Мільян Пуповіч: «В мене було таке відчуття, що за мною слідкують»

 
    Рівно місяць пройшов з того часу, як Мільян Пуповіч повернувся до України. На жаль, Міцко не зумів в цьому сезоні реалізувати своє бажання і повернутися до «Черкаських Мавп» . Однак доля сербського центрового, якого багато що пов’язує з нашим клубом, не може нас обходити. Дізнатися, як справи, ми змогли від самого баскетболіста. Під час телефонного дзвінка Мільян якраз ознайомлювався з найдовшим містом Європи (таким вважають Кривий Ріг).
 
 
– Мільяне, з поверненням до України. Чому вирішив це зробити?
– Дякую, я люблю Україну, тут менталітет доволі схожий на сербський. До того ж в мене дуже гарні спогади про цю країну. Тут непоганий чемпіонат і є якісна конкуренція, тож відхилити таку пропозицію я просто не міг.

– Як потрапив до «Кривбасу» і чи відразу погодився?
– Коли мені подзвонив тренер команди Звездан Мітровіч і запропонував спробувати себе тут, я відразу погодився. До того ж так сталося, що сьогодні в Кривому Розі грає майже 50% гравців, які два роки тому виступали за «Черкаські Мавпи», тож із адаптацією також все було гаразд. Також приємно, що зараз перед командою стоять амбітні цілі. Якщо ми йтимемо своїм шляхом, то, гадаю, що зможемо зачепитися за медалі Суперліги. Для мене це також має неабияке значення, справа в тому, що два сезони для мене видалися не фартовими в спортивному плані. Пригадайте, «Черкаські Мавпи» два роки тому після першої частини сезону йшли в лідерах чемпіонату, а зуміли завершити турнір лише на передостанньому місці. Приблизно така ж ситуація була минулоріч з моєю бельгійською командою «Леуван», яка з верхівки турнірної таблиці скотилася на останню сходинку. В цьому році я зроблю все можливе, аби подібна історія не повторилась.

 Як тобі взагалі бельгійський чемпіонат? Аби був вибір між українським і бельгійським, який би вибрав і чому?
– Про Бельгію в мене залишилися двоякі враження. Бельгія – це країна, в якій до всього підходять з максимальною відповідальністю, отож там можна їздити машиною, насолоджуючись якісними дорогами, отримувати вчасно, ледь не до години, зарплатню. Також це країна із гарним географічним розташуванням: близько до Амстердаму, Парижу та інших цікавих європейських міст. Однак є і мінуси: по-перше, мені не подобалась тамтешня погода, а їх менталітет чужий для мене. Неймовірний дискомфорт викликала фантастична кількість відеокамер, в мене було таке відчуття, що за мною слідкують. Камери знаходяться всюди, особливо їх багато в спортзалі і навіть на тренуваннях було відчуття, що ти під прицілом надокучливого критика.   Сам же чемпіонат також специфічний, в ньому виступає низка кваліфікованих гравців, які здебільшого з США. Приміром, в моєму клубі було чимало легіонерів, та лише я не мав американського громадянства. Картина гри також відповідна, там більше думають про емоції, а не про результат, отож багато індивідуальної роботи і мало хто думає про тактику, мені такий вид баскетболу не дуже до душі.
 
– Як оцінюєш свій перший місяць в українській Суперлізі?
– Я знаю, що мені під силу грати набагато краще. Поки що я не набрав форму на всі сто відсотків. Після того, як ми фінішували в чемпіонаті Бельгії, я повернувся до Сербії і тренувався лише кілька разів на тиждень з командою Першого дивізіону. Зрозуміло, що поки я лише набираю форму, якої мені не вистачає особливо в боротьбі на щитах. Я переконаний, що вийду на свої кращі кондиції під час плей-офів.

– Мільяне, ти завжди дуже тепло говориш про Черкаси та наш клуб. Чи є в тебе бажання знову одягти форму «Мавп»?
– Чесно кажучи, я сподівався на те, що в цьому сезоні зможу приїхати до України і знову грати за «Мавп», однак, на жаль, команда чомусь не виступає в Суперлізі. Я дуже люблю Черкаси і точно знаю, що це баскетбольне місто. Сподіваюсь, що вже незабаром сюди повернеться баскетбол високого рівня, якщо мені в наступному сезоні запропонують пограти тут в Суперлізі, я однозначно погоджуся. За час мого перебування в Україні ми з командою двічі проїжджали Черкаси і в мене  в середині було якесь тепле відчуття. Якщо незабаром в «Кривбасі» будуть кілька днів вихідних, обов’язково заїду в Черкаси до знайомих.