Денис Канівець: «Свій перший слем-данк виконав у 14 років»

У цьому сезоні цей баскетболіст виріс із резервіста в міцного гравця ротації дубля «Черкаських Мавп». У свої 16 років Денис Канівець неабияк полюбляє виконувати слем-данки. Це своє вміння баскетболіст неодноразово доводив як у регулярному чемпіонаті, так і в конкурсі слем-данків «Маніфесту Вулиці», котрий нещодавно пройшов у Черкасах. У бесіді Денис розповів нам про свій перший слем-данк, поділився враженнями від минулого сезону та розкрив тонкощі підготовки до нового чемпіонату.


– Денисе, нещодавно у Черкасах проходив традиційний турнір «Маніфест Вулиці», де ти брав участь у конкурсі слем-данків. Як можеш оцінити рівень цього конкурсу і поділися своїми враженнями від нього?
Спочатку я дуже вагався, брати участь чи ні. Але все ж вирішив спробувати свої сили і неочікувано для себе вийшов до фінал конкурсу. Дуже сподобалось брати участь, всі учасники гідно проявили себе. 

Як давно почав робити слем-данки? Пам’ятаєш свій перший данк? У скільки років це було?
Як тільки зміг дострибнути до кільця, з того часу я намагався вже робити слем-данки. Так, пам'ятаю. Перший раз забив згори, здається, в Одесі на розминці перед грою. Тоді мені було 14 років. Запам'ятав ці вудчуття на все життя.

Окрім конкурсу слем-данків ти взяв участь і в основному турнірі «Маніфесту». Загалом як часто граєш у стрітбол?
Так, звичайно, я брав участь у «Маніфесті Вулиці». Стрітбол люблю з дитинства, адже це хороша можливість потренуватися. Взагалі багато часу проводжу на майданчику, особливо влітку, граючи в стрітбол.

Що можеш сказати про цей сезон для дублю «Черкаських Мавп» та «Мавп-96». Що вдалося, а що ні?
Загалом сезон був сприятливий для нашого розвитку. У чемпіонаті дублерів не вдалося посісти високе місце в турнірній таблиці, але ми отримали багато досвіду в грі зі старшими суперниками. У ВЮБЛ ми знову здобули перемогу, вкотре довівши свій клас. Щоправда цього року фінальний тур був досить напруженим. А сезон Євроліги був для нас особливим, адже ми вдома приймали фінальну частину змагань. Хотілося виграти цей чемпіонат, але так сталося, що програли запеклий поєдинок «Хімкам» і потрібно було грати в малому фіналі. У підсумку – 3 місце в Євролізі. Я вважаю, що це дуже непоганий результат для нашої команди.

На старті цього чемпіонату ти певний час не отримував велику кількість ігрового часу, проте наприкінці сезону ти вже частіше виходив на майданчик. З чим це пов’язано?
На старті сезону я ще почувався невпевнено після травми, особливо в чемпіонаті дублерів. Протягом сезону набирав форму і міг грати краще і показувати вищий рівень.

Ваша команда брала участь у чемпіонаті міста з баскетболу, де ти був постійно одним із найрезультативніших. Чи звично це було для тебе?
Так, звично. Тренер давав мені багато ігрового часу і я зміг проявляти себе майже в кожній грі.

Оціни, будь ласка, цей сезон персонально для себе. Чи все заплановане зміг втілити?
Дещо вийшло зробити, дещо ні. Ми всі за цей рік зробили величезний крок вперед у професіональному розвитку.

Нині триває літо, як ви готуєтеся до нового сезону?
До кінця червня ми відпочивали. А вже з першого липня ми почали працювати по самостійним програмам підготовки. Вони включають: ранкову пробіжку, перекладину, бруси, віджимання, прес, спина, тощо. Із серпня починаємо активну підготовку до нового сезону.

Як вважаєш, на яке місце чемпіонату дублерів ви можете замахнутися у наступному сезоні?
Потрібно брати максимум - вигравати чемпіонат! Вважаю, що цього року ми зможемо посперечатися з найсильнішими командами першості.

 Цього року ти закінчив школу. На яку спеціальність плануєш вступати?
 Я не погано розуміюсь на комп'ютерах, тому хотілось б спробувати себе у цій сфері.

 Де ти себе бачиш через років 5? У баскетболі чи у роботі в іншій сфері?
 Звичайно хотів би повязати своє життя з баскетболом, але не відомо як воно складеться.