Новини клубу

 

Другий Фелікс Коядінович, чи український По Газоль. Такі порівняння вже доводилося чути на адресу важкого форварда «Черкаських Мавп» Сергія Копила. За зовнішністю молодий баскетболіст нагадує як іспанця, так і боснійця, а от за позицією та потенціалом Копил сміливо може сподіватися на кар’єру свого улюбленого українського баскетболіста – Володимира Гуртового. Сергію лише 21 і він може увійти до нової плеяди українських гравців. Принаймні, для цього в нього є все: талант, працездатність та баскетбольний розум. До «Черкаських Мавп» корінний киянин перейшов зі «Львівської Політехніки» і поки що про це не жалкує.

 

 

Страва – смажена картопля з відбивною.
Фільм – «Хоробре серце».
Книга – «Ангели та демони».
Розмір кросівок – 47.
Дівчата – руді.
Кращий матч – «Політехніка» – «Дніпро»
 (дублюючий склад). Набрав 30 очок.

 

 

– Мені імпонує манера роботи Володимира Холопова. Свого часу я грав під проводом цього тренера у вищеліговому «КНУТД», після чого в мене залишилися лише позитивні враження. Тож коли Холопов запропонував мені виступати за «Мавп», я відразу погодився.

 

 – В Черкасах тобі вже доводилося грати?

– Ще чотири сезони тому я в складі «КНУТД» приїздив у цей зал грати з дублем «Мавп» у Вищій лізі. Минулого року я грав уже у складі дубля «Політехніки». А в матчах Суперліги – не доводилося.

 

– Ти згадав про Суперлігу. Твій дебют на найвищому українському рівні відбувся два роки тому в складі «Політехніки». Що пам’ятаєш про це?

 

– Який матч найбільше запам’ятався?

– Ну, звісно, це дебют за основу. Пам’ятаю, то була гра проти «Грифонів». Я відіграв хвилин п’ять ігрового часу, за які забив чотири очки: середній та данк, виконав два підбирання і одне перехоплення. Словом, нормальна робоча статистика. Я ж відчув певну ейфорію, зрозумівши, що можу грати на високому рівні.

 

– Зараз граєш на позиції четвертого номера, однак ти не надто габаритний баскетболіст (92 кг). Не відчуваєш з цього приводу певних незручностей?

– Я з самого дитинства грав четвертого номером, хоча часом і волів би спробувати себе на місці третього. В професійних командах також грав на позиції важкого форварду, нібито все нормально, справлявся. Пам’ятаю, з Коженцем кілька разів «штовхався», таки не дав йому забити – нормально відзахищався. В Черкасах Холопов хоче бачити більш динамічну п’ятірку. Я так розумію, що під цю схему я підходжу. У Вищій лізі я певен, що проблем не буде, а от наступного сезону, якщо вийдемо в Суперлігу, потрібно буде наганяти вагу, щоправда, з цим в мене проблеми.

 

– Як, взагалі, тобі Черкаси, в соціальному сенсі?

– Місто сподобалося: невеличке і водночас зручне. Пробок фактично тут не буває, що не може не тішити, дуже зручно доїжджати на тренування. Водночас, тут є куди сходити, на що подивитися. Також задоволений умовами проживання, якими мене забезпечив клуб.

 

– Я думаю, що це в наших силах. Зараз зібрався дуже боєздатний колектив, до того ж команда додає від матчу до матчу. Перші контрольні ігри в нас не надто виходили, проявлялась незіграність, та вже зараз видно команду. Гадаю, що здобути чемпіонство у Вищій лізі нам під силу.

 

– До речі, про зіграність. З кимось із сьогоднішніх партнерів тобі доводилося вже грати в одній команді?

– Ні. До цього з деякими хлопцями я зустрічався лише в різних командах. Наприклад, з Підопригорою, Пархоменком. Але на атмосфері в команді це не позначається, в нас доволі згуртований колектив.

 

– Через два дні команді потрібно відіграти перший матч сезону. На власному паркеті ви приймаєте «Севастополь». Як налаштовані на гру?

– Ми налаштовані тільки не перемогу. Маємо зіграти дуже щільно в захисті, страхувати один одного. Я думаю, якщо  так і зіграємо, все буде добре. Щодо «Севастополя», я навіть уявлення не маю, що це за команда, та в будь-якому разі слід серйозно налаштовуватися на гру, в іншому разі, результату не здобудеш.