Новини Юн.Баскет

Одна з наймолодших команд баскетбольної школи «Черкаських Мавп» минулого сезону лише дебютувала в чемпіонаті України. Проте вже в першому сезоні підопічні Миколи Неухацького вийшли до фінального туру ВЮБЛ, де посіли сьому сходинку. В цьогорічному чемпіонаті гравці «Черкаських Мавп-01» демонструють впевнені результати, команда лідирує у своїй групі. Під час паузи у чемпіонаті ми вирішили поспілкуватися з лідером «Мавп-01», Юрієм Романовський, котрий повідав клубному сайту про баскетбол у своєму житті та бачення виступів команди у чемпіонаті.

– Юро, ти вже третій рік займаєшся баскетболом, розкажи, чому обрав цей вид спорту?
– Мій брат грає в баскетбол з дитинства, як і я. Він привів мене до цього виду спорту. Спочатку я займався у школі, під керівництвом свого вчителя Анатолія Пилипюка. Саме він навчив мене основам цієї гри. Мій брат грає зараз у баскетбол на аматорському рівні, він є взірцем для мене і я почав займатися, аби колись зіграти з ним та його друзями на рівних.

– У команді «Черкаські Мавпи-01» ти з дня її заснування. Відбір до цієї команди був досить серйозним та широким, тобі вдалося пройти через нього та потрапити до команди. Які в тебе враження були від перших днів роботи у цій команді?
– Я дуже зрадів, коли потрапив у «Черкаські Мавпи-01», адже відбір був досить серйозним. Втім вже з перших тренувань у цій команді у нас панувала хороша атмосфера. Всі хлопці були новачками, тому ми згуртовано тренувалися та працювали.

– Тебе призначили капітаном команди. Розкажи як це сталося і чи буле це для тебе несподіванкою?
– Мені було дуже приємно, що тренер мені довіряє. Це сталося, можливо через те, що тренер побачив, що я добре граю, і зможу йому допомогти, щось порадити хлопцям.

– Як справляєшся з цими обов’язками? Подобається бути капітаном?
– Мені подобається бути капітаном. Наскільки я помічаю, хлопці йдуть за мною, прислухаються. Ті дії, котрі я виконую – хлопці часто повторюють. Також коли немає головного тренера, і нам потрібно дисципліновано працювати – хлопці до мене прислухаються. Я роблю їм зауваження, коли потрібно. Тобто проблем з цим немає.

– Поділися враженнями від першого сезону у ВЮБЛ, в якому ви відразу зуміли потрапити до фінального етапу, де посіли сьому сходинку.
– Враження хороші, адже це був наш перший сезон разом і ми відразу взяли участь у чемпіонаті ВЮБЛ. Ми лише призвичаювалися до чемпіонату України, проте зуміли себе досить непогано проявити. Тому вихід до фінального етапу був великим успіхом, і ми були дуже раді досягти цього. Звичайно, хотілося посісти призове місце, а в цілому сезон був вдалим. Нам було дуже складно грати із сильними командами Дніпропетровська та Южного.

– У цьому сезоні окрім своєї команди тебе почали залучати до команди «Черкаські Мавпи-00». Який у тебе розпорядок нині? Ти тренуєшся з двома командами?
– Я намагаюся розпланувати свій тиждень так, щоб однаково відвідувати тренування команди 2001-го року та 2000-го. Ми узгодили графіки з тренерами, тому на тиждень у мене три тренування з «Мавпами-01» та три з «Мавпами-00».

– Як ти освоювався у команді 2000-го року народження? Чи складно було призвичаюватися до тренувань та ігор у команді зі старшими гравцями?
– Спочатку я дуже хвилювався, адже нова команда, старші хлопці. Проте боятися – природно. Тому я поступово призвичаївся. А на майданчику хвилювання триває лише кілька секунд. Як тільки отримуєш м’яч – воно проходить і ти просто виконуєш свою справу.

– Ти граєш на позиції першого номера. Чому обрав цю позицію?
– Мені дуже подобається бути першим номером. Особливо подобається те, що коли ти виводиш м’яч – всі на тебе дивляться, всі тобі довіряють. Кожен намагається виконати комбінацію, яку ти показав. Також гра на позиції першого номера передбачає велику відповідальність, оскільки не точний пас може перекреслити всю атаку команди. Тому я стараюся дорожити м’ячем та максимально ретельно віддавати передачі, загравати своїх партнерів.

– Що можеш сказати про цей сезон. Наскільки він відрізняється від минулого?
– Він відрізняється вже тим, що цього року ми обіграли команду, яка у минулому чемпіонаті посіла вище місце ніж ми. Поки в нас немає жодної команди. Зараз чекаємо півфінального туру, щоб виступити там достойно. Дуже важлива гра буде з Дніпром

– Які завдання на цей сезон поставлені перед вами?
– Тренер нас налаштовує так, щоб ми грали командно, максимально рухали м’яч. Також він не хоче, щоб хтось «тягнув на себе ковдру», тому під час матчів всі отримують рівну кількість ігрового часу. А стосовно результату – хочемо покращити минулорічні свої виступи.