Як там наші на базі

Поки тисячі черкащан мусять переносити міську задуху і насолоджуватись урбаністичним відпочинком на балконі чи нечастими вилазками на Дніпро, юнацькі команди "Черкаських Мавп" втекли від метушні міста. 8 серпня хлопці разом з тренерським штабом вирушили на збори до дитячого оздоровчого комплексу «Придніпровський».

Прес-центр «Мавп» вирішив відвідати майбутніх чемпіонів, дізнатись про їх життя, побут, розпорядок, тощо.

Одразу ватро сказати, що різницю між містом і лісовою базою відпочинку починаєш відчувати, як тільки виходиш з авто і на повні груди вдихаєш свіже лісове повітря. Ні тобі постійного шуму, верещання гальм і криків. ДОК «Придніпровський» - це територія спокою та відпочинку. Проте, не тільки за відпочинком приїхали юнаки з «Мавп». Кому відпочинок, а кому і тренування.

Влаштувались наші хлопці добре. Нарікань на двоповерхові будиночки не було. На першому поверсі є навіть кімната з телевізором, де гравці «ЧПК» та «Фортеці» регулярно дивляться репортажі з Олімпіади. Взагалі, вільного часу не так і багато.

За словами тренера і гравців розпорядок дня виглядає наступним чином: підйом о 7.45, пробіжка (хвилин 20-25), сніданок, ранішнє тренування, вільний час, обід, тиха година, вечірнє тренування, вечеря, дискотека. Останній пункт програми користується особливою увагою старших і не тільки хлопців.

Справа в тім, що «Мавп» поселили в одному будиночку з танцівницями одного з дитячих танцювальних клубів. Таке сусідство виявилось цікавим як для струнких довгоногих дівчат, так і для атлетичних високих хлопців. До речі, тренер дівчат зізналась, що баскетболісти виявились дуже чемними та вихованими. Це є ще одним доказом того, що програма розвитку баскетболу робить з юнаків не тільки спортсменів, а просто хороших людей.

Нам не вдалось побачити тренування хлопців, адже був пообідній час. Сам обід ми побачили на власні очі. Харчуються хлопці добре. «Легіонер» із Кривого Рогу Макс Мірошниченко навіть зізнався, що з’їв три порції супу. Досі не можемо второпати, як той суп міг вміститись у невеличкого Макса, але факт є фактом. Перед сніданком, обідом на вечерею команди на чолі із тренерами промовляють в голос спеціальну молитву, взявшись за руки. Молитва є секретною, і тренер Максим Міхельсон не видав нам її слова.

Наші хлопці перші заходять в їдальню. Чим пояснюються такі привілеї, нам так і не вдалось дізнатись. А перед входом в їдальню Максим Сергійович стимулює дисципліну традиційними присіданнями.

Про тренування хлопці розказали таке: «Спочатку нас не дуже навантажували. Але поступово працюємо все більше і більше. От на вчорашньому тренуванні дуже втомились. Тренування розділені на фізпідготовку та технічну підготовку. На ранішньому тренуванні ми бігаємо та займаємось фізичними справами, підтягування, прес, вправи на спину. А на вечірньому працюємо з м’ячем на техніку. Нам тут подобається. Дуже тихо і спокійно. Ідеальні умови для тренувань. А коли є вільний час, то ходимо на дискотеку, купаємось в Дніпрі. Звичайно ж дивимось Олімпійські ігри».

Загалом, діти в повній мірі насолоджуються тренуваннями та відпочинком. Здоровий блиск в очах та посмішки на обличчях є тому підтвердженням. Травм немає, невдоволених немає. Чого іще бажати?

А іще скоро такий очікуваних вихідний, протягом якого батьки зможуть забрати на день своїх чад, яких так і розпирає від бажання поділитись враженнями.

P.S. Коли ми залишали базу, то по-хорошому заздрили тим, хто залишається. Вже через якихось десять хвилин ми були в епіцентрі міської спеки, а у хлопців за розпорядком була тиха година.