Руслов: «Ми довели, що вже не діти»
Молодий захисник «Черкаських Мавп» Нікіта Руслов – один з перших вихованців клубу, які отримали можливість тренуватися і виступати за команду Суперліги. Член баскетбольної сім'ї «Черкаських Мавп», як і більшість його однолітків, цьогоріч зробив серйозний крок у своєму розвитку. Від гравця дублюючого складу Нікіта дістався до основної команди. А через кілька тижнів захисникові доведеться захищати честь України на юнацькому Євробаскеті. Після двох товариських матчів у Грузії, в рамках підготовки збірної до чемпіонату Європи, ми поспілкувалися з Нікітою уже в Черкасах.
– Які враження від вояжу до Грузії?
– Доволі позитивні. Думаю, головне тут те, що ми отримали ігрову практику. Перед чемпіонатом Європи ми не поїхали на турнір до Італії, тому було б важкувато підготуватися до гри виключно завдяки тренувальним зборам. Думаю, тренери ставили головне завдання награти склад і дати можливість проявити себе всім гравцям. Вважаю, нам вдалося це, приємно, що ще й виграли обидва матчі. До речі, ігри були абсолютно різними, у першій грі ми дуже легко переграли грузинів, а в другій показали характер і вийшли з дуже скрутної ситуації.
– Так ви ж програвали на початку четвертого періоду «-15»?
– Я про це й говорю, перед важливим турніром команда показала власний характер. Головним чином нам вдалося виграти цей матч завдяки хорошому захисту у ключових епізодах, особливо у четвертій десятихвилинці. Грузини ж показали себе, як сильна і неординарна команда. Майже кожен з гравців їх команди може взяти на себе, інколи їм вдавалося багато що. Думаю, на чемпіонаті Європи ця збірна буде одним з наших конкурентів, вони точно будуть у верхній частині умовної турнірної таблиці після завершення Євробаскета.
– До речі, про фаворитів. Через кілька тижнів вам уже грати у Болгарії. Кого вважаєш головним конкурентом України у боротьбі за нагороди чемпіонату Європи у дивізіоні «В»?
– Поки що скаутингу у нас не було. Про фаворитів можна говорити із загальних знань про збірні. Зокрема, дуже сильною є збірна Швеції, яка має потужну передню лінію. Німці та португальці теж мають претендувати на найвищі місця, не слід забувати і болгар, яким допомагатимуть рідні стіни.
– У тебе був непростий і водночас цікавий сезон. Ти один із перших вихованців клубу, які долучилися до основного складу, кінцівку чемпіонату ви взагалі догравали молоддю, зараз чемпіонат Європи. Не хочеться відпочити від баскетболу?
– Так, часу для відпочинку небагато. Думаю, що особливо і не відпочиватимемо, адже після чемпіонату Європи маємо розпочати підготовку до нового сезону у складі «Черкаських Мавп». Думаю, потрібно знаходити час на відпочинок і під час робочих днів, якось розвантажуватися, це також важливо.
– Тоді як проводиш вільний час?
– За період зборів встигаю засумувати за рідними та друзями, тому вільний час намагаюся провести саме з ними. Так вийшло, що половина друзів у мене баскетбольних, інша – небаскетбольні, так от з ним надолужую спілкування у вихідні дні. Приміром, як зараз, сьогодні ми приїхали з Грузії, а збір у Черкасах поновиться 10-го липня, тому маємо кілька вихідних.
– У тебе, як і у більшості твоїх однолітків, у клубі був просто неймовірний сезон. Спочатку можливість тренуватися з основною командою, потім потрапляння у заявку, а наприкінці сезону навіть статус повноцінного гравця основи. Що у такому вихорі подій тобі запам’яталося найбільше?
– Однозначно найяскравішим моментом була кінцівка чемпіонату Суперліги. Коли поїхали майже всі легіонери з чемпіонату, а нам сказали «вперед». Це було щось на зразок мрії, коли тобі дали можливість грати на такому рівні, а ще вчора ти грав у дитячій лізі. Але, думаю, більшість зрозуміла, що ми вже не діти, ми видали кілька сильних матчів. Впевнений, що могли зіграти іще краще, можливо, далася в знаки певна втома, адже часто ми «носили на собі» значно потужніших і досвідченіших суперників. За таких умов стабільно виглядати у кожному матчі непросто.
– Якби наступний сезон клуби розпочали у тих же складах, як думаєш, яке місце могла б зайняти твоя молода команда?
– Я впевнений, що за таких умов ми були б у плей-оф. По-перше, ми стали на півроку старші, по-друге, у нас має з’явитися впевненість у власних силах. Я не хочу сказати, що її у нас до цього не було, просто, граючи на іншому рівні, можливо, був певний острах. Зараз же ми це відчули і маємо протидіяти виключно своїм суперникам. Я можу точно сказати, що, окрім бажання та ігрових кондицій, зараз у цьому складі «Черкаських Мавп» є бойовий дух, адже ми виросли в одній команді.
– Наскільки відрізняються тренування з Максимом Міхельсоном у збірній та клубі?
– Думаю, тут все залежить від завдань. У клубі всі один одного прекрасно знають і відчувають. У збірній же дехто взагалі вперше один одного побачив, хтось вперше працює з тренером і йому не відомі його вимоги та схеми. Тому, з огляду на це, відрізняється і стиль роботи. Точно поєднує одне – атмосфера на тренуваннях.