Новини клубу

 Сезон 2008-2009

Лідери: Кольєвіч, Коядіновіч, Драгойловіч
Досягнення: четверте місце у регулярному чемпіонаті
(після чотирьох кіл)
Матч сезону: «Черкаські Мавпи» – «Ферро-ЗНТУ» 95:94



    Ми продовжуємо згадувати головні події історії нашого клубу. Сьогодні ми дістанемося недалекого, але вже історичного сезону 2008-2009. Сезону, який розпочався для помаранчево-чорних із високих сподівань на трофей, а завершився певним розчаруванням.

   Після реанімації черкаського клубу наприкінці минулого чемпіонату (прихід Йовіци Арсіча) у міжсезоння великі сподівання робилися на новий старт. Черкасці мали добротного наставника, який явно не сказав головного слова за півсезона роботи у клубі та прекрасний мікроклімат. Правда, навіть попри це, «перешивати» склад у міжсезоння Арсіч вирішив повністю. З команди пішли історичні для клубу ветерани: Роландас Ярутіс та Андрій Лєбєдєв. Натомість, прийшли яскраві легіонери з югославських широт.

Коядінович, Холопов, Арсіч

  Ще у міжсезоння про «Черкаські Мавпи» згадували у Європі, справа у тому, що Арсіч зі збірною Македонії прекрасно виступив на Євробаскеті. Вихід із першого місця групи без яскравих зірок примусив у Старому Світі говорити про феномен сербського тренера.

   Цікаво, що попри широкий балканський десант гравців, які у тому сезоні висадилися у Черкасах, Арсіч не привіз жодного македонця. Натомість, місце у помаранчево-чорній команді отримали бігмени з Сербії: Пуповіч та Драгойловіч, а також захисники з Боснії (Коядіновіч) та Чорногорії (Кольєвіч). Причому два останні були яскравими захисниками-універсали, але чистими першими номерами ніколи не були. Відтак «розганяти» цю команду був покликаний зірковий Бобі Діксон. У підмогу до кваліфікованого квінтету іноземців були взяті Ревзін, Анєнков та Малиш. Фактично ця вісімка вирішувала завдання на старті чемпіонату.



Два Хілли, Юрій Лохманчук та Мільян Поповіч (Міцко)

   Так сталося, що передсезонка та перші кілька тижнів чемпіонату подарували нашому клубу закручений сценарій подій. Головним чином це пов’язано з утворенням УБЛ. Ідею створення нового турніру, який мав на меті розкрити чимало цікавих проектів, підтримували і власники «Черкаських Мавп» – Михайло Бродський (у майбутньому президент УБЛ) та Сергій Одарич.

    УБЛ називали альтернативною, експериментальною та інноваційною лігою, а в результаті отримали певною мірою революційний чемпіонат. В першу чергу (і це головний плюс), це пов’язано з новими містами, які з’явилися на баскетбольній карті України, а пізніше не зникли. Також ліга запропонувала нову легіонерську схему: «4+1». Зважаючи на молодий вік ліги експериментів вистачало, інколи вони були вдалими, інколи – ні, та на них не зациклюватимемося. Згадаємо головне для вболівальника – гру команди того сезону.

З м'ячем Фелікс Коядінович

   Ще один витікаючий фактор зі створення УБЛ є відсторонення «Черкаських Мавп», як і «Політехніки» від Єврокубків (Єврочелендж). Згодом команду через це ж полишив Роберт Лі Діксон, який пізніше зробить вражаючу кар'єру у "Фенербахче". Один з найкращих розігруючих за всю історію черкаського клубу зробив демарш у бік італійського «Бенетону», згодом сторони таки домовилися про трансфер. Арсічу довелося у пожежному режимі шукати першого номера. Було прийнято рішення обходитися власними резервами, тут то й знадобилися здібності Кольєвіча і Коядіновіча організовувати атаки. Фактично головним «першим» по сезону був боснієць, який видав фантастичний старт чемпіонату. Чого лише варта перша гра сезону, котра «підірвала» зголоднілий до баскетболу ПС «Будівельник».


