Владислав СЕМЕРИЧ: «Скапінцев сказав ходити до тренажерної зали і правильно харчуватися»

Цього літа «Черкаські Мавпи» залучили до першого тренувального табору молодих вихованців баскетбольної школи клубу. Серед них є чимало перспективних юнаків, котрі в майбутньому можуть підсилити основну команду. Один із таких - Владислав Семерич. Юний центровий вже більше року живе у Черкасах. Встиг пограти за команду юнаків 2004-го року народження, а також дебютувати у Вищій лізі. Для нього тренувальний збір із основною справжнє свято. Владислав працював пліч-о-пліч з центровими Суперліги Ігорем Сергеєвим і Дмитром Скапінцевим. Про враження від роботи із основою юнак розповів нашій прес-службі.

– Тренування з основою чудові. Мені дуже подобається. Дух в команді класний. Незважаючи на те, що у таборі є гравці Суперліги, нас молодих вони прийняли дуже тепло. 

– Ти з Горішніх Плавнів. Розкажи, як тебе запросили до «Черкаських Мавп», як відбувся твій перехід?
– Я займаюсь баскетболом 5 років. Почав у другому класі, потім була перерва, і потім продовжив активно і потрапив у команду Горішніх Плавнів. Років три тому у Кременчуці був тур ВЮБЛ. Ми грали з двома командами Черкас. В команді Черкас був Василь Миколайович Івлєв. З того моменту мене побачили і через рік запросили на збір з юнацькою збірною України. Там вже запропонували перейти в Черкаси. Я одразу погодився. Мені дуже подобається в Черкасах. Хотів би надовго тут залишитися.

– Чим тобі подобається баскетбол?
– Мене дуже захоплює баскетбол. Це така незвична гра. Можна багато всього поробити. Кидки згори, блок-шоти – це дуже видовищно. Подобається контрактна і силова гра. Дуже цікаво. Я хотів би також тішити вболівальників своєю грою, дарувати яскраві моменти. Мрію грати у Суперлізі.

– Який у тебе зріст?
– Мій зріст – 207 сантиметрів. За рік виріс на 5-6 сантиметрів.

– Згори вже б’єш?
– Так, звичайно. Відточую цей елемент.

– Як ти відреагував на те, що тебе запросили до табору основної команди?
– Я дуже позитивно це сприйняв. На карантині просидів два місяці, дуже хотілося тренуватися і тут одразу з такою командою, гравцями Суперліги. Дещо хвилювався, але все пішло чудово. 

– На тренуваннях ти працюєш разом із Дмитром Скапінцевим та Ігорем Сергеєвим. Наскільки складно працювати із гравцями Суперліги?
– Тренувальний процес дуже подобається. З нами займаються старші хлопці, від них черпаємо новий досвід. Я не граю проти своїх однолітків, а зі старшими. Тому вже на рівні своїх однолітків, думаю, матиму більш впевнений вигляд на паркеті. 

– Що почерпнув від хлопців, що нового дізнався?
– Мені все цікаво. Нові рухи, як правильно займати позицію. На що робити акцент у тренуваннях, у повсякденній роботі, кк харчуватися. Я їх засипав питаннями і хлопці мені підказували. Вони допомагають мені.

– Що Максим Міхельсон говорить тобі під час тренувань? Які настанови дає?
– Мені потрібно потренувати роботу в посту. І ходити в тренажерний зал. Бо зараз мені не вистачає маси, щоб тягатися із великими дядьками. Продовжувати наполегливо тренуватися, щоб стати сильнішим. Просто так нічого не дається. 

– Які найсильніші твої риси в баскетболі?
– У мене досить непоганий середній кидок. Намагаюся в іграх його використовувати проти нижчих за мене суперників. Можу триочковий також кинути, але не завжди влучаю. Також можу і в прохід піти. 

– Які в тебе завдання на наступний сезон? Ти далі працюватимеш із командою «Мавп-04» а також у дублюючому складі. Які очікування?
– Добре попрацювати і якісно відіграти у Вищій лізі. А далі намагатимуся потрапити до команди Суперліги, хочу тренуватися із основою. Розумію, що буде складно, але в мене багато ентузіазму. Працюватиму ретельно, щоб довести тренерам свою перспективу. 

– Ти вже провів перший сезон у Вищій лізі, де грав не так багато, але вже отримував час. Що для тебе дав цей сезон у чемпіонаті?
– Вища ліга – це також дуже високого рівня турнір, особливо для молодого гравця. Участь у ній дала мені впевненість. Після матчів Вищої ліги я вже зовсім з іншим настроєм підходив до ВЮБЛ. Я впевненіше на ногах стою. Вже можу і в прохід піти, один в один обіграти. Якщо я вже це робив проти старших гравців, то проти однолітків не боюся це виконувати. Це дає мені впевненості.
У Вищій лізі дуже складно грати. У різних командах є гравці різного віку. Наприклад ми грали із командою «Рівного». Там дуже сильна передня лінія, немає такого віку як у мене. Всі досвідчені гравці. Було дуже складно.

– Хто для тебе ідеал центрового? На кого орієнтуєшся?
– Мені дуже подобається Брук Лопес. Він універсал, може і триочковий виконати, по різному зіграти. Також Нікола Йокіч, який практично у кожному матчі робить тріпл-дабл. В Україні мені подобається В'ячеслав Кравцов. У нашій команді орієнтуюся на Дмитра Скапінцева, він дуже добре грає в посту, забиває.

– Які поради давав тобі Скапінцев? Що треба робити, що їсти, щоб стати таким, як він?
– Дмитро говорив, що не треба боятися, а зразу йти й обігравати. Незважаючи на те, що я молодий, мені не треба боятися дорослих чоловіків. Грати з усіма. Також багато працювати в тренажерному залі та добре харчуватися. Намагаюся все виконувати!