Новини клубу

    «Черкаські Мавпи» поповнили свої ряди ще одним гравцем. Ним став наш особливий вболівальник – Нікіта Сокоренко. Члену баскетбольної сім’ї  «Черкаських Мавп» перед вчорашньою грою нашої команди проти «Ферро-ЗНТУ» була презентована ігрова форма з символічним номером «1», яку Нікіті допоміг одягнути Джейсон Уошбарн.

   «Черкаські Мавпи» для Нікіти вже давно не просто слова. Хлопець з обмеженими можливостями близько десяти років вболіває за нашу команду. Причому за цей період часу він вживу побачив майже всі домашні матчі! Нікіта знає прізвища всіх колишніх гравців, більше того, він дуже знаний в команді. Як захищати своїх, хлопець теж знає. Нещодавно він став автором листа вболівальників з обмеженими можливостями до черкаської влади.

   «Якось я подумав: щоб я робив, якби не було баскетболу в Черкасах?! Я просто не можу уявити свого життя без цього виду спорту. Це один із стимулів мого життя, я прикипів до цієї гри, до хлопців, до атмосфери. Баскетбол – це боротьба, це шоу та емоції. Своє життя я б чітко розділив на три складові: моя родина, мої тренування та баскетбол», - говорить Нікіта.

   Крім того, Нікіта каже, що любов до баскетболу він може порівняти з почуттям, яке він відчуває до життя. А у своєму власному житті він багато часу проводить у спорті. Зокрема, наша зустріч відбулася у спортивному залі оздоровчого центру «Астра». Наприкінці двогодинного тренування наш герой вже втомлений, але впевнений у собі.  

  «Кожен день я проводжу у спортивному залі по дві години. Свого часу я поставив перед собою чітку ціль, яка криється за безліччю важких тренувань. На жаль, здоров’я інколи не дозволяє зробити весь об’єм жаданої роботи в залі, але я вірю у власний потенціал і свої сили».

   У житті член баскетбольної родини «Черкаських Мавп» неймовірний оптиміст. Хлопець живе з діагнозом ДЦП. Свою хворобу він називає життєвим викликом. Він кожного дня ставить перед собою власну ціль, яка має скласти велетенський пазл. 

   «Інколи мені вдається зробити задумане, інколи – ні. Але я прагну до постійного вдосконалення. І вірю в силу думки. Коли людина живе ціллю, яку поставила перед собою і рухається вперед, їй обов’язково це вдасться. Сила думки неймовірна, а якщо вона ще й підкріплюється діями, то обов’язково має дати результат. Життя – це як баскетбол: воно динамічне, швидке, прекрасне, але, поряд з емоціями, головне – результат».

   Попри  власні обмежені фізичні можливості, Нікіта завершив одну з найпрестижніших загальноосвітніх шкіл Черкас. У минулому році він став випускником спеціалізованої школи №17, де базово вивчив англійську мову. 

   «Мені подобається навчатися. Це як складова розвитку людини. Хороше відчуття, коли ти розумієш, що сам чогось навчився, дійшов до чогось власними зусиллями і реалізував свій потенціал».

   Під час нашої розмови Нікіта розглядав плакат із зображенням знайомих гравців «Мавп» сезону 2011-2012. Про декого розповів і якось з сарказмом згадав Соломона, але на моє прохання виділити когось, твердо зауважив, що робити цього не буде. Говорить, що йому головне – команда, клуб як суспільне явище, а не індивідуалісти.

   «Клуб, його гравці та працівники – як одне ціле, як одна сім’я, котра мені дуже імпонує. Я вже говорив, що не можу уявити свого життя без «Черкаських Мавп».  Але виокремлювати когось з цього загалу я не буду. Я не хочу ставитися до когось із гравців окультно, думаю, це неправильно. А головна сила нашого клубу має бути у командній грі, а не в особистостях. Так само і в цьому сезоні є великі сподівання на те, що «Мавпи» знайдуть свою командну гру і вийдуть з певної ігрової кризи».

   На останок нашої розмови Нікіта Сокуренко побажав «Мавпам» найближчими сезонами стати призером Суперліги. Також він залишив відео-побажання для свого улюбленого клубу.