Новини клубу

 

   Більшість якісних тренерів не люблять аналізувати матчі відразу після їх завершення. Однак обдумати деякі ігри їм просто не дає журналістська братія, вимагаючи післяматчеві коментарі. У тренера юнацької команди «Черкаські Мавпи-96», Максима Міхельсона, цього часу було вдосталь. Від польського Щецена до Черкас, де тренера чекали запитання від нашого сайту, майже дві тисячі кілометрів. Сумувати протягом цієї подорожі Міхельсону не довелося. Його команда додому поверталася більш, ніж в доброму гуморі. Ще б пак, черкащани здобули почесний бронзовий кубок юніацької Євроліги в своїй групі, та ще й дали бій одній з найкращих команд Європи цієї вікової категорії – «Марчельонісу». Отож, перше запитання до тренера було цілком логічним.

 

- Ми три сезони відіграли в Євролізі з хлопцями 1994-го року, два сезони з хлопцями 1995-го року, однак такого якісного старту в змаганнях ще не було. Я - максималіст і майже завжди незадоволений чимось у грі своєї команди. Зараз я думаю про те, що, можливо, суперники були не надто серйозними, можливо, далі буде важче. Я про те, що навіть попри хороший старт, ні в мене, ні, що головне, в хлопців немає відчуття надмірної самовпевненості, за яке ми можемо згодом заплатити. А далі нам буде, дійсно, нелегко. Доведеться відіграти проти таких команд, як: «ЦСКА», «Хімки» - це команди, які збирають кращих дітей з усієї Росії.

 

- Яке, загалом, враження від туру в Польші?

- В більшій мірі ми туди їхали заради гри з «Марчельонісом». Перед головним матчем туру я хлопців налаштовував лише на перемогу, однак десь всередині прораховував варіанти. Зрозуміло, що це була мажливість реально випробувати власні сили. Думав, якщо програємо -70, то ми в поганенькій формі, поступимося -30 - ми в нормальній формі. Однак коли за півтори хвилини до кінця матчу ми програвали лише одне очко і виконали перехват, бажаним результатом сприйнялася б лише перемога. Тож після матчу стало зрозуміло, що наступного разу потрібно ставити інші завдання і здобувати перемогу. Цим результатом ми здивували усіх. Коли представники інших команд дізнавалися, що «Марчельонісу» ми програли лише 11 очок, вони навіть не вірили, адже навіть одеситів, чемпіонів України, литовці обіграли з різницею в 50 очок.

 

- Когось можете виокремити у своїй команді?

- Виділити можу лише командний захист. Ми перед турніром дуже багато часу присвятили пресингу і особистому захисту, однак, навіть зважаючи на це, я не очікував, що команда так якісно відіграє в цьому компоненті гри. Причому кожен гравець відіграв майже всі ігрові хвилини з максимальною концентрацією. З п’яти матчів ми втратили її лише в стартовій чверті проти того ж «Марчельоніса», при чому тут зіграло свою роль ім’я. Мандраж хлопців на початку гри призвів до того, що вже після першого періоду ми програвали 19:7, а потім цю різницю намагалися відіграти. В перерві мені довелося заспокоювати хлопців, говорячи про те, що по той бік майданчику такі ж гравці і що вони теж помиляються, роблять втрати і таке інше. Після цього за другий період, що прикметно, ми пропустили лише 4 очки!!! Знову ж таки це показник захисту. До того ж в нас майже нічого не летіло в кошик. Якщо, в середньому, ми реалізуємо 44 відсотки атаки, то в цій грі ми забили лише 23 відсотки.

 

- Як вважаєте, цій команді протягом Європейського сезону під силу потрапити в 16-ку кращих, аби наступного року грати в дивізіоні «А»?

- Я дотримуюсь такої позиції, що в дитячому баскетболі ставити вагомих завдань немає сенсу, однак якщо керівництвом вони будуть озвучені, обов’язково виконуватимемо. Я знов скажу, що ми не ставимо саму ціль перемогти. Приміром, на цьому ж турнірі ми грали п’ятірками. Я дав можливість пограти всім гравцям однакову кількість часу. Мене представник одеської команди запитав: "Чому ти так граєш?», - мовляв мають виходити кращі, а іншим потрібно боротися за місце в складі. Я розділяю цю думку, але якщо це стосується дорослого баскетболу, а серед дітей не можна сказати, хто розкриється через кілька років, треба давати грати кожному.

 

- Ви тренуєту відразу кілька дитячих команд «Черкаських Мавп» і вже наступних вихідних з колективом «Черкаські Мавпи-2» розпочнете боротьбу в Першій лізі. Наскільки, на ваш погляд, цій команді буде важко грати проти дорослих клубів, адже вона на 80% формується з хлопців 1994-ого р. н.?

- Ця команда, за великим рахунком, навіть не має права грати в Першій лізі. Нам пощастило, що був недобір команд у цій лізі і нам дозволили грати тут. Отож, якихось серйозних результатів годі й чекати. Завдання номер один – дати гравцям відчути себе на майданчику серед дорослих баскетболістів. Якщо наша головна команда наступного сезону виходить в Суперлігу, то, за попередніми розмовами, наші хлопці формуватимуть дубль. Ви розумієте, що перехід з Першої ліги до дублю буде значно м’якшим, ніж з дитячого баскетболу. Я буду радий вболівальникам, якщо вони прийдуть підтримати нашу команду, однак хочу попросити «викидати» менше критики в інтернет, аби не ламати гравців, які в цьому віці психологічно дуже вразливі.

 

 

 

Відразу після розмови Міхельсон разом з командою «Черкаські Мавпи-96» вирушив на вокзал. Черкащани дістануться до Маріуполя, де завтра розпочнеться черговий тур юнацького чемпіонату України.