Мильян Пуповіч. На лавці Конате та Козловець

  У грі з дебютантом турнірів такого рангу – «Ферро-ЗНТУ» черкасці відчули серйозний супротив, як результат, «Мавпи» видали найнапруженіший матч сезону. Один із фаворитів турніру у результативній грі відпустив свого суперника у відрив, який за десять секунд до завершення матчу складав 2 очки – 94:92. Цього часу цілком вистачило Коядіновічу, аби під аккомпанементи сирени розстріляти кошик здалеку і подарувати команді драматичну перемогу – 95:94.  

    Ця перемога стала лише першим кроком для становлення міцного колективу. Черкасці нарощували власні можливості та амбіції, вже наприкінці першого кола турніру «Мавп» називали одними з головних претендентів на чемпіонство. Команда показувала різноплановий баскетбол, потужна передня лінія, у якій головну роль відігравав Драгойловіч та його двієчки з Коядіновічем дарувала спокій у трисекундній зоні, периметр при організації атаки розтягували вмілі снайпери (Кольєвіч, Коядіновіч, Анєнков), а українські форварди заводили командний дух (Рєвзін, Малиш). Ця команда припускалася осічок вкрай рідко. За цей відрізок черкасці встановили кілька рекордів, Драгойловіч на більшу частину сезону тримав за собою позицію лідера ліги за кількістю набраних очок, а Кольєвіч (у матчі проти «Будівельника») встановив командний рекорд, здобувши 40 балів в одному матчі! 

   Цей сезон в УБЛ був показовий за кількістю зіграних матчів. Спочатку команди відіграли чотири кола, після цього ще один груповий етап і, нарешті, плей-оф. Пройти такий турнір, у якому лише 44 матчі регулярного чемпіонату, на одному диханні просто неможливо. Черкасці блискуче дісталися екватору сезону, до якого прийшли на верхівці турнірної таблиці з 10-ти команд. Але друга частина сезону для нашого клубу була провальною. Фактично у команди  не залишилося внутрішніх резервів.

  Гра лідерів уже так не вражала, до того ж у колективі почались внутрішні коливання, після яких додому відправився Коядіновіч. Боснійця замінив Крістофер Хілл, однак ігрові та внутрішні зв’язки були в команді порушені. Регулярний чемпіонат «Мавпи» завершили на четвертому місці, поступившись «Кривбасу» (майбутній чемпіон), «Будівельнику» та «Політехніці». Але справжній провал чекав на черкасців у так званому перехідному турнірі. Підгрупу з п’яти команд черкасці не те що не пройшли, а й завершили на останньому місці (3 перемоги, 5 поразок), що перекреслило місяці кропіткої праці. У серії за 9-те місце «Мавпи» переграли «Грифонів», але то вже було без легіонерів. З іноземців у команді залишився лише патріот Пуповіч, який згодом ще кілька разів з’явиться в історії клубу.

   Родзинка сезону – матч зірок УБЛ:

   Справжньою родзинкою того сезону став матч зірок УБЛ, причому ця подія мала безпосереднє відношення до Черкас, адже проходила на домашньому паркеті «Черкаських Мавп». Подія зібрала переповнений ПС «Будівельник», сподобалась і атмосфера зіркового дійства. Все було невимушено, без зайвого пафосу та награних ідей і водночас видовищно.



Однозначно кращий за останні кілька сезонів в Україні Данк Контест відбувся саме того вечора. Смув, Зімерман, Слек та Беверлі (переможець конкурсу Слем-данків) показали свою нестандартність у підході до справи. Переможцем выдовыщного конкурсу став один із найавторитетніших зараз гравців, які коли небудь виступали в Україні - захисник "Кліпперс" - Патрік Беверлі, який тоді виступав за "Дніпро".



До речі, за  крок до перемоги у конкурсі триочкових у черкаському Матчу Зірок зупинився гравець "Мавп" - Іван Кольєвіч, який у фіналі програв Олександру Рибалко.