Новини клубу

Плеяда вихованців «Черкаських Мавп» 1996-го року народження налічує чимало якісних та перспективних баскетболістів. Одним із таких є Нікіта Воєвода. Один із лідерів «Мавп-96» та дубля, цього року також зробив вагомий крок вперед, хлопець дебютував у Суперлізі! Після насиченого сезону хлопець не відпочиває, а тренується із юніорською збірною України. З цією командою Воєвода готується до Євробаскету. Перед черговим тренуванням ми вирішили поспілкуватися зі снайпером «Черкаських Мавп».

– Нікіта, перше питання про вашу підготовку до чемпіонату Європи. Підготовка виходить на фінішну пряму. Як настрій, як налаштовуєтеся на чемпіонат?
– Настій бойовий, адже головне завдання – вивести нашу країну в дивізіон А. Це буде зробити не просто. Дивізіон Б має низку хороших команд, зокрема команди Швеції та Німеччини.

– Чи досліджували свою групу, кого з команд найбільше остерігаєтеся?
– Знаємо, що в нашій групі є Португалія та Данія – це теж одні з фаворитів на потрапляння до другої стадії. Стосовно завдання, то треба вигравати, дуже хочемо виграти цей чемпіонат. Якщо не помиляюся, Україна ніколи не вигравала чемпіонат Європи у дивізіоні Б., якщо виходила до еліти, то лише з другого місця. Ми хочемо виграти. Але, для початку потрібно вигравати у кожному матчі. Головне – вийти у дивізіон А.

– Нещодавно ви відвідали Грузію, де зіграли зі своїми однолітками. Що можеш сказати про ці матчі, на скільки вони були складними?
– Дві гри були дуже різні. Першу виграли дуже легко 18 очок. А другу лише 5. Під час цих матчів тренер давав кожному гравцю себе проявити, ми провели хороші спаринги. Грузія – дуже хороша команда, яка має характер. Гадаю, у неї є шанси на чемпіонаті Європи.

– Більшість гравців збірної – черкащани. Чи не є це окремою кастою? Яка атмосфера у вас в команді з гравцями з інших міст?
– Атмосфера дуже бойова. Всі підтримують один одного. У збірній ми забуваємо, з яких ми команд, адже збірна об’єднує усіх. Звичайно, нам комфортніше тренуватися й готуватися до чемпіонату в Черкасах. Ми десь краще розуміємо нашого тренера, тому намагаємося допомагати хлопцям, дещо їм пояснюємо, доносимо завдання.

– Ти цього року дебютував у Суперлізі. Пригадай, які були враження від цього?
– Враження були просто неймовірні. Я вийшов у матчі проти Ферро-ЗНТУ, вони приїхали до нас дублюючим складом. Максим Сергійович (Міхельсон) дав мені багато часу на майданчику. Треба було себе проявити, сподіваюся, що це в мене вийшло. А найбільше мені запам’ятався матч також проти «Ферро», але вже у другому колі. Тоді я наприкінці третього періоду забив триочковий кидок. Емоції були дивовижні!

– Чи очікував ти перед стартом сезону, що вже цього року дебютуєш в елітному дивізіоні, адже більшість гравців «Мавп-96» тренувалися лише в дублі?
– Звичайно, це було несподівано для мене. Особливо коли нашу країну залишили легіонери. Тренер зібрав нас і сказав, що іншого шансу в нас не має, що команда буде будуватися на нас, тому потрібно доводити, що ми вже не діти й можемо грати на найвищому рівні. З

– Проти кого з гравців Суперліги тобі було найскладніше грати?
– Пам’ятаю домашню гру проти «Дніпро-Азоту». Тоді мені довелося грати проти їхнього лідера, Дональда Сімса. Я вийшов на останню хвилину другої чверті. Хвилину тримав цього гравця й дуже хвилювався, адже він в кожній грі набирає багато очок. Складний був момент для мене.

– У новому сезоні в клубі також буде зроблена ставка на молодь. Чого очікуєш від цього сезону й які завдання перед собою ставиш?
– Головне завдання – пробитися у склад Суперліги, закріпитися там. Це основне завдання, ні про що інше я поки не думаю.

– Ти граєш на позиції захисника, але основний твій козир – триочкові кидки. Розкажи як тобі вдалося розвити це вміння на такий високий рівень?
–Навіть не знаю. Добре відчуваю м’яч, якось так склалося. Мені подобається кидати триочкові, багато працюю над цими кидками на тренуваннях. Проте потрібно й далі ретельно працювати.

– Зараз «Черкаські Мавпи» ретельно працюють над своєю школою, аби виховувати власних баскетболістів. Одним із перших таких вихованців є ти. Чи відчуваєш себе прикладом для найменших гравців дитячих команд «Мавп»?
–Так, певною мірою так. Коли приходимо на майстер-класи в школи, діти розпитують нас про баскетбол, про Суперлігу, про команду. Дивляться на нас, як на зірок. Втім потрібно ще багато працювати. Я ще не професійний гравець, тому потрібно багато чого доводити А загалом, я вважаю, що клуб робить гарну роботу в плані виховання молоді. Зараз формує команди дітей 2005-06 років. Це геть маленькі діти, які в майбутньому гратимуть у баскетбол.