Познайомтесь, Джон Едвардс!

Сьогодні черкаські журналісти, скористалися першою нагодою поспілкуватися з новим центровим «Черкаських Мавп».
Прес-конференція носила не офіційний характер, тому знайомство сторін також відбувалось розкуто. Джон Єдвардс, відповідав навіть на особисті запитання,  від яких, як відомо, від ЗМІ не втечеш.
 
(перекладач: Олена Грицай)
 
     Вітаємо на Україні. Як тобі далося рішення приїхати?
      - Приїхав, тому що це гарна можливість для мене розвиватися як гравцю. До того ж я знаю Леона Роджерса, який непогано рекомендував БК.
      Перше враження від міста позитивне. Воно невеличке і схоже на те, в якому я виріс. Люди також привітні.
 
      Ви маєте досвід гри у різних командах. Порівняйте будь-ласка «Мавп» з іншими Клубами.
      - Дуже важко порівняти, оскільки зовсім різні стилі гри у європейському баскетболі та американському. До цього я не грав у Європі, але судячи з першої гри, мені сподобалася ця різниця стилів. Я з нетерпінням чекаю наступної гри цього сезону.
 
       Як ви гадаєте скільки часу вам необхідно, щоб адаптуватися в нашій країні?
       - Я не впевнений. Сподіваюсь, що дуже швидко.
 
       Чи ви одружений? Маєте дітей?
        - Так я одружений. Маю двох дітей.
 
       Чи налаштовані ви привезти їх до України?
       - Так, звичайно. Як тільки ми підготуємо всі необхідні папери до посольства, так одразу і приїдуть.
 
      Як ваша сім’я ставиться до вашої баскетбольної кар’єри? І чи будете у майбутньому скеровувати своїх дітей до спорту?
      - Моя родина дуже мене підтримує. Я намагаюся забезпечити їх всім необхідним. Не залежно від того, який вид спорту діти оберуть, я не стану любити їх менше. Головне, щоб це їм приносило задоволення.
 
      Ваші враження від першої гри, команди, FIBA? І з погляду на це, чи вдасться нам «пройти» кіпрську команду?
      - У першій грі найгіршим були втрати. 22 втрати м’яча. Я гадаю головною задачею у домашній грі має бути максимальна зосередженість на м’ячі. Не втрачати так багато. А взагалі, вважаю ми маємо дуже багато шансів на перемогу.

      Що ти знав про український баскетбол?
      - Я знав про Україну ще зі шкільної історії. Про український  баскетбол я не так багато чув.
 
      Яка найбільша ціль у кар’єрі?
      - Моя мрія: грати так довго, наскільки це можливо! Але в моєму житті ще багато аспектів окрім баскетболу, і мені б хотілось реалізуватися як гарний батько, гарний чоловік і, як особистість, звичайно.

      З ким з команди ви встигли затоваришувати?
      - Ще зовсім мало часу пройшло. Хтось з хлопців говорить краще, хтось - гірше. Але навіть, якщо хтось взагалі не володіє англійською, це не стане перепоною для порозуміння. Гарна команда. Приємні люди.
 
      Майже у всіх гравців «Черкаських Мавп» є татуювання. Чи маєте ви?
      - (сміється) Ні не маю.

      Принципово?
      - Татуювання це щось таке не постійне. Я в своєму житті цього не хочу.

      Окрім Роджерса кого знаєш з української Суперліги?
      - Також знаю гравця з БК «Київ» «Пуха» Джетерра. Минулого сезону ми разом грали в NBDL.

      Як ви оцінюєте свій фізичний стан? Чи готові виходити на майданчик на 30 хвилин?
      - Різниця в часі дає про себе знати. Між Америкою та Україною 7 годин. Тому я ще ніяк не можу виспатися. Я лише приїхав до України і ми одразу відлетіли на змагання. А взагалі, то зможу.

      Який номер ви отримали на майку?
      - 10.
(Джон не забарився з приміркою.)
 
      У скільки років ви мали два метри?
      - Я в метрах не розумію. Скільки це в дюймах? (Ця ситуація стала досить кумедною і всі почали негайно з’ясовувати. Ніхто не з’ясував. Але баскетболіст все ж таки відповів.) Мабуть у 14 років.
 
      Чи знайшли спільну мову з тренером Андрієм Подковировим?
      - Наше спілкування з тренером абсолютно нормальне.
 
      Що ви вже спробували з української кухні?
      - Ще не спробував. Просто не встиг. Але сподіваюсь, що вже сьогодні ввечері, можливо, навіть зі своєю командою я піду і скуштую.

      Окрім баскетболу були думки пов’язати життя з іншим спортом?
      - Люблю та слідкую за іншими видами спорту, але баскетбол мій улюблений. В мене багато друзів, які займаються іншими видати. Тому я завжди в курсі справ.

      З якого віку граєте?
      - З 15 років я почав грати у шкільній команді.

      Коли зрозумів, що баскетбол стане майбутнім?
      - Можливо десь на 2-3 курсі коледжу.

      Яка улюблена команда?
      - Улюбленої не маю, але найкращих друзів маю у командах в яких грав.

      Яким себе пам’ятаєш у дитинстві?
      - Я не був не спокійною дитиною, але був активним.

      Під час літніх канікул NBA, ви чули про Фесенка?
      - Так я чув, що він задрафтований Ютою. Про нього в Америці говорять, що він є дуже гарним спортсменом. Я гадаю, що він насправді перспективний гравець.

      Чи є в нього реальний шанс у найближчий час потрапити до команди NBA?
      - Зі свого досвіду скажу, що це зробити молодим гравцям дуже складно. Дуже багато талантів мають можливість проявити себе. Він в команді досвідчених. Треба готувати себе і моя точка зору, що в нього все вийде.

      Це правда, що в цьому сезоні лише 4 гравці з NBDL заграли в NBA?
      - Ні. Більше. Десь навіть 20.

      Які вподобання в музиці та літературі?
      - Я люблю забути про все і просто відпочити. Провести максимум часу зі своєю сім’єю.

Далі слово тримав Тайсон з побажаннями гарної гри. Джон у цьому запідозрив запитання. А, взагалі, гарна гра Єдвардса скоріше стане здійсненням нашого бажання!
                                                                                                        Ще виявився цікавий нюанс. Найвищий серед «Мавп», на сантиметр переважає нійвищого в Україні волейболіста!