Новини клубу

– Валентине Васильовичу, в першу чергу, поділіться, будь ласка, враженнями від цього сезону.
– У цьому сезоні в силу різних причин ми посіли 9-те місце, хоча могли бути як і в минулому році 5-ми чи 6-ми. Проте вдома ми не очікувано програли Одесі, всього в одне очко. Весь матч перемагали, проте наприкінці, через суддівську помилку ми програли. І ця команда у підсумку потрапила до фіналу, де стала п’ятою. Хоча, як тренер, вважаю, що в цьому році рівень гри хлопців значно вищий ніж у минулому сезоні.

– Які матчі більше всього запам’яталися?
– Протягом сезону ми провели цілий ряд якісних матчів. Ми обіграли команду, яка у підсумку посіла четверте місце – Севастополь. Хороший матч був з Києвом, непогано грали в Южному, де протягом усієї гри перемагали, втім наприкінці поступилися. Гарно запам’ятався матч із Дніпропетровськом. За кілька хвилин до кінця ми мали 7-очкову перевагу, однак програли сім, в наслідок того, що діти вже не витримали цього накалу й поступилися більш досвідченому та потужному супернику. Також зовсім трохи нам не вистачило у матчі з минулорічним срібним призером чемпіонату. Словом, було багато прикрих поразок, проте у кожному матчі хлопці докладали максимум зусиль для перемоги.

– Наскільки ваші вихованці додали у своїй майстерності за цей сезон?
– Абсолютно всі діти дуже додали у своєму розвитку. Якщо проаналізувати виступи нашого лідера Дениса Бачуріна, то він від матчу до матчу додавав у статистичних показниках. У кожному матчі він в середньому набирає 20 очок, причому подекуди цей показник збільшується навіть до 30-ти. А загалом, всі наші гравці значно покращили свій рівень. Кожен гравець стартової п’ятірки здобуває приблизно 8-10 очок.

– Ви заговорили за лідера вашої команди Дениса Бачуріна, котрий в новому сезоні буде виступати не лише за вашу команду, а й за «Черкаські Мавпи-99», й, можливо, «Мавпи-97». Яке Ваше ставлення до того, що баскетболіст у такому юному віці буде тренуватися з низкою команд?
– Я вважаю, що максимум, який для нього може бути – це дві команди. У нього повинна бути основна команда, в якій він буде тренуватися, виступати у чемпіонаті, а потім, не форсуючи події, буде долучатися до старших команд. Тому що можуть статися певні травми. Він буде старатися, але він набагато молодший своїх суперників, які вже майже сформовані фізично. Тому, з огляду на це, полягає складність. З іншого боку приємно, що наш вихованець досягає таких успіхів. Ми нещодавно поміряли наших гравців, так двоє баскетболістів мають зріст 192 см. – це 12-річні хлопці. Нині таких на Україні немає.

– З огляду на якісні виступи Дениса та хороші фізичні дані, чи не намагаються його переманити інші баскетбольні школи?
– Звичайно є таке. І школа Южного запитувала, і Дніпропетровськ. Також, коли у Черкасах був Суперфінал Євроліги, тренер із Литви приходив до Дениса та спілкувався. Я вважаю це не правильним. Це балує дитину, так не можна робити. Що ж, у нас зараз спорт так влаштований, що кожний хоче виманити сильнішого гравця та ним користуватися.

– З огляду на це, коли, на Вашу думку, потрібно віддавати дитину на секцію баскетболу?
– Я за те, щоб діти займалися баскетболом ще з дитячого садка. Щоб їм ставили маленькі кільця, давали маленькі м’ячики. Щоб дітки звикали до баскетболу з якомога меншого віку. А взагалі, зі свого досвіду можу сказати, другий-третій клас – це оптимальний вік для початку занять баскетболом. Принаймні у мене були діти, котрі займалися баскетболом з другого класу, так вони виростали у прекрасних баскетболістів.

– Ви багато років тренуєте дітей. З під вашого крила вийшло чимало якісних баскетболістів. Що можете сказати про сучасне покоління дітей. Наскільки вони сильніші чи слабші у технічному та фізичному плані тих дітей, яких ви тренували 15-20 років тому?
– Нині діти значно розвиненіші. У технічному плані діти мають комп’ютери, вони мають змогу дивитися матчі різноманітних чемпіонатів. Вони все «хапають на льоту» та використовують у грі. Діти більш розвинені, навіть у зрості, зараз з’являється більше високих хлопців. Єдине, що можу сказати, так це те, що нині діти значно гірше виконують кидки з різних дистанцій. Це пов’язано з тим, що діти різних вікових категорій тренуються різними м’ячами. Раніше м’яч був один для дітей різного віку, і вони звикали до нього. Зараз же, хлопці постійно перелаштовуються від одного м’яча до іншого і це негативно впливає на реалізацію кидків.

– Скажіть, яким чином Ваша команда тренується влітку?
– Зараз ми тренуємося щодня. Тренування проходять дві години. Плануємо працювати у цьому ж режимі до кінця червня. Не форсуємо події, адже змагань нині немає. Роботу ведемо переважно над тактикою, кидками, індивідуальним володінням м’ячем.

– Коли команда розпочне підготовку до нового сезону?
– Зберемося з 15-го або, можливо, з 10-го серпня. Розпочнемо роботу на піску, де ми працювали минулого року. Ми зробили висновок, що тренування на піску багато чого дали нашим хлопцям, дуже добре вплинули. Потренуємося на піску кілька тижнів, працюватимемо над фізичною підготовкою. Після чого поступово перейдемо до зали. Звичайно, хотілося б, щоб нас пускали до великої зали, хоча б кілька разів на тиждень. Однак зараз з цим у нас є проблеми.

– Зараз розпочалося літо – пора відпочинку. Поділіться, як відпочиваєте від баскетболу? Що полюбляєте робити у вільний час?
– Для мене найкраще місце для того щоб відволіктися та відпочити від усього – риболовля. Дякувати Богу, у мене напарник – рибак, то ми подекуди їздимо на риболовлю та відпочиваємо зі спінінгами в руках. А так, чесно кажучи, годинами можу сидіти та дивитися матчі НБА. У мене є така можливість. Що я не можу сам подивитися, мені учні приносять на різноманітних носіях. Буває можу просидіти півдня чи півночі, переглядаючи матчі. 

– Використовуєте методики американського баскетболу у своїй роботі?
– Так, звичайно. З кожної гри якусь комбінацію виписую, вона в мене лишається. Прийде свій час, я її застосую. Якщо дітям цікаво.