Новини клубу

    Завтра у Южному чоловіча збірна України з баскетболу розпочне підготовку до чемпіонату Світу, який незабаром стартує в Іспанії. В розширеному списку Фрателло є і два гравці «Черкаських Мавп» – Святослав Михайлюк та Станіслав Завадський. Якщо Михайлюк приєднається до головної команди України після юнацького Євробаскета, то Завадський розпочне боротьбу за місце у складі уже завтра. У  новоспеченого гравця «Мавп» ми поцікавилися про збірну, нову команду та те, як він проводить вільний час.

– Станіславе, насамперед,  вітаємо тебе з підписанням угоди з «Черкаськими Мавпами». Як, взагалі, виник варіант з працевлаштуванням у Черкасах?

– У мене завершився контракт з «Хіміком», з цим і пов’язана зміна клубу. Черкаси ще у минулому році хотіли, аби я перейшов до них, але у мене був ще річний контракт з «Хіміком». Ключовою у моєму рішенні стала розмова з головним тренером команди. Максим Міхельсон сказав, що бачить мене основним центровим у наступному сезоні, це і стало головним фактором. Взагалі, ми відносно швидко про все домовилися, переговори тривали трохи більше тижня і зараз я вже в передчутті зіграти за нову команду.

– У Южному ти провів 9 років, включаючи і юнацькі команди. Не було мандражу перед майбутнім переїздом у Черкаси?

– Так, було щось схоже на мандраж. Я дуже звик до Южного, це маленьке містечко, де я все знаю, мене всі знають, окрім того, на професійному рівні я ніде, окрім Южного, не грав. Також важливою була моя розмова з Андрієм Кальніченком, він запевнив, що у клубі все на найвищому рівні і переконав мене розпочати новий сезон у «Мавпах». Я довіряю Андрію, адже знаю його не один рік, давно уже товаришуємо. 

– Зараз період міжсезоння, а у тебе новий виклик – ти потрапив до розширеного списку збірної України і завтра уже розпочинаєш тренувальний збір.

– Для мене це взагалі перший досвід роботи з національною збірною, є невелике хвилювання, але не більше того. Правда, ще у 2009-му я готувався зі студентською збірною України, але так і не поїхав на Універсіаду в Сербію через травму ноги. Зараз моїм головним завданням є закріпитися у складі, хочу як можна довше протриматися у збірній та довести свою спроможність виступати на чемпіонаті Світу.

– Від кого і коли ти дізнався про запрошення до Національної збірної?

– Дізнався з інтерв’ю Андрія Лебедєва, коли він говорив про розширений список. А через кілька днів Лебедєв подзвонив і в особистій розмові це повідомив.

– Запрошення до збірної говорить про твій не поганий минулий сезон. Як його можеш охарактеризувати?

– Надто успішним я не можу його назвати. Мені не вдалося його провести стабільно на одному рівні, були і травми і спади, вистачало і хороших матчів, повністю я собою не задоволений. Щодо самого «Хіміка», то, думаю, ми провели сильний сезон у Єврокубку, потрапили у Топ-16, виграли регулярний чемпіонат Суперліги і до останнього боролися за золото чемпіонату. На жаль, дещо змазалося відчуття по кінцівці сезону в Україні, адже поїхали майже всі легіонери і загальний рівень Суперліги дещо впав. За таких умов було важливо мотивувати себе, адже будь-яка недооцінка з молодою командою могла б дорогого вартувати наприкінці сезону.

– Одним з таких молодих колективів були «Черкаські Мавпи». Пам’ятаєш гру з черкащанами?

– У першому матчі я не зумів взяти участь через травму, а другий пам’ятаю дуже добре. У нас була перерва у два тижні, ми вийшли на майданчик і відчули неймовірний супротив. Молоді хлопці дуже агресивно грали на виїзді, постійний пресинг, окрім того, ще й ми не могли знайти своєї гри. Як результат, інтрига трималася майже протягом всього матчу, у якому «Хімік» здобув важку перемогу.

– Як проводиш відпустку?

– Зараз знімаю квартиру в Одесі, багато часу проводжу на пляжі, окрім того, тренуюся. Тричі на тиждень проводжу у тренажерному залі, а по вечорах з друзями граємо в баскетбол. В Одесі багато гравців, які не так давно грали на професійному рівні, є і ті, хто зараз виступає в Суперлізі, зокрема, Кальніченко теж з нами часто бігає. А щодо відпочинку, я не схильний повністю абстрагуватися від баскетболу, мені потім важко повернути собі форму, краще не втрачати її, до того ж попереду робота у збірній.