Кальніченко: Головним завданням буде виграти медалі чемпіонату

 Минулого понеділка «Черкаські Мавпи» розпочали підготовку до довго сезону. Серед гравців, які наразі працюють над фізпідготовкою і новачки. Одного з них навряд можна так охарактеризувати. Мова йде про Андрія Кальніченка, який у Черкасах провів два сезони і  був одним із символів клубу. У інтерв’ю нашому сайту форвард повідав чому повернувся в Україну та якою бачить оновлену команду «Черкаських Мавп».

У тебе був дворічний контракт з румунським «Клужем». Як ти зміг повернутися в Черкаси? 

Це був мій перший сезон закордоном. З одного боку, це був сезон нових перспектив, з іншого – випробувань. У нас була прекрасна команда, з хорошим внутрішнім кліматом та сильним складом. З іншого боку, це Румунія, зі своїми організаційними моментами та географією. Страшно незручно було банально приїхати в Україну, дискомфорт у переїздах для сім’ї. Літаком можна перелетіти якимось неймовірним маршрутом Одеса-Кишинів-Бухарест-Клуж. Зважаючи на відстань цього вояжу, такі пересади – це просто знущання. На автомобілі це 20 годин дороги. Я зважив усі за та проти і, коли у мене випала можливість обирати: чи ще один сезон у статусі легіонера, чи повернення додому, я вибрав другий варіант. Протягом сезону я знав, що на мене розраховують у Черкасах, я радий бути знову тут. До речі, «Черкаським Мавпам» я дійсно зобов’язаний. Коли я сюди вперше переходив у 25 років, у мене був сезон у Южному з обмеженим ігровим часом. У мене тут повірили і в мене все вийшло.

У тебе була хороша команда. За виступами в Україні прекрасно відомий Кіндел Дайкс, було іще кілька дуже сильних легіонерів. Ви виграли Кубок Румунії, але головне завдання не виконали?!
Так, у нас був хороший мікроклімат у команді та індивідуально сильні гравці. Це хороше поєднання для виконання поставленої цілі. Головним завданням у нас було виграти чемпіонат, ми виграли Кубок, але не змогли виграти чемпіонат. Це було серйозне розчарування для власників. Після завершення сезону головного тренера зняли через це, але я не скажу, що цей сезон не можна занести до активу клуба.

Собою наскільки ти задоволений?
Цей сезон я можу назвати для себе успішним. Я вперше виграв Кубок у своїй кар’єрі. З іншими командами ми вигравали якість турніри, але не національний кубок. Це досягнення. Можливо, мені хотілося б проводити на майданчику більше ігрового часу, до цього я грав по хвилин 30, у Румунії такого ігрового часу у мене не було. Цікавим цей сезон був ще й через свою тривалість. У мене ще такого не було. Мій сезон тривав 10 місяців. Він розпочався у серпні, а завершився на початку червня.

Ти втретє розпочав у Черкасах підготовчий цикл до сезону, вже встигли вас «підзавантажити»?
Я розумів, які саме навантаження будуть у тренувальному процесі «Черкаських Мавп». Традиційно перші тренування проходять у нас в парку та на піску. Після відпустки, звісно, непросто перебудуватися, але втягуючий тиждень ми пройшли вдало. Зуміли познайомитися з тими, кого не знали.

Так що, багато у цьому складі гравців, з якими ти не був знайомий?
Та ні, за два попередні сезони у мене хороші стосунки з молодими місцевими гравцями, повернувся у команду Чумаков, з яким я грав тут. Ніколи не перетиналися лише з Полюляком та Давидюком.

Тренер уже озвучував завдання на сезон?
Коли ми обговорювали нашу співпрацю, торкалися цієї теми. Головним завданням буде виграти медалі чемпіонату. Я скажу – нарешті виграти, тому що прекрасно знаю історію клубу. 

У минулому сезоні у Черкасах була наймолодша команда у Суперлізі (разом з «Інфізом»), цього сезону середній вік теж буде не надто високим. Не вважаєш це перепоною?
Коли я приходив у «Черкаські Мавпи» три сезони тому, у нас був дійсно молодий склад. Більшості з молодих гравців на сьогодні уже по 20 років. Це вік, у якому уже можна вирішувати завдання.

Ти вирішував завдання у 20 років?
У мене була трохи інші історія. У основній команді «Хіміка» я почав виступати з 19-ти. Але тоді я кілька років просто підносив м’ячі, мав мало ігрової практики. І, дійсно, розкрився лише у 22 роки, коли пішов в оренду в «Одесу». Більшість 20-річних хлопців, які виступають сьогодні у Черкасах, мають значно серйозніший досвід, ніж був у мене. Вони виступали на різноманітних чемпіонатах Європи, включаючи і молодіжний, дехто з гравців команди вирішував глобальні завдання, у минулому сезоні були лідерами команди. Я говорю про того ж Сашу Кобця, який увійшов у символічну збірну чемпіонату України. На дуже високому рівні відіграв і Шаламов. Сподіваюся, що інші молоді гравці виправдають свій потенціал вже у найближчому сезоні. Це реально.