Як "Черкаські Мавпи" в санаторії відпочивали
Сьогодні «Черкаські Мавпи» провели одне ранкове тренування. Однак на цьому двоє наших захисників Олександр Ворона та Дмитро Подоляко не зупинилися. Вони провели майстер-клас у Черкаському обласному санаторії, де виклалися на всі 100. Після заняття Ворона навіть зазначив, що втомився більше, ніж після звичного тренування. Розважати баскетболістам довелося 
30 восьмирічних відвідувачів санаторія, які зібралися в тамтешньому актовому залі. Для Ворони це вже другий майстер-клас у сезоні, до цього він разом з Пархоменком навчав баскетбольного уміння студентів технікуму. Цього разу, зважаючи на зовсім юну аудиторію, у черкаських баскетболістів інше завдання – популяризувати не окремий вид спорту, а загалом, здоровий спосіб життя.
30 восьмирічних відвідувачів санаторія, які зібралися в тамтешньому актовому залі. Для Ворони це вже другий майстер-клас у сезоні, до цього він разом з Пархоменком навчав баскетбольного уміння студентів технікуму. Цього разу, зважаючи на зовсім юну аудиторію, у черкаських баскетболістів інше завдання – популяризувати не окремий вид спорту, а загалом, здоровий спосіб життя.Естафети, спортивні ігри та штрафні кидки в імпровізоване кільце – такими розвагами Подоляко і Ворона намагалися потішити дітвору. І слід зазначити, що їм це вдалося, актова зала на годину «залилася» дитячим сміхом та позитивними емоціями. По завершенні заняття діти довго не відпускали своїх нових друзів, перепусткою до роздягальні стала розширена фотосесія.
Ніна – мешканка санаторію (8 років): «Мені дуже сподобалося сьогоднішнє заняття. Взагалі, я люблю рухливі ігри, сьогодні вони були дуже цікаві, особливо ігри з м’ячами. Я вже колись грала в баскетбол, але після сьогоднішніх естафет мені захотілося ще спробувати».
Для Дмитра Подоляко сьогоднішнє заняття, хоч і незвичне, та баскетболіст порівнює його із власним життям, в якому повністю віддається спорту та власній дитині.
Дмитро Подоляко: «Я отримав велике задоволення від цього заняття, від спілкування з дітьми завжди отримуєш багато позитивних емоцій, «заряджаєшся» від них. Зараз я насолоджуюся цим, адже весь вільний час проводжу зі своєю маленькою донькою. У віці восьми років себе пригадую важко, але одне скажу точно - про баскетбол тоді не думав. Та й взагалі, цим видом спорту почав займатися з дев’ятого класу, а в перших класах стояв більше на ковзанах».
222.jpg)
