Новини клубу

У контрольному спарингу збірної U-18, яка проводить збори у київській Пущі Водиці, своєю майстерністю вирізнявся Дмитро Скапінцев. Мав найкращу статистику: 21 очко, 10 підбирань. Цього літа він одночасно викликаний до лав молодіжної і юніорської збірних. І недарма.

- Чим відрізняється тренувальний процес у командах U-18 і U-20?
- Це великий шанс для мене – проявити себе у команді 20-тирічних, продемонструвати, на що я здатний. Хочу поїхати з ними на чемпіонат Європи також. До розташування збірної U-18 я прибув для підготовки до турніру у Франції. Відіграю, звикну до цієї команди, бо я швидше за все потраплю на чемпіонат Європи з цією командою. У нас завдання – вийти до дивізіону А.

- А з 20-тирічними мета, не просто залишитися у дивізіоні А, а й поборотися за нагороди?
- Так. Перед командою U-20 стоїть завдання посісти якомога вище місце і склад дозволяє цього досягнути. Зібрався гарний, дружній колектив. Я думаю, у нас усе вийде.

- А у цій команді вже встиг призвичаїтися до колективу? З цими хлопцями ти зустрічався до цього на майданчику?
- З цими хлопцями я зустрічався два роки тому, з деякими рін тому, усіх знаю, з усіма грав. Тут теж відмінний колектив.

- Зараз ти граєш у Черкаських Мавпах, у матчах Суперліги виходиш на паркет без тремтіння в колінках?
- З’явилося більше впевненості, але я небагато часу проводжу на майданчику.

- Але Максим Міхельсон і у плей-оф тебе випускав, які відчуття суперництва з дорослими?
- Трохи бракує, звісно, сили, маси. Але я стараюся показати себе з найкращого боку.

- Масу і силу збільшуєш за допомогою спортивного харчування і на тренуваннях у "качалці"?
- Працюю з тренером з фізпідготовки у тренажерному залі індивідуально. Готуюся до наступного сезону у Суперлізі.

- Наступний сезон проведеш у Черкасах, чи є більш далекоглядна мета?
- Наступний сезон - у Черкасах. Сам я вихованець баскетбольної школи Черкаських Мавп, дістався рівня Суперліги і хочу тепер проявити себе тут.

- Коли прийшов у баскетбол?
- Цим видом спорту займаюся з третього класу, привела мене у баскетбол моя вчителька Фізкультури, бо мав відповідний зріст (Дмитро дійсно "вимахав" під два метри – ред.), так і залишився у баскетболі.

- Давай для історії пригадаємо, як звати твою вчительку фізкультури.
- Старова Ольга Анатоліївна. Я їй дуже вдячний.

- Ніколи не комплексував через те, що ти найвищий у класі, транспорті, кіно, театрі?
- Я задоволений тим, що виріс високим, і ніколи з цього приводу не жалкував. Зріст – мая перевага.

- Зараз відчуваєш підвищену увагу до себе з боку тренерів збірних. Зможеш поєднати підготовку у командах U-18 та U-20?
- Підготовка зі збірною U-20 іде мені на користь. Це додатковий досвід у тренуваннях та іграх з більш дорослими хлопцями. Я їм обов’язково скористаюся у збірній свого віку.

- У тебе ще ніколи такого не було, що влітку зіграєш на двох чемпіонатах Європи?
- Ні, такого ще не було. Зараз маю реальний шанс відіграти дві "Європи".

- І таким чином твоя майстерність вдвічі підвищиться.
- Якби ж це так. Вдвічі ні, але підвищиться. Наберуся більше досвіду. Усе ж таки на чемпіонаті Європи збираються найкращі у кожній збірній. А, відтак, очікую дуже цікавих ігор і сподіваюся, що проб’юся до складу обох команд.

- А американська мрія у тебе є? Маємо приклад Лєня, який в НБА зараз грає, Михайлюка.
- Коли я перебуваю на зборах команди U-20, живу в одній кімнаті з Михайлюком. Спілкуюся з ним з приводу Америки. Так, маю мету потрапити туди. Але у наступному сезоні моя команда – Черкаські Мавпи.