Денис Канівець: «Свій перший слем-данк виконав у 14 років»
У цьому сезоні цей
баскетболіст виріс із резервіста в міцного гравця ротації дубля «Черкаських
Мавп». У свої 16 років Денис Канівець неабияк полюбляє виконувати слем-данки. Це
своє вміння баскетболіст неодноразово доводив як у регулярному чемпіонаті, так
і в конкурсі слем-данків «Маніфесту Вулиці», котрий нещодавно пройшов у
Черкасах. У бесіді Денис розповів нам про свій перший слем-данк, поділився
враженнями від минулого сезону та розкрив тонкощі підготовки до нового
чемпіонату.
– Денисе, нещодавно у Черкасах проходив традиційний турнір «Маніфест Вулиці», де ти брав участь у
конкурсі слем-данків. Як можеш оцінити рівень цього конкурсу і поділися своїми
враженнями від нього?
– Спочатку я дуже вагався, брати участь чи ні. Але все ж вирішив спробувати свої сили і неочікувано для себе
вийшов до фінал конкурсу.
Дуже сподобалось брати
участь, всі учасники гідно проявили себе.
– Як давно почав робити слем-данки? Пам’ятаєш свій перший
данк? У скільки років це було?
– Як тільки зміг дострибнути до кільця, з того часу я намагався вже
робити слем-данки. Так, пам'ятаю. Перший раз забив згори, здається, в Одесі на
розминці перед грою. Тоді мені було 14 років. Запам'ятав ці вудчуття на все
життя.
– Окрім конкурсу слем-данків ти взяв участь і в основному
турнірі «Маніфесту». Загалом як часто граєш у стрітбол?
– Так, звичайно, я брав
участь у «Маніфесті Вулиці». Стрітбол люблю з дитинства, адже це хороша можливість потренуватися.
Взагалі багато часу проводжу на майданчику, особливо влітку, граючи в стрітбол.
– Що можеш сказати про цей сезон для дублю «Черкаських Мавп»
та «Мавп-96». Що вдалося, а що ні?
– Загалом сезон був сприятливий для нашого розвитку. У чемпіонаті дублерів не вдалося посісти високе місце в турнірній
таблиці, але ми отримали багато досвіду в грі зі старшими суперниками. У ВЮБЛ ми знову здобули перемогу, вкотре довівши свій клас. Щоправда цього
року фінальний тур був досить напруженим. А сезон Євроліги був для нас
особливим, адже ми вдома приймали фінальну частину змагань. Хотілося виграти цей чемпіонат, але так сталося, що програли
запеклий поєдинок «Хімкам» і потрібно було грати в малому
фіналі. У підсумку – 3 місце
в Євролізі. Я вважаю, що це дуже
непоганий результат для нашої команди.
– На старті цього чемпіонату ти певний час не отримував велику
кількість ігрового часу, проте наприкінці сезону ти вже частіше виходив на
майданчик. З чим це пов’язано?
– На старті сезону я ще почувався невпевнено після травми, особливо в
чемпіонаті дублерів. Протягом
сезону набирав форму і міг грати краще і показувати вищий рівень.
– Ваша команда брала
участь у чемпіонаті міста з баскетболу, де ти був постійно одним із
найрезультативніших. Чи звично це було для тебе?
– Так, звично. Тренер давав мені багато ігрового часу і я зміг
проявляти себе майже в кожній грі.
– Оціни, будь ласка, цей сезон персонально для себе. Чи все
заплановане зміг втілити?
– Дещо вийшло зробити, дещо ні. Ми всі за цей рік зробили величезний
крок вперед у професіональному розвитку.
– Нині триває літо, як ви готуєтеся до нового
сезону?
– До кінця червня ми відпочивали. А вже з першого липня ми почали працювати по самостійним
програмам підготовки. Вони
включають: ранкову
пробіжку, перекладину, бруси, віджимання, прес, спина,
тощо. Із серпня починаємо
активну підготовку до нового сезону.
– Як вважаєш, на яке місце чемпіонату дублерів ви
можете замахнутися у наступному сезоні?
– Потрібно брати максимум - вигравати чемпіонат! Вважаю, що цього року ми зможемо посперечатися з
найсильнішими командами першості.
– Цього року ти
закінчив школу. На яку спеціальність плануєш вступати?
– Я не погано розуміюсь на комп'ютерах, тому хотілось б спробувати себе у
цій сфері.
– Де ти себе бачиш через років 5? У баскетболі чи у роботі
в іншій сфері?
– Звичайно хотів би пов’язати своє життя з баскетболом,
але не відомо як воно складеться.




















222.jpg)









