Новини клубу

 Досвід не буває зайвим. У штабі головного тренера чоловічої збірної України U-20 Максима Міхельсона працює досвічений і авторитетний Валентин Мельничук. Які функції покладені на нього, що нового він може дати молодим людям, які найкраще в Україні грають у баскетбол серед 20-тирічних?

- Головний тренер молодіжної збірної України Максим Міхельсон запросив мене взяти участь у навчально-тренувальних зборах команди U-20 тренером-консультантом. У мене вже є досвід роботи у цій якості. Я співпрацював з кадетською збірною, коли нею керував Станіслав Медведенко, з юніорською збірною. Як кажуть, я допомагаю лише тим, хто бажає, щоб їм допомагали. Маю міжнародний досвід, життєвий, тренерський. Тому пропозицію прийняв і зараз готуємося разом до Чемпіонату Європи U-20.

- Які враження від тренувального процесу, чи усі гравці сприймали ваші вказівки?
- По-перше. У Черкасах створені відмінні побутові умови і для ведення тренувального процесу. Це теж сприяє самовідданості гравців. Коли вони бачать, що працюють у пристойних умовах, коли їм створені усі умови для роботи, це дуже важливо для тренувань. До збірної запрошено найсильніших гравців України. Дехто з них має досвід виступів у Суперлізі, дехто, такий як Михайлюк, досвід американського студентського баскетболу. Дехто має досвід ігор в Іспанії на середньому рівні. Якщо усе зі здоров’ям наших гравців буде в порядку, будемо сподіватися на успішний виступ на чемпіонаті Європи. На сьогодні маємо проблеми з центровими. Травмований і відновлюється Шаламов, також не може тренуватися Антоненко. Принагідно відзначу, що ми маємо дуже професійну підтримку лікарів. Сподіватимемося, що і Антоненко, і Шаламов відновляться до Чемпіонату Європи. Але. Якщо вони не будуть готові до фіналу, доведеться приймати інші рішення. Ставлення гравців до тренувань відмінне. Ми заохочуємо їхнє бажання працювати добрим словом. Люди різного рівня готовності, у різних чемпіонатах грають. Наше завдання – їх об’єднати і створити команду. Протягом чотирьох тижнів зборів. Щоб кожний працював на кожного, а усі разом – на молодіжну збірну України. Які проблеми? Справа у тому, що у дивізіоні А чемпіонату Європи нема слабких команд. Наші суперники. Сербія, Словенія і Латвія – це баскетбольні країни. Дві відносяться до югославської баскетбольної школи і Латвія – це прибалтійський баскетбол. Тому готуємося, робитимемо розвідку, отримуватимемо інформацію про наших суперників. І гідно представимо Україну у дивізіоні А. Бо це єдина команда з шести збірних, не враховуючи національних, що представляє Україну у дивізіоні А. Це чоловіча молодіжка.

- Як ви розподіляли функції з Максимом Міхельсоном? Наприклад, за принципом, він відповідає за ігрові моменти, а ви за фізпідготовку?
- У нас є тренер, відповідальний за фізпідготовку. Він працює у суперлізі України разом з Черкаськоми Мавпами. У нас штаб тренерський складається з трьох тренерів. Головний – Максим Міхельсон, другий тренер – Василь Івлєв і я – консультант. Ми розподіляємо обов’язки між собою. У нас не може бути, що хтось працєю на захистом. Інший – над нападом. Ми готуємо кожне тренування, розподіляємо ігрові обов’язки.

- Які стосунки між хлопцями? Як вони дивляться на того ж Михайлюка?
- По перше, вони ж не перший рік одне одного знають. Росли разом, дехто ще, напевно, з мінібаскетболу йде однією стежиною. 70-80% збірної – це команда, яка 2010-го року змагалася у чемпіонаті Європи і вийшла до дивізіону А. Тоді вони були юніорами і за два роки підросли до молодіжки. Тому вони добре знають одне одного. Є звичайно ж і дебютанти, які не грали з усіма разом. Але на те і навчально-тренувальні збори, щоб усі зігралися, притерлися одне до одного. Можу засвідчити – мікроклімат у команді дуже гарний. Нема тих, хто задер носа і тих, хто опустив очі. У нас команда, яка довіряє одне-одному і ми їм у цьому усіляко допомагаємо.