Іван Рунцо: "Кожна наша поразка робить нас сильнішими"
На старті сезону в Суперлізі «Черкаським Мавпам» доволі непросто розжитися на очки, однак ще важче їх дублерам. В цьому сезоні команда Миколи Неухацького, яка укомплектована переважно гравцями 1994-го р.н., має пройти серйозне випробування. Після своїх стартових п’яти матчів наші дублери, на жаль, не виграли жодного матчу. Однак не слід забувати, що оперує молодий наставник не «складом під завдання», а «командою на перспективу». Незручно й говорити, але одним із найдосвідченіших гравців тієї команди є гравець 1993-го р.н. – Іван Рyнцо. Форварда дубля «Черкаських Мавп» ми і попросили проаналізувати старт чемпіонату і не лише.
– Іване, ви відіграли низку матчів в чемпіонаті, але не зуміли зачепитися бодай за одну перемогу. В чому шукати причини не зовсім вдалого старту?– У нас – одна з наймолодших команд в чемпіонаті дублерів, але якою б слабкою наша команда не була, всеодно має бути якийсь командний дух, характер. В нас поки що немає такого. Звичайно, кожна наша поразка робить нас сильнішими. Але ж не програвати ж нам постійно і ставати сильнішими.
– В минулому сезоні ти виступав у Першій лізі, сьогодні – в чемпіонаті дублерів. Порівняй ці два чемпіонати.
– Дубль Суперліги набагато швидший. Якщо в Першій лізі є команди, в яких грають ветерани, то їх ми могли просто «перебігати». Ми вигравали за рахунок фізичних кондицій, проте подекуди вони були технічнішими від нас, давався взнаки їхній досвід. В чемпіонаті дублерів хлопці мають більший досвід за нас, також в деяких ситуаціях ми програємо фізично. Набагато вищий рівень. Тут всі мають кидок, всі гарно бігають. Якщо у Першій лізі ми могли залишити якогось гравця на периметрі, бо він не виконує дальніх кидків, то тут нам підносять сюрпризи ті гравці, від яких ми взагалі не могли цього очікувати.
– Ти – один з небагатьох в команді, хто починав грати у баскетбол не під егідою «Мавп». Наскільки було важко тобі влитися в колектив?
– Мені було нескладно. Я тренувався у спортивній школі (СДЮШОР), ще граючи там мене залучали до дубля «Мавп», коли вони ще виступали в УБЛ. Я тренувався зі старшими гравцями, мені не було складно. Мене запросили до «Черкаських Мавп», де в мене є змога проводити більше тренувань, аніж у спортивній школі. Згодом вийшло, що я потрапив до Першої ліги, де не було вікового обмеження. Я фактично відразу почав грати. Акліматизуватися в команді допомогло знайомство з Владом Треніхіним, з яким ми разом грали в дублі. І зараз ми з ним граємо третій рік.
– Як вважаєш, наскільки черкаському баскетболу було б важко розвиватись, якби не було команди «Черкаські Мавпи?– Я пам’ятаю, коли починав займатися баскетболом, «Мавпи» ще не існували, – було дуже складно. Потім команда стала розміщувати щити в школах, допомагала нам з інвентарем. До того ж діти почали на когось рівнятись, у них з’явились кумири. У людей з’явилась можливість не ходити по вулицях і байдикувати, а займатися спортом. «Черкаські Мавпи» дали можливість людям самореалізовуватися, займатися улюбленою справою.
– Сьогодні тобі 18 років, а це перехід від юнацького до чоловічого баскетболу. Наскільки складно тобі переходити на дорослий рівень?
– Перша сходинка до дорослого баскетболу була для мене в 15 років, коли я потрапив у дубль. Я бачив комбінації і розумів їх, проте коли побачив, що потрібно змінювати комбінації по ходу матчу, то був вражений. Спочатку я багато спостерігав, я не брав участі у ігрових моментах, але я намагався виконувати ті ж самі вправи. Мені підказували тренери і партнери по команді. І поступово я почав реалізовувати себе в цих моментах. Перший сезон в Першій лізі мені дався дуже важко. Пам’ятаю, була просто неймовірна кількість втрат. Однак коли ти тренуєшся зі старшими партнерами, то тобі набагато простіше вийти на новий рівень.
– Ти граєш в цій команді на різних позиціях. Яка твоя улюблена і чому?
– З моїми антропометричними даними мені потрібно грати 2-3 номера, але оскільки в команді я не найменший, то мене ставлять на місце четвертого номера. В принципі я можу і «маленького» зіграти, і поборотися під кільцем. Переважно мене використовують «великим» гравцем і мене це влаштовує. Я працюю на тренуваннях і розумію, можливо, щоб грати 2-им чи 3-ім номером, мені не вистачає швидкості, але я працюю над цим. Зрештою, для 4-го також потрібна швидкість.
– З нинішнього основного складу «Мавп» тобі хтось імпонує з гравців?
– Мені дуже сподобалась перша гра. Хороші враження залишив Стояновскі. Сподобалась задня лінія. Олександр Неруш, який є хорошим захисником. Із «великих» відзначу Пуповіча, який зарекомендував себе як хороший командний гравець. Вцілому у цієї команди гарний склад, і вона повинна опинитися в плей-оф.
222.jpg)
