Микола Полюляк ледь не позбувся бороди
Однією з харизматичних фігур «Черкаських Мавп» цього сезону є 25-річний захисник – Микола Полюляк. Черкаський Джеймс Хардем поки не носить прізвиська свого заокеанського колеги (борода), однак без цього атрибуту іміджу Колю уже важко уявити.
Це якось вийшло спонтанно. Вона з’явилася
майже сама по собі, – говорить Полюляк про свою бороду. Якщо чесно, то банально
не хотілося голитися, а через кілька тижнів вирішив проекспериментувати. Моїй
дівчині сподобався цей задум, власне, вона була теж ініціатором того, аби я
носив бороду. Вже зараз себе не можу уявити без бороди.
–
Так
що, жодного разу за півтора року ти не голився «на нуль»?
–
Знаєш,
якось було одного разу…
–
Що,
забув насадку на бритву поставити?
–
Так,
саме так і відбулося (сміється). Я поставив машинку на підзарядку, а потім
одним махом бумс... і «проїхав». Не буду ж я так ходити, вирішив повністю
поголитися. Але то була разова «акція», зараз постійно з бородою.
Розмова з атакуючим
захисником «Черкаських Мавп» не даремно зайшла за його стиль. Зустріч з клубним
сайтом ми призначили Миколі у одному з черкаських барбершопів. .jpg)
Барбершоп: Раніше
їх також називали цирульні і брадобрейні. Саме слово barb перекладається, як борідка або вусики.
Барбершопи прийшли до нас з Європи і Америки. Перший сучасний Барбершоп у Черкасах розташований у
самісінькому центрі міста. Барбершоп «Доберман» і став місцем
чаювання. Від міцних напоїв Коля відмовився.
–
Я
не люблю алкоголь, і не лише тому, що я спортсмен. Кожному своє…
–
Я
так розумію, що твоє – це баскетбол?
–
Так,
це дійсно моє, він весь у мені. Я займаюся баскетболом рівно півжиття. Почав
тренування з 13-ти років, з того часу постійно у цій грі. Я радий тому, що баскетбол
– це не просто вид спорту, це стиль мого життя. Чесно скажу, що я зараз не
уявляю себе без цього виду спорту. Мене цікавить абсолютно все. Я тренуюся,
граю, дивлюсь баскетбол, читаю новини і так далі.
–
Пройшло
уже більше двох місяців, як ти у Черкасах. Уже призвичаївся до міста?
–
Так!
Мені тут дуже комфортно. Я жив до цього у Львові та Луцьку. Це міста Західної
України зі своїм шармом. У Черкас є теж свій колорит, це місто компактне, чисте
і по-своєму симпатичне. У теплу пору року уже встиг оцінити природу. Але ще не
всі місця знаю, приміром, я фанат барбершопів, а навіть і не знав, що цей
заклад існує.
–
З
ким ти у команді найбільше підтримуєш стосунки?
–
У
нас взагалі хороший і дружній колектив, з хорошою енергетикою, у роздягальні
фактично ми усі спілкуємося. Звісно, більше часу проводжу з Антоном Давидюком,
я його «100 років» знаю. Ми постійно грали разом, починаючи з найнижчого рівня
і закінчуючи Суперлігою. Єдиний сезон, коли ми грали у різних командах, був
минулого року. Він грав тут, а я у Луцьку. Також багато спілкуюся з Сашою
Сізовим, ми з ним познайомилися кілька років тому у тренувальному таборі
збірної України.
–
До
речі, як два роки тому сприйняв свій виклик у тренувальний табір збірної
України?
– То був хороший досвід. Я був приємно здивований, не очікував, що мене
викличуть до збірної. Не вдалося потрапити у фінальну заявку до чемпіонату
Європи, але для мене було важливо провести два тижні у колі кращих українських
гравців і поборотися за місце у збірній. Цього року такої нагоди не було, але я
не впадаю у відчай.
–
Як
можеш оцінити свою гру цього сезону у "Мавпах"?
–
Поки
неоднозначно. Впевнений, що усе найкраще попереду. Я самокритично намагаюся
завжди ставитися до своєї роботи. Головний здобуток кожного гравця – це
турнірна ситуація твоєї команди, зараз вона не відображає нашого потенціалу, тому навряд чи хтось з гравців може бути задоволений собою.
–
Дійсно, команда у турнірній таблиці не там де її звикли бачити уболівальники. У чому
криється проблема?
–
Я
не скажу, що це проблема. На сьогодні це, напевно, наслідки деяких чинників.
Можливо ми пізнувато розпочали підготовку до сезону і зараз лише набираємо хід.
З іншого боку у нас доволі молода команда, якій потрібно вчитися і вчитися на
своїх помилках. Давайте пригадаємо скільки у нас було матчів, доля яких
вирішувалася на останніх секундах. Їх було просто безліч. Ще однією причиною не
зовсім вдалого старту вважаю те, що у нас і досі продовжує формуватися склад.
–
Як
вважаєш цього сезону для «Черкаських Мавп», яке протистояння є
найпринциповішим?
–
Я
знаю історію зустрічей «Черкаських Мавп» та «Дніпра». Свого часу стежив за нею.
Тому саме цього суперника і у новому сезоні вважаю найпринциповішим для «Мавп».
Ми вже зустрічалися одного разу і у дуже важкому матчі поступилися, але це
точно не останнє наше слово. Тим більше ми граємо проти «Дніпра» у чвертьфіналі
Кубка України. Ось там дійсно все буде дуже цікаво. Впевнений, що ця серія запам’ятається
уболівальникам.
P.S: Бороду Миколі таки вирішили залишити. За його словами так у нього краща
аеродинаміка, а у найближчих домашніх матчах (24-го та 26-го листопада) це може
допомогти снайперу.




















222.jpg)









