Новини клубу

«Черкаські Мавпи» – «Дніпро» – одне з найгостріших протистоянь українського баскетболу останніх років. Це дербі програвало хіба що парі БК «Київ» - «Азовмаш». Так трапилося, що  турнірний шлях дніпропетровців та черкащан дуже часто пересікався. При чому траплялося це в чемпіонаті України, національному Кубку та навіть в Єврокубках на вирішальних стадіях змагань. Остаточно загострились спортивні відносини між цими командами на початку 2007 року. Коли жереб Кубка ФІБА звів дві українські команди на стадії чвертьфіналу Єврокубка. Після мінімальної перемоги на власному паркеті «Черкаські Мавпи» поступилися на виїзді 80:88 і пропустили до півфіналу «Дніпро». Тоді всі прихильники помаранчево-чорних по-спортивному ненавиділи гравців Дніпра. Однак час гоїть навіть глибокі рани. Через два роки на екс-дніпропетровця Юрія Зозулю черкаські фани покладають великі надії, пов’язані з поверненням прописки в еліті українських клубів.  До Черкас Зозуля потрапив транзитом через «Сумихімпром» та «Дніпро-Азот». Плеймейкер із серйозним послужним востаннє грав у Вищій лізі ще сім років тому, захищаючи кольори» харківського «Політехніка». Рішення перебратися до Черкас захисник прийняв невідразу, однак не жалкує.
                     Інфо: 
• амплуа – плеймейкер;
• улюблена страва – млинці з грибами;
• розмір взуття – 45;
• улюблений фільм – «Москва слєзам нє вєріт»;
• найбьльша кількість набраних очок з гру – 50 (в юніорських змаганнях);
• марка власного авто – шевроле;
• дивчата – блондинки;
• найпамятніший матч – «Дніпро» - «Будівельник» (сезон 2004-2005).

 

 

 

– Юрію, як опинився в Черкасах? Окрім «Черкаських Мавп» ще якісь пропозиції були?

– Я вже другий рік працюю з власним агентом, відтак найкращий варіант обрати значно простіше. Ти не турбуєшся про те, щоб знайти команду, це робота агента, який мені запропонував відразу кілька пропозицій. З усіх варіантів, які в мене були, черкаський найбільше зацікавив. Адже він був далекоглядний з потенційною можливістю наступного сезону зіграти за команду на вищому рівні. Плюс до цього керівництво кдубу пообіцяло, що всі пункти контракту будуть виконані. Один із найголовніших – це пристойна кількість ігрового часу, а для гравця – це найважливіше.

– А що для тебе прийнятна кількість ігрового часу, 35 хвилин в кожному матчі?  Доречі, якщо так і буде, чи вистачить сил на весь сезон?

– У принципі задля цього мене і брали, проте, я думаю, що тренерський склад ігровий час буде грамотно розприділяти. До того ж, я вважаю, що ігрового часу багото не буває.
– Ти заговорив про тренерів. Як тобі робота з Володимиром Холоповим?

– Мені довелося попрацювати з багатьма тренерами і в мене є з чим порівнювати. Робота Холопова мені імпонує тим, що  ми проводимо велику кількість різноманітних взаємодій, немає шаблонності. До того ж мені приємно відзначити, що ця людина з почуттям гумору, якщо десь виникає нампруга за рахунок цього може доволі легко вийти. Він був гарним гравцем, тож  на тренуваннях спочатку сам аналізує певну ситуацію як гравець, а потім відповідно вже вимагає від нас дій як тренер.

– Як загалом готується команда до старту сезону?

– Нині головна проблема в тому, що й досі немає календаря чемпіонату Вищої ліги. Ще один мінус: ми і досі не провели жодного спарингу, сподіваюсь днями зіграємо перший товарняк. Зараз працюємо над вжзаєморозумінням, бо жоден з гравців до цього не грав в одній команді. А так все добре, тренувальним процесом повністю задоволений, давно так не працював, навідь дещо приємно здивований.

– Ти свого часу пройшов школу Юхима Таслицького у Дніпрі. Як вважаєш, це допомогло тобі реалізувати себе як гравця?

– Ну  до Таслицького в мене звісно були ще й інші тренери, в тому числі і мій дитячий, який дав якісну осному. На далі, звісно, у чоловічому баскетболі я повністю завдячую Юхиму Борисовичу Таслицькому, він дав мені просто неймовірний фундамент, який і нині мені дозволяє грати.

– Після низки непоганих сезонів у «Дніпрі» тобі довелося трохи покататися по українським командам, а саме: «Сумихімпром», «Дніпро-Азот». Розкажи трохи про цей етап кар’єри.

– Спочатку в Сумах мене все влаштовувало, до того ж ми давали непоганий результат. Але там виникли певні проблеми з фінансуванням і пропозиції продовжити контракт від клубу не було. Натомість Георгій Ступенчук запропонував мені продовжити  кар’єру в Дніпродзержинську. Одним із головних чинників того переходу було те, що з азотівцями працював Ступенчук – добре знайомий мені по роботі в «Дніпрі». Але після завершення сезону в нас з тренером вийшов невеликий конфлікт – і у зв’язку з цим довелося розглядати інші варіанти.

– Після всього цього наскільки важко було прийняти рішення перейти в команду, що виступає у Вищій лізі, адже як-не-як – це крок назад?

– Я вже говорив про те, що у «Мавп» далекоглядні плани. Нині завдання – виграти вищу лігу. Це позитив для мене, зараз будемо працювати  над цим завданням і якщо його виконаємо, то знову зможемо повернутися у Суперлігу.