Юрій Фрасенюк: «Ми маємо працювати командно, впевнений, що так воно і буде»
Під час паузи між виїзними матчами і тренуваннями «Черкаських Мавп» ми поспілкувалися з форвардом черкасців – Юрієм Фрасенюком. Той повідав нам про початок своєї кар’єри, травму та виступ команди в цьому сезоні.Анкета:
розмір кросівок – 47
улюблений фільм – «Гладіатор»
улюблене місто – Одеса
страва – салат «Цезар»
книга – О. Робськи «День щастя – завтра»
спортсмен – Зінедін Зідан
найбільша кількість очок – 22 за «Пульсар»
(гра «Пульсар» – «Черкаські Мавпи»!)
розмір кросівок – 47
улюблений фільм – «Гладіатор»
улюблене місто – Одеса
страва – салат «Цезар»
книга – О. Робськи «День щастя – завтра»
спортсмен – Зінедін Зідан
найбільша кількість очок – 22 за «Пульсар»
(гра «Пульсар» – «Черкаські Мавпи»!)
– Юрію, згадай, як починав займатися баскетболом?
– Почав займатися баскетболом з дев’яти років в Кишеневі. В мене батько свого часу грав, тому я унаслідував його вибір. Також і брат займався баскетболом, можна сказати, що це сімейний вид спорту, але й іншого вибору в мене не було. Я щодо молдовського баскетболу скажу, що в цій країні є дуже багато талановитих хлопців, є гарні тренери, які займаються дітьми. Там є своя проблема – відсутність перспективи. Хлопці грають в баскетбол до 10-11 класу на нормальному рівні, а далі вони не мають перспективи і припиняють. Мій переїзд в Україну спричинений саме цим фактором, адже я хотів мати нагоду розвиватися як баскетболіст.
– Згадай свій переїзд до України.
– В одинадцятому класі я грав за чоловічу команду в Кишеневі. Ми поїхали на турнір в Южний. На той момент там будували арену («Олімп»), яка мене дуже вразила своєю інфраструктурою. Побачивши це, я ще більше «загорівся» баскетболом. Коли вже закінчив школу, зателефонував в Южний, бо прочитав, що там проходить оглядовий збір гравців. Туди приїхало близько сорока баскетболістів, мені пощастило: «Хімік» мене помітив – і так я опинився в Україні.
– Як відіграв у першій грі Суперліги?
– Мені було 19 років. Тоді Звездан Мітровіч мене взяв в основний склад і ми грали проти рівненського «Пульсару». Але найбільше запам’яталося не це, а передсезонна підготовка, на якій ми грали в Кубку Гомельського, де виступали якісні клуби: «Динамо», «Унікс», «Київ». Ще півроку до цього таких гравців, як: Фоцес, Пападопулос, Моня – я міг бачити лише по телевізору, а тут я вже проти них грав.
– В тебе була дуже серйозна травма. Як вважаєш, на скільки вона вплинула на розвиток твоєї кар’єри?
– Так, це прикра історія. Я в «Пульсарі» відіграв непоганий сезон, після чого потрапив до «Одеси» і на турнірі в Южному я й отримав цю травму. Ми грали проти ізраїльського клубу і я порвав хрестоподібну зв’язку. Це ушкодження вибило мене з гри на цілий сезон. На щастя, зараз все «о’к».
– Знаю, що в тебе нещодавно були пропозиції від закордонного клубу. Чому вирішив підписати контракт з «Черкаськими Мавпами»?
– Я міг поїхати грати в Румунію, звідти були пропозиції. Але зателефонував Володимир Холопов, запропонував грати тут – і я погодився. Україна для мене – це пріоритет, я громадянин цієї країни, тут сильний чемпіонат і я хочу тут грати. Тим паче я багато чув, що в Черкасах гарна інфраструктура, класні вболівальники, тому однозначно вибір впав на цей варіант.
– Яка найпам’ятніша гра цього сезону?
– Думаю, це матчі з «Дніпром». Знаю, що в моєї команди дуже принципові відносини з Дніпропетровським клубом, і приємно, що ми завершили ці матчі з позитивним результатом.
– Як думаєш, чому цього сезону команді не вдалося пробитися в плей-оф?
– Важко сказати. Я думаю, що в нас зібрана гарна команда з хорошими гравцями та тренером. Одна з головних причин, я вважаю, програні матчі в кінцівці, де ми програвали 1-3 очки. Таких матчів було десь 7-8. Якби ми виграли ці матчі, то були б у вісімці.
– Половину з таких матчів команда програвала через те, що не впоралась з агресивним пресингом суперника. Це хронічна проблема цього сезону?
– Я вважаю, що в цих матчах ми підсідали фізично. З тим же «Азовмашем» ротація складу була дуже обмежена і гравці втомилися фізично. Напередодні і під час гри ми розбирали, як розбивати пресинг маріупольців, кожен знав свої дії на майданчику за таких умов, але через травми в нас був обмежений склад. Така ж ситуація і в більшості інших матчів.
– Попереду ще ціла низка матчів в регулярному чемпіонаті, команді під силу показати кращий відсоток перемог-поразок?
– Мені важко прогнозувати, адже в нас багато гравців травмованих. Але зважаючи на останні ігри, можу небезпідставно сказати, що ми боротимемося в кожному матчі. Насамперед, ми маємо працювати командно, впевнений, що так воно і буде. А щодо мотивації скажу, що кожна перемога – це неймовірний позитив для нас і вболівальників, і за це ми битимемося.
– Мені важко прогнозувати, адже в нас багато гравців травмованих. Але зважаючи на останні ігри, можу небезпідставно сказати, що ми боротимемося в кожному матчі. Насамперед, ми маємо працювати командно, впевнений, що так воно і буде. А щодо мотивації скажу, що кожна перемога – це неймовірний позитив для нас і вболівальників, і за це ми битимемося.
– Якщо тобі запропонують залишитися в Черкасах, як вчиниш?
– Черкаси мені подобаються і команда також, тому, швидше за все, погоджусь, якщо пропозиція буде.
– Як проводиш свій вільний час?
– Насправді часу не так і багато, але коли він випадає, люблю сходити в кінотеатр. Кілька разів в театрі був, правда, не питай, на що ходив, бо я й не пам’ятаю, обирали дівчата, довірився їх вибору.
222.jpg)
