Як Неруш від баскетболу відпочивав!
Сьогодні третій день, як «Черкаські мавпи» розпочали підготовку до нового сезону. День крепатури, невеликої втоми і якісних емоцій від зустрічі з м’ячем. Сьогодні ми разом з минулорічним лідером команди – Олександром Нерушем – поговорили про діаметрально протилежні речі – про роботу та відпочинок.

– З цього тижня в тебе закінчилася відпустка. Як ти провів ці півтора місяця без баскетболу?
– Насправді відпустка в мене вийшла дуже насиченою. Спершу, зі своєю другою половинкою поїхали в Київ до моїх батьків, зустрілися з друзями, потім відвідали її рідних. Після цього вирушили до Тунісу, де прекрасно провели час. Відразу після приїзду в Україну завітали на весілля до Макса Пархоменка і так відпустка скінчилася.
– Ти прихильник пасивного чи активного відпочинку? Приміром, в Тунісі більше лежав на пляжі чи їздив на екскурсії?
– Насправді я більше віддаю перевагу пасивному відпочинку, але цього разу ми вирушили в класну дводенну екскурсію, яка принесла море вражень. Ми були в амфітеатрі, де знімали фільм «Гладіатор», побували на колишньому знімальному майданчику «Зіркових воїнів», спостерігали захід сонця на верблюдах, зустрічали його на солоному озері, з’їздили на ділянку дистанції ралі Париж-Дакар. Окрім купи якісних емоцій, я зрозумів, наскільки якісним може бути і активний відпочинок.
– Ти дотримуєшся по ходу сезону якоїсь дієти? Є те, що їж тільки у відпустку?
– Якоїсь спеціальної дієти в мене немає. Просто під час відпустки в цьому плані я відриваюся на повну, а вже трошки ближче до зборів намагаюся себе стримувати. Але це легко, можливо, тому, що по життю не можу себе назвати м’ясоїдом, мене більше тягне на фрукти, обожнюю персики. Сьогодні, до речі, в нас було медобстеження і ми ставали на терези, то прийшов я після відпустки з такою ж вагою, яку мав перед нею.

– Як входиш у тренувальний процес, немає труднощів?
– Абсолютно ні. В Черкаси я приїхав за тиждень до зборів і ще з 25-го липня почав працювати індивідуально, кроси та невелике навантаження я вже мав. Люблю бігати в Черкасах по набережній, біля парку «П’ятидесятирічча», там завжди свіже повітря. Щодо навантажень, які зараз є, то, нібито, всі нормально витримують, є невелика крепатура, але то все згодом минеться.
– Попри те, що в «Черкаських Мавпах» ти вже другий рік, команда зараз фактично нова. Як атмосфера в ній?
– Для мене не потрібно якоїсь притирки до гравців, адже всіх я добре знаю. Зрозуміло, що з молодими гравцями ми працювали на попередніх тренуваннях. Із Сокуром ми разом грали в молодіжній збірній, з Яковлєвим, Лохманчуком та навіть Івшиним наші шляхи перетиналися в «Будівельнику», тому всі, як рідні. Єдиний, кого я не знав, був Любічіч, але він виявився доволі компанійським і позитивним хлопцем, і за ці три дні я вже можу його назвати «своїм» в команді.




















222.jpg)









