Новини Юн.Баскет

Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з головним тренером «Черкаських Мавп-96», «Черкаських Мавп-99» та дубля БК «Черкаські Мавпи» Максимом Міхельсоном. У відвертій розмові титулований тренер розповів нам про підготовку команди до Суперфіналу Євроліги, охарактеризував цей сезон та поділився баченням розвитку юнацького баскетболу.

– Готуємося у звичному режимі, в принципі так, як готуємося до будь-яких інших змагань. Незалежно від того в якому турнірі беремо участь – це все одно одна гра – баскетбол. Тому готуємося як зазвичай, щоправда цього разу більше приділяємо уваги тактиці на ігри проти конкретних команд.

– Чи всі гравці підходять до фінального туру в оптимальній формі?
– Не всі. Нажаль Олександр Кобець отримав досить неприємну травму. Він лідер нашої команди, MVP чемпіонату України. Це суттєва втрата для нас. Його участь у суперфіналі під великим питанням. Думаємо як закрити його позиці. Закрити є ким, проте лідер є лідер.

– За підсумками регулярного чемпіонату Євроліги «Черкаські Мавпи-96» посіли третю позицію. На скільки це місце відображає дійсність і чи задоволені ви цією позицією?
– Я вважаю, що ті місця, які посіли команди, цілком заслужені. Ті місця, які були в регулярці – вони відображають власне регулярний чемпіонат. Фінальний тур – це зовсім інший турнір. Тут одна гра може вирішити долю чемпіонства. Чим цікава Євроліга власне в цьому році, що тут багато сильних команд. Це відзначає багато закордонних фахівців та тренерів. Команди з нижньої частини турнірної таблиці переграють лідерів. Те що буде у фіналі, я думаю, ніхто не може передбачити. Скажімо так, є низка команд, які мають лише по кілька поразок, та й то одна від одної. Є певні фаворити, але це все умовно. В минулому сезоні ми в першому ж матчі потрапили на команду, яка посіла 7-му сходинку, «Торнадо», і вже в чвертьфіналі ми їм без варіантів поступилися. А вже у матчі за 5-ту позицію ми з ними знову зійшлися і переграли з 40-очковою різницею. Гадаю, що вже з перших чвертьфінальних матчів будуть дуже цікаві протистояння.

– Цей Суперфінал проходитиме у Черкасах. Як вважаєте, на скільки домашні трибуни допоможуть команді?
– Є як позитивні, так і негативні моменти. Як кажуть, дома й рідні стіни допомагають. Це вперше Суперфінал проходитиме в Черкасах. Будь-який домашній тур має в собі певні очікування від вболівальників та керівництва клубу. Ці очікування накладають певний тиск на гравців. Моє завдання, як тренера, провести роботу, щоб хлопці впоралися з цим тиском.

– Цього сезону ваші перші вихованці стали гравцями основної команди «Черкаських Мавп». Наскільки це є позитивним фактором для хлопців, клубу та вас як тренера?
– Нажаль, наші вихованці майже не грали в чемпіонаті Суперліги. Вони просто були гравцями команди. Не знаю на скільки це позитивно. Є певні психологічні фактори, з якими хлопців через свій вік ще не здатні впоратися. І знову таки, в цьому плані, моя робота як тренера допомогти їм в цьому. Адже зараз вони перебувають на перехідному етапі від дитячого до дорослого баскетболу. Десь ми їх поспіхом «перекинули» в дорослий баскетбол, тому нам потрібно зробити цей перехід якомога м’якшим.

– Як гадаєте, в якому віці хлопці можуть стати повноцінними гравцями команди. Можливо через кілька сезонів вони вже будуть основними виконавцями «Мавп»?
– Справа в тому, що все залежить від ситуації, що склалася. Поглянувши на БК «Київ» чи «Днпро», то в них від безвиході грають свої вихованці. У нас певним чином штучно були введені ці гравці. Вони можуть грати і в 15 років, як Михайлюк. Тільки в будь-якій можливості потрібно дати йому вийти на майданчик. З іншого боку він повинен заробляти цю можливість. Все залежить від того в яких умовах команда перебуває.

