Новини клубу

 

 

 

    На нещодавньому матчі «Черкаських Мавп-95» в рамках ВЮБЛ тренер команди Максим Міхельсон постав у незвичному для себе стилі. Замість спортивного одягу наставник вбрався в класику. Важко сказати, чи то на нього так подіяв старт сезону (з першого туру якого «Черкаські Мавпи-96» нещодавно повернулися), чи то фешн-уроки від його колег по юнацькій Євролізі. З етичних міркувань, автор цих рядків питання щодо нового стилю не задавав, а от про Євролігу та плани на новий сезон розпитав детально.

 

– Максиме Сергійовичу, в цьому сезоні ви фактично однією командою («Черкаські Мавпи-96) гратимете на трьох фронтах. Виходячи з цього, наскільки доцільно було заявлятися в чемпіонат серед хлопців 1995-го року народження і які завдання тут ставите перед командою?

– Турнірних завдань в цьому чемпіонаті, взагалі, ніяких немає. На цей момент в нас є лише два гравці 1995-го року народження (Білоус та Ухань) і завдання ми ставитимо хіба-що перед ними. Тобто в них є нагода проявити себе і відчути лідерами, що конче необхідно для становлення баскетболістом. Якщо в чемпіонаті України серед юнаків 1994-го року народження та Першій лізі вони більше підігрували, то тут їм доводиться тягнути на себе ініціативу. А щодо молодших хлопців, то участь їх в цьому чемпіонаті і можливі перемоги в матчах може дати їм зайвої впевненості у власних силах, це також важливий компонент.

 

 

– В минулому році ми зіграли не менше матчів, ніж може бути в цьому. Тобто ми готові витримати такий темп, склад доволі широкий і є серйозний резерв. Незважаючи на травми і хвороби, в нас завжди в заявці 11-12 гравців.

 

– Як можете оцінити в останньому матчі гру старших гравців – Білоуса і Уханя?

– Цими хлопцями я задоволений, приміром, Білоус в цій грі зіграв, як справжній капітан, взяв ініціативу на себе і повів команду (21 очко, 11 підбирань). В Уханя спочатку дещо не виходило, однак він зумів в собі знайти сили зібратися і в потрібний момент дуже допоміг команді.

 

– Ви нещодавно повернулися з першого туру юнацької Євроліги, що відбувався в Москві, де з командою «Черкаські мавпи-96» посіли третє місце. Наскільки ви задоволені цим виступом?

– Ви знаєте, все залежить від амбіцій. Якщо дивитися крізь призму однієї гри проти «Марчельоніса», в якій ми програли з різницею лише в кілька очок, то, нібито, все гаразд. Ще нещодавно ми думали, як цій команді менше 40 програти, а тепер ми ставимо вже завдання – перемагати. Можливо, десь нам забракло сил, дуже близько до Євроліги ми провели турнір в Севастополі і десь не відновилися, лише зараз хлопці пішли на пік своєї форми. Однак, якби мені перед цим турніром сказали, що три матчі виграєш, а два програєш, цілком можливо, що я б погодився. Адже інші команди зараз і не мріють на рівних грати з «Марчельонісом». З іншого боку, можна було б навіть виграти всі п’ять матчів.

 

– Ні, в Криму сплеску не було. Там ми ще не показували свою кращу гру, але були на шляху до неї. І якби не ці матчі то ми б і досі були б далекими від своїх кращих ігрових кондицій.

 

– Щодо вищезгаданої гри проти «Марчельоніса» ви мінімально поступилися. Не вистачило досвіду?

– Так, дійсно, лише три очки ми програли. При чому за дванадцять секунд до фінальної сирени ми поступалися лише двома очками.  Зуміли вивести м’яч на вільного в трьохсекундній зоні Канівця.
Після чого навіть всі хлопці здійнялися з лавки і підняли руки, та в результаті Канівець, аби не зробити пробіжки, хотів стукнути об паркет, а влучив в ногу. Зважаючи на таку прикрість, ми поступилися «-3». Перемога була дуже близькою, ми вели в рахунку 13:8, 22:12, але чогось не вистачило. Я думаю, класу. Справа в тому, що їх підготовка починається з 6-7 років і рівень індивідуальної майстерності все-таки переважає наш. До того ж вони в статусі чемпіона Литви мають дуже серйозний міжнародний досвід.

 

– Ви вже побачили деяких своїх суперників в Євролізі. Виходячи з цього, вже можна ставити якісь завдання на сезон?

– Насправді, в першому турі ми бачили лише 8 команд, приміром, в наступному турі ми відіграємо 5 матчів, при чому 4 з них – з незнайомими командами. А в нашій групі є ще такі якісні команди, як «ЦСКА», «Трінта», «Планет Баскет», «Школа Сабоніса», «Жальгіріс», тобто, напевне, основні конкуренти все ще попереду. До того ж, зважаючи на останні матчі, можна сказати, що команди, з якими ми грали, серйозно підсилили свої ряди ключовими гравцями, цілком вірогідно, що така ж ситуація з іншими командами групи.

 

– Якось я наткнувся на коментарі в інтернеті, нібито не слід було їхати на турнір в Севастополь. А я скажу так, якби ми не поїхали в Крим, ми б просто не були готові до зони. Завдяки матчам в Севастополі, де проти нас старші команди грали зоною, ми зуміли відпрацювати цей компонент і в нападі, і в захисті. А вже в Хімках нам абсолютно не склало труднощів розбивати зону і завдяки ній захищатися.