Максим Міхельсон: "Ми йдемо правильним шляхом..."
«Черкаські Мавпи-96» вже давно стали візитівкою юнацького баскетболу не лише Черкас, а й усієї України. Сьогодні цю команду добре знають за кордоном. Нещодавно черкасці повернулися з чергового Суперфіналу, в якому посіли поки що найвище місце у своїй історії. За словами амбітного наставника черкасців – Максима Міхельсона, п’яте місце – це прийнятний результат, але в перспективі хочеться більшого. Зараз, коли сезон у більшості юнацьких команд та тренерів завершено, у Міхельсона попереду надважливий старт. Вже незабаром на чолі кадетської збірної України цей тренер разом з основними гравцями «Черкаських Мавп-96» захищатиме честь національного прапора на чемпіонаті Європи. Про плани підготовки збірної та сезон «Черкаських Мавп-96» тренер повідав в інтерв’ю клубному сайту.
– Традиційно найважливіші старти припадають на кінець сезону. Ви закривали свій сезон Суперфіналом Євроліги. Наскільки задоволені 5-им місцем у цьому турнірі?
– Якщо чесно, то особисто я хотів бути в четвірці. Напередодні від’їзду на цей турнір я думав, що четверте місце – це місце, на яке ми заслуговували і нашою ціллю було потрапити в четвірку. Загалом же, п’ята позиція дуже достойна. Якби три роки тому, коли ми лише заявлялися в Євролігу, хтось сказав би, що ми в Суперфіналі будемо п’яті, то, думаю, ми б не повірили. Тоді головною нашою митою було потрапити в перший дивізіон і не вилетіти з нього. Адже ми мали до цього не зовсім позитивний досвід виступу в Євролізі команди 1994-го р.н., коли програвали з великою різницею.
– Якщо чесно, то особисто я хотів бути в четвірці. Напередодні від’їзду на цей турнір я думав, що четверте місце – це місце, на яке ми заслуговували і нашою ціллю було потрапити в четвірку. Загалом же, п’ята позиція дуже достойна. Якби три роки тому, коли ми лише заявлялися в Євролігу, хтось сказав би, що ми в Суперфіналі будемо п’яті, то, думаю, ми б не повірили. Тоді головною нашою митою було потрапити в перший дивізіон і не вилетіти з нього. Адже ми мали до цього не зовсім позитивний досвід виступу в Євролізі команди 1994-го р.н., коли програвали з великою різницею.
– Цьогоріч ви стартували з поразки литовському «Торнадо», в якого потім виграли «+30». Що трапилось? Ви зіграли погано чи суперник показав вдалу гру?
– Те, що ми виграли «+30» не говорить про слабкість суперника. В цьому Суперфіналі було вісім доволі рівних команд. Про рівність команд говорить той факт, що така сильна команда, як «Школа Сабоніса», посіла лише сьоме місце. Зрозуміло, що ми дуже хотіли обіграти «Торнадо» в першому матчі,але, навіть вигравши в цій грі, нам було б нелегко, адже далі ми б натрапили на чемпіона Євроліги – «Марчольоніс».
– Як вважаєте, легкий виграш в чемпіонаті України не вплинув на подальшу гру вашої команди?
– Переконаний, що ні. Можливо, хотілося глядачам напруженіших матчів, але вийшло так, як вийшло. У фіналі ми переконливо обіграли «Донецьк», але знаємо, що це дуже добротний колектив, в матчах з яким ми часто мали неприємності. Те, що ми переграли їх легко у фіналі – це не показник їх слабкості. Насправді ми вперше так легко виграли чемпіонат України.
– Ви зіграли дуже багато матчів в цьому сезоні. Як вважаєте, пік форми команди припав на яку частину сезону?
– Теоретично, було б правильно, аби команда весь сезон грала на нормальному рівні, а наприкінці вийшла на свій максимум. При регламенті Євроліги, який включає в себе три тури, потрібно підганяти пік форми під кожен з них, тому довелося так і робити, адже, проваливши один тур, пік форми може не знадобитися. Саме тому довелося якось викручуватись і підганяти хлопців на свій максимум під кожен тур, десь це вдавалося, десь – ні. Ми були у фантастичній формі під час першого домашнього туру Євроліги. Під фінал чемпіонату України ми також вийшли на хороший рівень.
– Попри неймовірну кількість матчів ваша команда заявилася ще й в чемпіонат області, причому й виступила там доволі успішно. Наскільки важко було грати проти дорослих, «габаритних» команд?
– Так, дійсно, було непросто. Особливо важко було грати проти таких команд, як «Ветеран Баскет», де хлопці доволі габаритні і мають не малу м’язову масу. Приміром, у півфіналі проти «ветеранів» поступилися лише наприкінці матчу, адже «носити на собі» їх було вкрай важко. Адже нашим хлопцям 15-16 років, а суперник був без перебільшення вдвічі старший і більший.
– По завершенню минулого сезону Ви говорили, що титули – це не головна мета вашої команди. Головне, планомірно йти шляхом вдосконалення майстерності гравців. Цьогоріч вдалося все зробити в цьому напрямку?
– Думаю, так. Єдине, що мені хотілося б, аби високорослі баскетболісти заробляли своєю грою більше ігрової практики. Вони не завжди встигають за тим темпом гри, який ми сповідуємо. Але думаю, в них ще все попереду. Так, в чемпіонаті України і в чемпіонаті області ми давали чимало часу Юрію Білякову та Владу Васильєву – і хлопці прогресують. Скажімо, Біляков зробив серйозний крок у своєму розвитку. В останньому матчі Євроліги проти «Торнадо» він взагалі став найрезультативнішим гравцем (17 очок). Загалом же, думаю, ми йдемо правильним шляхом. Вже кілька хлопців вимальовуються в дуже цікавих баскетболістів. До того ж в складі кадетської збірної присутні чимало наших гравців і це ще один показник того, що ми йдемо правильним шляхом.
– До речі, про кадетську збірну України. Розкажіть про підготовку до чемпіонату Європи черкасців.
– Після фінальної частини чемпіонату області ми розпустили команду на днів десять. Зберемося числа 23-го і почнемо готуватися до першого збору збірної, який розпочнеться першого червня в Южному.
– У Черкасах ви тренуєте ще одну юнацьку команду – «Черкаські Мавпи-99». Що ви можете сказати про цю команду, може вона піти шляхом команди 1996-го р.н.?
– Я не думаю, що потрібно йти одним і тим же шляхом. Гравці, які зараз грають в «Черкаських Мавпах-96» – зовсім інша команда, зі своїм стилем. У команди «Черкаські Мавпи-99» буде свій стиль і я не скажу, що він буде гіршим, або кращим. Це зовсім інша команда, чи зможе вона стати чемпіоном України покаже лише час. Там є кілька цікавих хлопців, які мають шанс вирости в якісних баскетболістів, нам потрібно ще добирати гравців. До речі, користуючись цим інтерв’ю, запрошую високорослих дітей 1999-го р.н. на оглядини, в них є шанс потрапити у команду.
– Ця команда буде заявлятися в Євролігу?
– Так, ми вже подали документи і наступного сезону зіграємо у ЄЮБЛ. Поки що там немає груп «А» та «Б», а є дві підгрупи. Від того, як ми зіграємо цей сезон, залежатиме, в якому дивізіоні гратимемо наступний. Ми, до речі, потрапили в групу з 16-ти команд, де грає московський «ЦСКА», в ній нам бажано зайняти місце у першій вісімці.
222.jpg)
