Знайомтеся: це свій – Іван Бошняк

 
 
    Сьогодні наш сайт відкриває передсезонну рубрику «Свої», в якій ми знайомитемо вас з новачками черкаського клубу. З дванадцятки черкаських баскетболістів, які наступного сезону гратимуть в Суперлізі, восьмеро є новачками. За той відрізок часу, який залишився до старту сезону, ми спробуємо познайомити вас ближче з кожним із новачків клубу. Розпочнемо ми із сербського захисника – Івана Бошняка, який в картині гри Володимира Холопова, швидше за все, виконуватиме універсальні функції.
 
Іван Бошняк:
Амплуа – атакуючий захисник
Громадянство – серб
Народився –17.05.1982
Зріст – 198
Ігровий номер – 10

   Душко Савановіч та  Ненад Кірстіч – це далеко не повний перелік зірок світового баскетболу, поряд з якими зростав сьогоднішній новачок «Черкаських Мавп» – Іван Бошняк. Свого часу цей універсальний захисник був у когорті золотого покоління Югославського баскетболу, а точніше – в одній із численних золотих епох цієї без перебільшення могутньої школи баскетболу. І це при тому, що Бошняк був невід’ємною складовою юнацької збірної Югославії-1998. У той час Іван, як і більшість шістнадцятирічних гравців його команди, намагався бути схожими на Деяна Бодірогу. Саме в 98-му цей форвард став MVP чемпіонату Світу та виграв золото цього турніру. Повторити успіх свого співвітчизника в складі юніорської команди Бошняку тоді не вдалося. Іван, хоч і поступався в зрості своєму зірковому співвітчизнику, мав багато схожого з Бодірогою. Він також міг зіграти на позиції легкого форварда, до того ж його універсалізм тренери використовували ще в юному віці. Майбутній гравець «Черкаських Мавп» без проблем міг закрити як позицію форварда, так і плеймейкера.
 
   Першим його професійним клубом стала белградська команда «Раднічкі», в якій він, попри виступи на міжнародній арені, дебютував лише у вісімнадцять років. А от справжнє визнання на внутрішній арені до захисника прийшло ще через два роки. Тоді мало кому відома команда «Лавові-063» наробила чимало галасу в сербському чемпіонаті. Однією з головних дійових осіб тієї команди був саме Бошняк. Спочатку захисник допоміг своєму клубу посісти третє місце в доволі міцному чемпіонаті, а в наступному сезоні продемонстрував доволі якісну статистику в Єврокубках. У FIBA Europe League його середня статистика в 2003-му складала 8 очок, 2.3 підбирання та 2.4 передачі. Що підкреслює одну з позитивних ігрових ознак цього баскетболіста, а саме: те, що по ходу матчу йому вдається бути корисним в багатьох ігрових компонентах. Це і стало одним із основних аргументів сьогоднішньої присутності серба в «Черкаських Мавпах».
 
   «Я не хотів зраджувати вболівальникам, аби ті говорили, що Бошняк грає лише заради грошей», – так Іван пригадує минулий сезон, один із найнеоднозначніших сезонів в його кар’єрі. Сезон, в якому його рідний клуб зрадив. По-іншому важко назвати ситуацію, що сталася.
 
   «Воєводина» – це клуб, який на вустах у кожного любителя спорту в Сербії. У більшості сербських баскетболістів виступати за цю команду на певному етапі кар’єри є мрією. Серед когорти тих, в кого ця мрія свого часу здійснилася. був і я», – так Бошняк окреслює свою приязнь до клубу з Нови Сад.  В його складі гравець відіграв чотири сезони, а це з перервою на боснійський етап кар’єри – по два сезони поспіль. В сезоні 2009-му Бошняк виглядав одним з найкращих атакуючих захисників ліги. Тоді в середньому за гру він набирав 11 очок, виконував 6.2 підбирання та віддавав 1.2 передачі. Саме цей сезон можна назвати одним з найкращих в його ігровій кар’єрі. Однак успіхи на ігровому майданчику не відобразилися на його статках, більше того Іван півсезона грає абсолютно безкоштовно, живучи виключно обіцянками керманичів команди.
 
   «Я – баскетболіст, а баскетбол – це моя робота, якою я заробляю на своє життя та життя близьких». Разом з цією фразою меркантильність в діях Івана абсолютно не простежується. Навіть попри півроку безгрошів’я в попередньому сезоні, він підписав знову контракт з «Воєводиною». Однак обіцянки відшкодувати за короткий проміжок часу заборгованість перед баскетболістом так і залишилися обіцянками. Іван таки пішов зі свого улюбленого клубу, пішов мужньо, оголосивши страйк і не відігравши в цьому сезоні більше жодного матчу за інший клуб.

   Після восьмимісячної перерви без великого баскетболу багато хто міг би не взяти Бошняка до команди. Але свій черговий шанс серб отримає зі стартом нового сезону. І дивлячись на можливості Івана на тренуваннях – його м’яку кисть, людяність та бажання викладатись, – віриться, що Володимир Холопов не прогадав.
  
   Ласкаво просимо, Іване!

Монолог новачка: