний м’яч. Однак останній, немов намагнічений, з пристойною реалізацією влітає в кошик після кидків Данила. Неподалік – досвідчений тренер команди Валентин Дячук. Відразу після кількох хвилин спостережень задаю йому запитання:
 –  «Ну як хлопець»?
– А, цей?! Та нормальний, хлопчина, дуже швидко все вловлює. Йому заняття даються набагато легше, ніж іншим, адже він більш координований, спритний та швидкий. Хоча за баскетбольними  параметрами він маленького зросту, сподіватимемося, що з нього вийде гарний баскетболіст.
   Бажання грати на належному рівні є і в самого Данила. Особливо гострим це бажання стало з того моменту, як хлопець побачив на майданчику черкаського палацу спорту «Будівельник» Андрія Лєбєдєва. Йому понад усе кортить і самому зіграти на такому  рівні.
«Я ще з п’яти років захотів займатися баскетболом, потім пішов на ігри «Черкаських Мавп» і це бажання тільки зросло. Дуже хотів би стати баскетболістом та грати в команді НБА», – зізнається хлопець. Це бажання постійно жене юнака на тренування, за два місяці занять він не пропустив ще жодного. Вже зараз в Данила можна побачити серйозний арсенал  гравця задньої лінії, особливо вирізняється він  швидкістю дій та світлою головою. Якість власної думки він вже два роки поспіль доводить і поза баскетбольним майданчиком. Двічі підряд він став чемпіоном області з шахів серед дітей віком до 10-ти років. Батьки ж запевняють, що ледь дочекалися набору хлопчаків в найменшу вікову групу.
   Юрій Кузебний, тато Данила: «Зі спортом ми дружимо з глибокого дитинства. Окрім серйозних занять шахами, син регулярно ходив на плавання, ось зараз спробували баскетбол, в якому, здається,показує непогані результати. Розпочалося його захоплення ще з того часу, коли в будинку з’явилося сувенірне баскетбольне кільце. Ну а нещодавно мені довелося змінити габарити кошика, поставив на вулиці справжнє кільце, тільки замість 3,05 м,  розмістив його на висоті – 2,45 м. Поки для його зросту так зручніше».
   Після цих слів виникло бажання на власні очі побачити це кільце, як-не-як, не в кожному приватному будинку стоїть професійний баскетбольний щит. Відразу після того, як ступив на подвір’я нашого героя, я зумів переконатися, що з реалізацією у Данила все гаразд. Відсотків 70 всіх кидків юного баскетболіста влітали в ціль. Щось протиставити підростаючому поколінню його батько так і не зумів, в невеличкому стрітбольному спаринзі  батька та сина легку перемогу святкував останній.
 
   Підсумовуючи свою розповідь, хочу зазначити, що справжні баскетбольні діаманти в нас є. Їх лише треба віднайти та правильно і ретельно відшліфувати, аби через певний період вони тішили нас своїм блиском!