Ігор Молчанов: "Прямо з тренування дубля “Мавп” до NBA не забирають"
Ви тільки починаєте свою кар’єру тренера?
"Так. 27 листопада 2007 вона почалась. До цього три роки був без баскетболу. У 2004 закінчив кар’єру гравця."
Чи виявилась робота тренером такою, якою Ви її собі уявляли, особливо беручи до уваги задачі і особливості роботи з дублем?
"Нічого надприродного я не побачив. Єдиною проблемою для мене було те, що я не мав досвіду роботи з хлопцями такого віку. Але, баскетбол не є новою справою для мене. Звичайно, як гравець сприймаєш все по-іншому. І в деякій мірі бути гравцем легше. За тебе думають інші. Ти лише виконуєш. А от тренер має думати за всіх. А саме ця зміна ролей є новим для мене.
Що стосується хлопців, то вік у них зараз дуже складний. З дитячого віку вони вийшли, а у дорослі ще не прийшли. Ну, і інколи думають, що вони вже дорослі, все знають і все вміють. Це стосується не тільки наших баскетболістів, а взагалі всіх юнаків такого віку. І найголовніша задача полягає в тому, щоб донести до них те, що тренер вважає за потрібне. Інколи вони слухають, проте не чують. Звичайно, у кожного з них є амбіції, і це добре. Спортсмен без амбіцій – не спортсмен. Зараз я намагаюсь пояснити їм, що баскетбол це командна гра, і те, що пишуть у статистиці не є головним. Мріяти про NBA – дуже добре. Але ж для цього треба пройти чималий шлях. Прямо з тренування дубля “Мавп” до NBA не забирають."
Які задачі у Вашої команди?
"Основною задачею дубля є виховання класних гравців для основної команди. Турнірних задач поки що не ставили. Хоча я розумію, що коли людину беруть на роботу, то потім попросять результат. Задач великих не було на цей сезон. Я думаю, що вони будуть вже в наступному.
Є різниця у віці гравців нашого дубля і дублів інших команд Суперліги досить велика. Мені так здається, що у нас наймолодша команда. Погодьтесь, що вік 16-18 років, і 18-21 то є різні речі. У 20 років хлопці вже грають за першу команду. Звичайно, у нас є Шевченко, Козловець. Але і вони ще не на 100% готові. Але ж цю проблему можна вирішити. І ми працюємо над цим. Це проблема віку. Ми всі були підлітками. Головне мати бажання і старанно працювати над собою."
А чи була у Вас якась мрія чи мета у баскетболі, як у гравця? І чи зараз є якась мета, як у тренера?
"У гравця і тренера завжди інші цілі. Поки що у мене немає конкретних цілей, як у тренера. Я нова людина у цьому, тут би для себе розібратись. Стільки всього, що голова тріщить. Цілі начебто очевидні. Можна ставити собі якісь NBA задачі, але треба реально дивитись на речі. Головна мета – це виховати команду і особистостей. Спорт спортом, але треба щоб вони виросли просто нормальними людьми. Це така собі соціальна місія. Я не знаю, скільки з них стануть професійними баскетболістами. Важко загадувати. Якщо, наприклад, троє чи четверо з них стануть баскетболістами а інші просто хорошими людьми, то хіба це погано?"
Який баскетбол Вам імпонує більше: NBA чи європейський баскетбол?
"Мені ближче по духу європейський баскетбол. Звичайно, треба взяти найкраще і з NBА, і з європейського баскетболу. Американський баскетбол – фактурний, силовий. Він знаходиться в іншій площині. Але все одно європейський баскетбол імпонує мені більше. Це – розумний, тактичний баскетбол. NBA – це, в деякій мірі, шоу, «кидай, біжи». Американці добре захищаються, і я намагаюсь приділяти захисту багато уваги на тренуваннях."
Координуєте свої дії з головною командою, з головним тренером Арсічем, зокрема?
"Так, координуємо. Ми не можемо працювати окремо від головної команди, оскільки три, чотири, а інколи і більше гравців дубля задіяні у головній команді. Люди не можуть прийти і не знати, що їм робити. Оскільки ми поставляємо молодь для головної команди, вони мусять знати, що їм там робити, і що від них там будуть вимагати. Тому намагаємось працювати разом. Зараз трохи важче, оскільки тренер новий. Та і ще мовний бар’єр певний є. Але це не є проблема. Ми граємо одні і ті самі комбінації. Часто головний тренер забирає в мене гравців на ігри основної команди, і я не знаю, скільки гравців у мене на тренуванні буде. Буває, що лише четверо, особливо коли хвиля травм у основній команді. От і видумую, що з ними робити."
А з гендиректором “Мавп” Кирилом Погостінським Ви грали?
"Так, грав... проти нього. Він у Запоріжжі тоді грав. Але ми на різних позиціях грали. Володимир Холопов грав проти нього. Али ми їх перемагали! Хороший гравець, грав результативно, на команду."
Який Ваш прогноз на цей сезон? Чого можуть досягти “Мавпи”?
"Важко щось говорити. Хто міг подумати на початку сезону, що “Мавпи” будуть вирішувати отакі задачі? Остання гра була дуже важлива. Слава Богу, все закінчилось добре. Наша команда піймала кураж і могла перемогти будь-кого. Скоро гра з “Азовмашем”, от там буде ясно."
А ігри основної команди впливають психологічно на дубль?
"Не можу сказати, що дуже впливають. Ми граємо у різних лігах. Але всі вони бачать себе у основній команді, яка може стати сходинкою, що може привести їх на вершину баскетбольного Олімпу. Хтось із них досягне висот, а хтось – ні. Якби всі діти, які займаються баскетболом, ставали баскетболістами, то їх би було, як китайців."




















222.jpg)