– Цього сезону «Черкаські Мавпи-96» брали участь у чемпіонаті серед дублюючих складів, Євролізі, чемпіонаті ВЮБЛ. Нині він вже наближається до завершення. Як можете оцінити цей сезон в цілому?
– Цей сезон можна вважати як успішним, так і складним. Багато хлопців побували у збірній, когось залучили на певний період у тренуваннях в команду Суперліги, хтось подекуди тренувався у командах інших років. Все це досить не просто для гравців цього віку. Тому психологічні проблеми, які були в цьому сезоні, вони нам його дещо ускладнювали. Потім, до цього ми тривалий час не програвали в чемпіонаті ВЮБЛ, в Євролізі досить довго демонстрували гарну гру, а заявившись у чемпіонат серед дублерів, де ми з самого початку поступалися суперникам у віці, зрості, фізичних даних, у нас було досить багато поразок. І також хлопцям було психологічно складно перелаштуватися, після певної непереможності в ситуацію, де перемогти дуже складно. Слава Богу, хлопці впоралися з таким серйозним психологічним навантаженням і вже наприкінці сезону нам вдалося здобути кілька якісних перемог.

– Які завдання  ставите перед командою на Суперфінал Євроліги?
– Ми з оптимізмом дивимося на цей фінальний тур. Готові поборотися за медалі та найвищі місця і хлопці на це налаштовані. Наша команда п’ять разів ставала чемпіоном України. Ми ставали чемпіонами не лише у своєму віці, а й старшому. Звичайно, що у цих хлопців є амбіції, у мене є амбіції, зрозуміло, що і клуб хоче, щоб команда виступила якомога краще. Будемо боротися. Так, травма Кобця звісно ослаблює нас. Будемо надіятися, що він зможе взяти участь в цьому турі, адже він просто це заслужив. Скільки грати в цьому клубі, грати в цій команді. Нарешті нам дали провести Суперфінал Євроліги в Черкасах. Це вже останній сезон у ЄЮБЛ для «Черкаських Мавп-96», адже більше чемпіонату серед юнаків 96-го року не буде. Він заслужив просто вийти на майданчик. Він дуже хоче зіграти, рветься в бій, проте лікар буде приймати кінцеве рішення чи зможе він грати чи ні.

– Зараз вже завершили сезон у чемпіонаті ВЮБЛ всі юнацькі команди баскетбольної школи «Черкаських Мавп». Як можете оцінити роботу клубу у плані розвитку юнацького баскетболу?
– На сьогодні в клубі діє 7 юнацьких команд. По великому рахунку в структурі клубу тренується близько 150-ти юнаків. Те, що ми цих дітей залучили до спорту, забрали з вулиць є позитивним фактором. Тішить, що хлопці 97-го року народження стали чемпіонами України. Вони давно до цього йшли, багато разів зупинялися за крок чи за два від чемпіонства. Раніше цю команду тренував Анатолій Федоренко, який багато вклав у цих хлопців. Цього сезону «Мавпи-97» очолив Олександр Ворона, який вніс щось нове у роботу над цією командою. Їм постійно не вистачало зовсім трохи щоб стати чемпіоном. І нарешті їм підкорилося це чемпіонство. Нажаль команди 98-го та 2000-го років не потрапили до фіналу, проте «Мавпи-01» у своєму ж першому сезоні посіли 7-му сходинку. «Черкаські Мавпи-99» стали п’ятими, притому, що минулого сезону ми практично пропустили чемпіонат. Цього сезону хлопці значно додали у своєму розвитку і у фінальному турі могли боротися й за четверту позицію. Діти розвиваються, клуб в цьому плані працює на перспективу. Що в майбутньому ці хлопці зможуть грати у своєму місті, захищати кольори рідної команди.