Новини клубу

 

   Черкаси завжди вирізнялися своїми дорогами. По одних – швидкість не можна розігнати більше, ніж можливості пішохода. Якість інших просто чухає ногу, аби чимдуж натиснути педаль акселератора. До останніх – належить вулиця Гагаріна, що в районі Митниці. Ті, кого не стримують совість та солідні штрафи, цю некоротку вулицю можуть проїхати за хвилини півтори. Останнім часом вкластися в ці хвилини «лихачам» заважає пристойна кількість «лежачих поліцейських». Один із найпідступніших лежить біля 34-тої школи. Той з водіїв, хто не знає про цю новину, може розгледіти її подвір’я десь на сантиметрів 30 вище звичного положення. Ми ж з вами вчинимо також нестандартно. Через перепони стрибати не будемо, однак і знайомство з цим закладом розпочнемо не з учительської, а зі спортзалів.
   На перший погляд – це звичайний чотирьохповерховий навчальний заклад, на фасаді якого красується до болю знайомий усім школярам напис – «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів». Однак свою родзинку вона приховала десь за власними стінами. Ця школа, яка була заснована в 1992-му раці, має відразу два спортзали та два ігрових майданчики. Ще донедавна лише це давало їй змогу бути ближчою до спорту. Однак сьогодні з трьохсот хлопців, які навчаються тут, їх десята частина вважається спортсменами, які майже відбулися. Справа в тому, що левова частина юних баскетболістів, які тренуються під опікою МГО «Країна Баскетболія», навчаються в 34-тій школі. Справжнім подарунком для хлопчаків 1995-ого р. н., які нещодавно привезли бронзу з першого туру юнацької Євроліги, стало відкриття спортивного класу. Відтепер із захопленням та можливою майбутньою роботою хлопців рахуються всі: батьки, вчителі і навіть навчальний процес. Останній підігнаний таким чином, щоб заняття баскетболом не заважали хлопцям навчатися, і навпаки. 

 

 

   Спортивний клас відкрили спільно зусиллями «Країни Баскетболії» черкаської мерії та, звісно, батьків юних спортсменів. Поки що клас оснащений відсотків на п’ятдесят. Окрім традиційних парт, у класі встановили шафки та м’який куточок, де після тренувань хлопці могли б відпочити та  набратися сил перед уроками. Ну а графік «тренування-навчання-тренування» став можливим після того, як спортзал школи оснастили душовими кабінами. Директор 34-тої школи, Віталій Дайнега, в освіті вже 25 років і переконаний, що створення спеціалізованого спортивного класу допоможе незабаром виховати чемпіонів, разом з тим давши їм непогану освіту.
   Віталій Дайнега, директор ЗОШ № 34: «Питання здоров’я нації має турбувати кожного в державі. Тож відкриття спортивного класу всі сприйняли позитивно. Я переконаний, що майбутнє – саме за такими спеціалізованими класами. В 2002-му ми створили військовий клас, у 2007-му в нас була практика укомплектування футбольного класу, сьогодні спільними зусиллями ми зуміли створити баскетбольний клас і я переконаний, що це на довго. Адже зараз все поставлено на професійну основу. Приємно, що наших дітей вже знають не лише в Україні, а й за її межами. І вдвічі приємно розуміти, що до їх вагомих здобутків вдалося прикласти певні зусилля особисто».

 

  

   Один із лідерів команди 1995-го року народження, Данііл Іскаков (на фото він причаївся на останній парті), тішиться можливості навчатися в спортивному класі. Один невеличкий мінус – відсутність дівчат, однак плюсів значно більше.
   Данііл Іскаков: «Це класна подія. Ми можемо проводити повноцінні два тренування на день (вранці та ввечері). Сподіваюсь, що це підніме наш рівень гри і цього сезону ми зможемо прославити наше місто та школу. А те, що ми весь день проводимо разом, нас лише згуртовує  як команду».

 

 

 

P.S. Виїжджаючи із 34-тої школи, ми все ж таки трішки підскочили на «поліцейському», однак з висоти я навіть не подивився на навчальний заклад, все найцікавіше про нього я вже дізнався:))