Новини клубу

 

   Він був одним із лідерів "Черкаських Мавп", гравець із якісним триочковим кидком та неймовірною працелюбністю. Герой нашого інтерв'ю, колишній гравець черкащан, чорногорський плеймейкер Іван Кольєвіч. Днями він повідав, про свої стосунки з Черкасами, особливості своєї підготовки до матчів і головне, про можливу зміну громадянства.

 

 

   - Іване, розкажіть, як почали займатися баскетболом?
   - У мене взагалі баскетбольна родина. Батько займався баскетболом, сестра. Тому так склалося, що я обрав цей вид спорту. Тому що кожного дня я тільки те й чув, що баскетбол. Тато ходив на тренування, він був тренером жіночої команди.

 

   - Зараз батько переглядає Ваші матчі? Можливо критикує або радить щось?
   - Ні, з татом я не працюю. Тому що це потрібно дуже багато емоцій. Якщо дивитиметься матчі, то його думка в будь-якому разі буде суб'єктивною.

 

   - Ви родом із Чорногорії. Свого часу грали в Україні і зараз тренуєтеся в Черкасах. Чим відрізняється український баскетбол від чорногорського?
   - Ну в цьому плані є розбіжності, але зрештою все залежить від людини.

 

   - Ви три роки тому грали в «Мавпах». Потім покинули цю команду. Зараз повернулися в Черкаси і тренуєтеся в цій команді. Що спонукало Вас повернутись?
   - Я повернувся сюди на свято і взагалі в мене є багато зв’язків з цим містом. Манять до себе мене Черкаси.

 

   - Також Ви є одним із тих небагатьох баскетболістів, яким потрібно більше тренувань аніж іншим. Ви просите тренера про додаткові тренування. Лишаєтеся після основних тренувань. Чи не виснажує це Вас?
   - Бувають випадки, що це трапляється. Однак я звик до додаткових тренувань. Вони мені потрібні, щоб вдосконалювати свою майстерність.

 

   - Зараз  Ви тренуєтеся разом з «Мавпами». Слідкуєте за їхніми матчами?
   - Слідкую звичайно.

 

   - Я говорю завжди так, що великі перемоги не приходять самі. Потрібно пройти через поразки, болючі поразки. Потрібно перетерпіти, пройти через це. Головне – самовіддача. І я впевнений, перемоги у команди будуть. Завжди є шанси, потрібно лише вірити у себе.

 

   - Ви тренуєтеся в команді, проте не є її гравцем. Як гравці «Мавп» сприймають Вас?
   - У мене тісний зв’язок з цим містом, командою. Взагалі в Черкасах, і в цій команді я відчуваю себе комфортно, як вдома.

 

   - Нам стало відомо, що Ви збираєтеся змінити чорногорське громадянство на українське. Що Вас підштовхнуло до цього кроку?
   - Свого часу я грав за збірну Чорногорії, три роки. Проте зараз змінив пріоритети, і зараз працюю над отриманням громадянства.

 

   - Чи вели розмови з «Черкаськими Мавпами», щоб підписати з ними контракт?
   - Ні, поки що не розмовляли про це.

 

   - За два дні до матчу Ви взагалі нічого не їсте. Чи вистачає у Вас сил на гру після цього?
   - Я звик до того, що фізично і психологічно маю бути максимально налаштований на гру. Кожен налаштовується по різному. Я відповідальна людина, тому впевнений, що маю бути на 100 % готовим до матчу.

 

   - Після «Мавп», Ви пробували свої сили у Польщі. Був випадок, що після двох вдалих ігор за польську команду Ви покинули її. Як виникла така ситуація?
   - Минулий сезон я грав за польську команду «Туров». У нас був хороший колектив, ми досягали непоганих результатів, у мене з гравцями і керівництвом лишилися дуже гарні відносини. Цього року я опинився у «Полфармі». Почав сезон дуже вдало, ми виграли Суперкубок. Але на цей час в мене зіпсувалися стосунки з агентом. Ми розірвали стосунки. І зараз почав працювати з іншим агентом.

 

   - Раніше у «Мавпах» Ви найбільше товаришували з Мільяном Пуповічем. З ким у теперішньому складі "Мавп" гарно спілкуєтесь?
   - Войдан дуже хороший хлопець, в плані ставлення до баскетболу та тренувань. З ним спілкуємось. Макса знаю Пархоменка, теж добра, весела людина.

 

   - Ви граєте на одній позиції разом із зірковим гравцем «Мавп» Віллом Соломоном. Як Вам грати проти нього і які у Вас з ним стосунки?
   - Ну ми з ним знаємо одне одного ще здавна. 10 років тому коли я був ще зовсім молодим ми грали один проти одного. Це був матч «Аріс» – «Будучность». Ми пам’ятаємо цей матч, тому що під час нього була сильна бійка. Ми відразу згадали цей момент, посміялися. На тренуваннях важко проти нього грати. Він людина з великим авторитетом та досвідом.

 

   - Що полюбляєте робити у вільний від баскетболу час?
   - Дуже люблю музику і потанцювати. Також іноді можу відвідати нічний клуб.