Олександр Нагорний: «У цьому сезоні два вихованці клубу будуть входити до складу основної команди»

 Днями завершився доволі успішний сезон юнацького баскетболу. Заключним його акордом стала бронза «Черкаських Мавп-96» у Євролізі. Також особливої уваги заслуговує чемпіонство в українській першості таких команд, як: «Черкаські Мавпи-97» та «Черкаські Мавпи-96». Про підсумки сезону ми поговорили з президентом МГО «Країна Баскетболія» – Олександром Нагорним. 

Олександре Івановичу, як можете оцінити безсумнівно плодовитий сезон для юнацьких команд «Черкаських Мавп»?

- Про «Черкаські Мавпи-97» 

   Взагалі, в цьому сезоні вистачало всього. В турнірному плані ми задоволені далеко не всім, але однозначно позитиву значно більше. Особливо приємно за команду «Черкаські Мавпи-97». Ці хлопці протягом кількох сезонів були на слуху в Україні, у чемпіонаті вони були кілька разів четвертими, кілька разів вигравали бронзу, але до головного матчу ще не доходили, цього разу команда нарешті стала чемпіоном України. Я не хотів би говорити, що основну роль тут зіграла зміна тренера (за станом здоров’я Анатолій Федоренко не зміг працювати з командою) , але прихід до цієї команди Олександра Ворони однозначно допоміг хлопцям. Вони додали в плані організації гри та дисципліни, а це вже ознака чемпіонського колективу.


- Про «Черкаські Мавпи-99»

   Щодо команди «Черкаські Мавпи-99», то у минулому році ця команда не потрапила навіть у фінал ВЮБЛ. В цьому сезоні ми задоволені результатами. Окрім того, що колектив серйозно додав у плані розуміння баскетболу та своїх навичок, він ще й зумів посісти п’яте місце в чемпіонаті. Причому в перспективі ця команда має лише прогресувати. Допомогло цим хлопцям і те, що вони виступають у Євролізі. Я помічав, що після європейських матчів в українській лізі вони виходять на майданчик з упевненістю у власних силах. Причому два гравці цієї команди (Дмитро Скапінцев та Дмитро Нагорний) входять у п’ятірку кращих Євроліги, за різними показниками статистики. Так, Дмитро Скапінцев – у п’ятірці кращих підбираючих, а Дмитро Нагорний – у п’ятірці кращих асистентів.

- Про «Черкаські Мавпи-00»

   Також хотілося б відзначити команду 2000-го року народження. Якщо подивитися на загальний результат, то ця команда була лише дев’ятою в Україні, але якщо взяти до уваги стратегічні завдання клубу «Черкаські Мавпи», то ця команда йде у правильному напрямку. У її складі є два хлопці, по яким вже видно, що це майбутні баскетболісти. Окрім технічного арсеналу, у них серйозна антропометрія, вони вже під два метри зросту.

Тобто поки що ви дивитесь на Євролігу виключно як на можливість росту баскетболістів. Вагомих завдань, які в цьому сезоні вирішувала команда «Черкаські Мавпи-96», не стоїть перед їх меншими одноклубниками?

Однозначно так. Причому в наступному році від Черкас у Євролізі братимуть участь лише «Черкаські Мавпи-99», але до участі в європейському турнірі залучатимемо і кращих гравців 2000-го року народження. Взагалі, ми зараз передивилися політику юнацького баскетболу і зробимо так, щоб найперспективніші хлопці грали не лише за свою команду, а й за команду клубу, яка на рік старша, таким чином вони зможуть втілювати свій потенціал.

- «Про «Черкаські Мавпи-01»

   Щодо команди «Черкаські Мавпи-01», то я б також відзначив цих хлопців. Уявіть собі: вони  лише перший рік грали у Всеукраїнській лізі і навіть вийшли у фінальну частину, де виступали команди, котрі займаються вже по два-три роки. Звичайно, цьогоріч цей колектив потрапив чудом у фінал ВЮБЛ. Але спеціалісти та інші тренери відзначають те, як команда додала протягом року. В результаті, хлопці, яких тренує Микола Неухацький, вийшли у фінал з восьмого місця, і навіть змогли стати сьомими.

Олександре Івановичу, на початку нашої розмови ви говорили, що протягом сезону були і позитивні і негативні моменти. Зараз ви говорите виключно про гарні результати. Назвіть негатив.

- Про «Черкаські Мавпи-98»

   Чесно кажучи, я незадоволений командою «Черкаські  Мавпи-98». Причому не задоволений ні результатом, ні роботою тренера – Олега Татарова, хоча, думаю, що за результат маю відповідати і я. По складу команда доволі непогана, однозначно ми очікували від цього колективу більшого. Думаю, в наступному сезоні ми спробуємо об’єднати дві команди 1997-го та 1998-го року, аби вони виступали в чемпіонаті старшої вікової групи.


Зовсім нещодавно у Черкасах відгримів Суперфінал Євроліги, останній свій сезон в цьому турнірі відіграли «Черкаські Мавпи-96» і зуміли таки заволодіти бронзою турніру. Як ви вважаєте, це максимум можливостей нашої команди?

Мені відразу пригадався останній матч турніру, в якому невеличкі хлопці зі «Школи Сабоніса» обіграли «велетнів» із «Хімок» і ще раз продемонстрували, що габарити в баскетболі не завжди головне. Ми ж на шляху до фіналу не змогли обіграти саме «Хімки» і головною проблемою стала саме антропометрія цієї команди. Впевнений, що нам було реально обіграти «Хімки». На жаль, у ключовому матчі ми не забили свої дальні кидки, снайпери Воєвода та Михайлюк забили 1 з 17-ти триочкових, також ми слабо кинули штрафні. Впевнений, що нам під силу було забрати срібло, але бронза Європейського турніру також дуже престижна річ.


Свого часу власники «Черкаських Мавп»: Михайло Бродський та Сергій Одарич поставили перед собою ціль підготувати гравців основи «Черкаських Мавп». Наскільки зараз ви задоволені процесом становлення такої молоді. 

Зрозуміло, що система юнацького баскетболу вибудувана саме задля такого результату, але не слід забувати і про інші соціальні моменти. Не всім грати на найвищому рівні і не всім пов’язувати своє життя з баскетболом. Для більшості це залишиться лише захопленням. Однак ми працюємо над вихованням людей, формуванням їх характерів та світогляду, адже спорт дисциплінує, дарує нових друзів та всіляко розвиває дітей і юнаків. Щодо найближчої перспективи, то в минулому році кілька вихованців клубу вже дебютували в Суперлізі. У найближчому сезоні два вихованці клубу будуть входити до складу 12-ти гравців основної команди. А головне наше  завдання – щоб через три роки в складі цієї дванадцятки було шість місцевих вихованців. Коли грають свої, не потрібно витрачати гроші на піар чи рекламу колективу, не потрібно мотивувати команду, просто їм потрібно грати, а бажання та глядачі у такої команди будуть обов’язково. Легіонери – це дуже добре і вони мають бути в команді, але вони заробітчани і переважна їх більшість навіть не переймається за результат. 

У клуба доволі потужна система юнацького баскетболу. Як ви готуєте тренерів для них?

- Зрозуміло, що у кожного з них є певна база. Також паралельно ми все робимо для навчання наших спеціалістів. Приміром, кожного літа певна кількість дитячих тренерів їздить на міжнародні кемпи. Останні роки ми відправляємо їх до Чорногорії, де викладають дуже кваліфіковані спеціалісти з Сербії та колишньої Югославії. В цьому році ми також відправимо 3-4 тренери на цей кемп.