Назар Панасюк: «Баскетбол багато значить у моєму житті»
ІНФО:народився – 10.02.1985
знак зодіаку – водолій
ігровий номер – 6
улюблена страва – вареники
найбільша кількість очок за гру – 38
дівчата – всі подобаються
У складі головної команди «Черкаських Мавп» грало багато різних гравців, однак лише одиниці мали паспорт з черкаською пропискою. Таким, свого роду унікальним, є захисник «Черкаських Мавп» Назар Панасюк. Нещодавно Назар поділився своїми спогадами та перспективами з офіційним сайтом клубу.
– Ким мріяв стати у дитинстві?
– Я хотів бути спортсменом, оскільки в мене батько – футболіст. Тому змалечку був у спорті: постійно ходив на його тренування, багато часу проводив у команді. Взагалі, стрибати і бігати було улюбленою справою дитячих років.
– Ким мріяв стати у дитинстві?
– Я хотів бути спортсменом, оскільки в мене батько – футболіст. Тому змалечку був у спорті: постійно ходив на його тренування, багато часу проводив у команді. Взагалі, стрибати і бігати було улюбленою справою дитячих років.
– Хто допоміг тобі обрати такий вид спорту, як баскетбол?
– Старший брат. Він першим почав займатися і, можна сказати, «заразив» цією грою.
– Яка була твоя перша команда?
– Якщо професійна, то це – «Черкаські Мавпи». А починалось все з команди спортивно-дитячої школи і тренера Валентина Васильовича Дячука.
– Ти застав період становлення клубу. Наскільки відрізняється команда 2004-го і 2011-го року?
– Ми тоді починали грати у Першій лізі, а зараз у Вищій. Це два зовсім різних турніра за рівнем гри. Також у команді 2004-го були лише молоді баскетболісти, які майже не мали досвіду, а зараз грають більш вікові та досвідчені гравці. Відчутна різниця відбулася і у плані організації, інфраcтруктури клубу.
– Згадай часи, коли у Черкасах серед вболівальників розпочався неймовірний ажіотаж щодо виступів «Мавп».
– Пік був у 2007 році, коли «Мавпи» вийшли до Суперліги. Після матчів були постійні салюти. Місто такого баскетбольного шоу ще ніколи не бачило. Хоча коли і у Вищій Лізі грали, то людей на матчі приходило стільки, що не тільки бігти, а й дихати було важко. Зараз такого вже немає, адже граємо у значно просторішому залі.
– Ти єдиний черкасець у команді. Як гадаєш, цей фактор допомагає отримуватати більше ігрового часу на майданчику?
– Не думаю, що тренер бере це до уваги. Хіба що різниця в тому, що на домашні матчі приходить більше моїх знайомих, родичів та друзів.
– Партнери по команді перший час не просили влаштовувати екскурсії по місту?
– Звичайно, просили. Навіть до сих пір деякі гравці запитують, де що знаходиться, як запам’ятати всі вулиці будь-якій людині.
– «Черкаські Мавпи» впевнено ідуть до свого другого поспіль чемпіонства у Вищій Лізі. На твою думку, у наступному сезоні черкаські вболівальники зможуть побачити команду у Суперлізі?
– Це вже більше залежить від керівництва, чи зможуть вони домовитися. Але я впевнений, що вболівальники хочуть побачити Суперлігу у Черкасах.
– Ти закінчив фізкультурний факультет ЧНУ. Після закінчення спортивної кар’єри не плануєш стати тренером?
– У майбутньому бачу себе у такій ролі. Головне, щоб були хороші умови для цієї роботи.
– Що для тебе є баскетбол ?
– Зараз це і моя професія, і хоббі. Від цієї гри отримую неймовірне задоволення. Для мене баскетбол вже дуже давно багато означає у житті.
– Чи є ще якісь види спорту, які тобі довподоби?
– Завжди подобався футбол. Як тільки випадає нагода, не проти пограти у більярд. Взагалі ло жодного виду спорту не ставлюся негативно.
– Що можеш побажати хлопцям, які тільки починають займатися баскетболом та мріють грати на професійному рівні?
– Найголовніше, щоб було бажання повністю присвятити себе грі. І якщо буде щось не виходити, то в жодному разі не кидати баскетбол, а продовжувати наполегливо працювати.
Розмову вів Сергій Стасько. Для mavpabasket.com
222.jpg)
