Прийшли, побачили, перемогли!

«Черкаські Мавпи» перемогли «Банвіт» двома складами…баскетбольна команда виборола +2, про це відомо всім, а от команда фанів, у кількості восьми осіб перевершили у вболівальницькому мистецтві 800 турків. От і рахуйте, пропорція вражаюча! З неї слідує, що кожен українець прийняв по сто…

Подорож до турецького міста Бандірма стала першим виїздом фансектору за кордон разом з командою. В нас сайт не ізотеричний, але факт перемоги, деякі вважають непоясненним, особливо після прогнозів «-20 та винос тіла». Нам же, приємніше вірити в міцну Віру фанів, що і сприяла перемозі.

Дорошев (Дорофей Віталій), Клименко Марина (Marink) та батько Клименко Сергій (Dеd), Батюшинський Юрій, Чмир Наталя та Коломієць Тарас (Kolym) у подорожі стали паралеллю гравців. Ці паралелі перетиналися на «перекладних».

Бориспіль. Зал очікування.

Прибувши до «воріт» головного повітряного кордону України фани побачили Андрія Лебедєва, який приїхав окремо від команди. Потім приїхала команда….БК «Київ», яка в той день відлітала до Франції. Несподіванкою стала увага Віталія Лебедінцева до нашої делегації. Він поділився наболілим про складнощі, з якими стикнувся на посаді тренера збірної, побажав успіху.

"Юра спит! "Она" устала. Ну и я мешать не стала. Я волчек не завожу. Тихо села и сижу"

До речі, коли «Черкаські Мавпи» вдома приймали БК «Київ», Лебедінцев дуже й дуже наголошував на винятковості черкаських фінів. «Одне діло, коли ви самі своїх вболівальників підносите, а інше коли це робить «чужа» людина. Сьогодні після гри я помітив, що багато молоді, мають такі собі журнали-альбоми. Зазирнув, побачив, що вони цікаво заповнені. Повно автографів…фото, вирізок з газет. Я такого в інших містах не бачив. Молодці!»

Далі був двохгодинний переліт. Ще далі 7 годин автобусом.
Перша зупинка «організувалася» через 2,5 години їзди. На дворі виявилося +5. На шляху довгого одноманітного автобану був «оазис» цивілізації: декілька магазинів та кафе. Цивілізація виявилася хоч і маленька, але «продвинута» і місцеві торговці миттєво збагнули вигідний для них курс обміну валют. Дай їм бог здоров’я!

Лісом, полем, через городи…та паромною переправою. Саме паромною переправою «Черкаські Мавпи» та «Черкаські Мавпи фани» скоротили шлях на 1,5 години.

Помилуватися горизонтом не вдалося, оскільки все довкола огорнула темрява. Але нічні вогні заворожували людську уяву.

На цій романтичній нотці круїз не скінчився. Він тривав ще три години у автобусі, яким українці нарешті дісталися готелю.

Готель виявився симпатичним та дуже затишним. Як стало відомо, він належить одному зі спонсорів «Банвіту».

Того ж вечора фани встигли познайомитися з нічним містом та повечеряти. Бандірма виявилось невеликим і не туристичним містом. Тому гості одразу опиняються у полі зору аборигенів. Як визнають самі вболівальники, великий плюс цього турецького міста у тому, що воно без туристичної бутафорії. Але ця автентичність має зворотній бік: російською і навіть англійською майже ніхто не володіє. Тому довелося вивчити турецьку, а також мову жестів.
Очевидно, що мовний бар’єр не створив проблеми. Як розповів Коломієць Тарас: «До нас підходили турки і просили сфотографуватися…але на наш фотоапарат!»

Розповідаючи про Туреччину, просто не можливо не згадати старий добрий чорно-білий фільм «Сватання на Гончарівці» та висловлювання з нього: «А от приїдеш до Туреччини, так там кругом турки, турки, турки! Таке мале, а вже турок!»

Враження від місцевих жителів не однозначне: дівчата не українки, а хлопці забагато гелю на волосся мастять. По людські – надзвичайно привітні та контактні.

      Подальше знайомство з містом продовжилося вже вранці, який настав приблизно о 10.
      Роздивившись довкола наші хлопці нарахували не більше не менше, як 94 тисячі громадян цього портового містечка. Головним об’єктом міста є завод «Баніт», що виготовляє продукти харчування.
      Прогулюючись вулицями у нашій атрибутиці «група туристів» співала фірмові баскетбольні «заряди», українські пісні формату «Червона рута» та Гімн.

"Дерево - ВО!"

"Мужик в пиджаке"

"Літак був. Автобус також був. Переправа і та була. А от на віслюку ще нікуди не їздили!"

Вулички вразили своїм контрастом: від євро стандарту до зруйнованого гетто.

Зустріли групу фінів суперника, яку потім впізнали на грі та обмінялися атрибутикою. Цікаво, що з атрибутикою у команді повна скрута. Наші фани купили «останній шарф та рюкзак», які являють собою весь асортимент запропонованого товару для шанувальників баскетболу.

Варто відзначити оригінальний хід в збуті квитків на гру. Вулицями міста повільно їздить яскрава машина у корпоративних кольорах і разом з нею декілька хлопчиків, які заходять до всіх закладів, що трапляються на шляху, пропонуючи придбати квиток. Дієві чи не дієві такі заходи не відомо, але у всякому разі увагу привертають. Ми також візьмемо цей досвід на озброєння. А що? Можливо, ми б і картоплі не мали, якби цар не подорожував світом!

Нарешті ми дійшли до найцікавішого – місії поїздки фінів. «Справжнім звірям» організатори відокремили окремий сектор. Він був прохідним. Тобто всі хто приходив на гру, дефілював перед нашою вісімкою. Тож ми побачили всіх і нас побачили всі.
Не дивуйтесь відсутності фоток з самої гри. Було не до того. Окрім повної самовідаччі під час матчу, наша братія заповнювала перериви танцями та піснями. А група підтримки була ніяка…в тому сенсі, що її не було взагалі. (Треба відкомандирувати нашого хореографа Ірину для проведення майстер-класу!)

Як зізнаються фани: «Вже з середини першої чверті, ми зрозуміли, що все буде добре!».
У другій половині гри кількісно-переважаюча частина глядачів почала переймати нашу якість. Вони окрім вигуків «Баніт-Банвіт», щось почали римувати на розпів.
Так! Наші фани були не меншим «номером» ніж наш баскетбол. Підходило багато дітей і роздивлялися наш пустий, але таких бурхливий сектор. «Шостий гравець» того вечора, як янгол охоронець був присутній на майданчику.

Мрія збулася! Перемога ціною втрати голосів! Це не політика – це баскетбол! Справжній баскетбол.
«Ми мали навіть не віру, а впевненість у перемогу!!!» - саме такі спогади залишились після гри з «Банвітом».

В видатною перемогою, як її охрестили самі фани, «оранжева» компанія поздоровила та сказала слова вдячності Володимиру Холопову, який виконував обов’язки головного.

На останок традиційне братання. Але цього разу воно було особливо міцним. Адже пам’ятаєте? Пропорція 1 до 100.

Фани міста Черкаси дякують за надану можливість бути з командою та підтримувати її навіть за кордоном Михайла Бродського!

Новини клубу

Замовлення абонементу